Справа № 22-ц-600/2012 Головуючий у I інстанції – Мороз К.В.
Категорія – цивільна Доповідач - Хромець Н. С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіХромець Н.С.,
суддів:Горобець Т.В., Острянського В.І.
при секретарі:Вареник О.М.
за участю:представника позивача ТОВ „Фірма „Стрижень” - ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6, представника відповідачів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 – ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Стрижень” на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Стрижень” до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, КП „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради, Державного територіально-галузевого об”єднання „Південно-Західна залізниця” про визнання договорів продажу та дарування недійсними, скасування державної реєстрації нерухомого майна, визнання права власності, визнання дійсним договору купівлі-продажу та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Стрижень”, Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця” про визнання недійсним договору купівлі-продажу,
в с т а н о в и в:
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2012 року в задоволенні позовних вимог ТОВ „Фірма „Стрижень” та зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.
В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Стрижень” просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та вказує на те, що невірно встановлено статус осіб, які брали участь у справі. Так, апелянт вказує що Лінійне підприємство залізничного транспорту станція Чернігів-Північний та Лінійне підприємство залізничного транспорту Чернігів-Північний різні структурні підрозділи, не взято до уваги, що правонаступництво відповідно до законодавства можливе лише для юридичних осіб, а не їх структурних підрозділів. Також, на думку апелянта, судом не досліджено законність укладення договору купівлі-продажу, право керівників підрозділів залізниці розпоряджатись майном державного підприємства, не встановлено на підставі яких документів підрозділ Укрзалізниці, який не є юридичною особою, отримав у господарське відання спірне майно. Крім того, позивач звертає увагу на те, що судом не встановлено чи існував на момент укладення договору сам предмет договору, оскільки відсутні будь-які правовстановлюючі документи, що є підставою для визнання угоди недійсною. Протягом 16 років до товариства ніхто претензій щодо володіння будівлею не висував, а тому апелянт має на неї право за набувальною давністю.
У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу. Відповідач ОСОБА_6 та представник відповідачів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 апеляційну скаргу не визнали.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена, виходячи з наступного.
Відмовляючи у позові ТОВ „Стрижень” про визнання недійсним договору купівлі-продажу не житлового приміщення, укладеного 16 листопада 1995 року між Лінійним підприємством Чернігів Північний та ОСОБА_6, суд послався на пропуск позивачем строку позовної давності. Такий висновок суду ґрунтується на досліджених у справі належних і допустимих доказах, зокрема показаннях свідка ОСОБА_10 про обізнаність директора ТОВ „Фірма „Стрижень” про укладення даного договору. Показання свідка узгоджуються з іншими доказами у справі. Доводи апеляційної скарги щодо обставин укладання оспорюваного договору, зокрема про відсутність у директора товариства необхідності перебувати разом з ОСОБА_6 при укладанні останнім угоди про придбання нерухомості, не можуть бути визнані підставою для визнання показань свідка, отриманих з додержанням норм процесуального закону, неналежним або недопустимим доказом.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року комунальне підприємство „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” зобов’язано здійснити реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна – нежитлове приміщення (бувший санпропускник-баня), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, № б/н , за ОСОБА_6 Комунальне підприємство „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” на виконання названого судового рішення здійснило реєстрацію права власності на зазначений об’єкт нерухомого майна за громадянином ОСОБА_11 Таким чином, доводи позивача щодо незаконності реєстрації права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1, за відповідачем ОСОБА_6 є необґрунтованими.
Посилання ТОВ „Фірма „Стрижень” на те, що фактично за ОСОБА_6 зареєстроване право власності на об’єкт нерухомості, власником якого є товариство, не доведені. Так, з даних інвентаризаційної справи та пояснень учасників судового розгляду, у тому числі представника Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця” у суді першої інстанції, показань свідка ОСОБА_12 встановлено що за зазначеною в договорах від 25 липня 1995 року і від 16 листопада 1995 року адресою існує лише одне нежитлове приміщення, яке і було предметом договору купівлі-продажу між Лінійним підприємством залізничного транспорту „Чернігів-Північний” і ОСОБА_6. Відмінність даних про розміри будівлі не дає підстав для висновку про придбання відповідачем ОСОБА_6 іншої будівлі, зважаючи на те, що технічна інвентаризація об’єкту нерухомості вперше проведена у 2009 році. Документи про надання ТОВ „Фірма „Стрижень” земельної ділянки, на що посилається позивач, також не спростовують висновки суду, оскільки земельні ділянки надані позивачеві в постійне користування з фактично розташованими гаражами (а.с. 106) та для виробничих цілей (а.с. 159). Цими ж потребами обґрунтовувались і звернення ТОВ „Фірма „Стрижень” до виконкому Чернігівської міської ради про надання земельних ділянок (а.с. 164, 172). Дані про виділення позивачеві земельної ділянки під будь-які інші об’єкти нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 в матеріалах справи відсутні.
Виходячи з того, що у позові визнання недійсним договору купівлі-продажу та про скасування державної реєстрації права власності відмовлено, відсутні і підстави для визнання недійсними договорів про відчуження майна, укладених між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з підстав, заявлених у позові. Посилання апелянта на наявність у нього права на спірну нежитлову будівлю за набувальною давністю не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки такі позовні вимоги не були предметом розгляду суду першої інстанції.
Наведене вище свідчить про відсутність підстав для висновку про наявність порушень матеріального і процесуального права при розгляді справи у суді першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Стрижень” відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: