Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1479/12 р. Головуючий у 1-й інстанції Мінасов В.В.
Суддя-доповідач Панкеєв О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«15 »березня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Савченко О.В.,
суддів Панкеєва О.В., Воробйової І. А.
при секретарі Черненко А. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2012 року в справ за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», ОСОБА_3 про визнання припиненим договору поруки, -
ВСТАНОВИЛА :
У лютому 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Мегабанк», ОСОБА_3 про визнання припиненим договору поруки, у якому зазначив , що між ним та ВАТ «Мегабанк», правонаступником якого є ПАТ «Мегабанк», 22.03.2007 року було укладено договір поруки № 18-07П/2007п, за яким він взяв на себе зобов’язання солідарно відповідати по зобов’язанням за укладеним з банком ОСОБА_3 кредитним договором від цього ж числа. Без його згоди між відповідачами укладалися додаткові угоди до кредитного договору, так угодою № 3 від 28.08.2008 року збільшені відсотки річні з 13 до 15, угодою № 4 від 28.09.2008 року платіж збільшено з 3167 до 3220 доларів США. Тому просить на підставі ст. 559 ЦК України визнати припиненим договір поруки.
Рішенням Жовтневого районного суду м.. Запоріжжя від 30 січня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між усіма учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції застосував вірно норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 березня 2007 року між ВАТ „Мегабанк”, правонаступником якого є ПАТ „Мегабанк” в особі Запорізького центрального регіонального відділення ПАТ „Мегабанк” та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 18-07/2007, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит на придбання нерухомості в розмірі 380 000 гривень строком з 22.03.2007 року по 21.03.2017 року зі сплатою 13% річних ( а.с. 14-16)
З метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3 перед ВАТ „Мегабанк”, правонаступником якого є ПАТ „Мегабанк” в особі Запорізького центрального регіонального відділення ПАТ „ Мегабанк” за договором кредиту, між ОСОБА_2 , як поручителем та ВАТ „Мегабанк” правонаступником якого є ПАТ Мегабанк", було укладено договір поруки (а.с 24-25). За його умовами ОСОБА_2 зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_3 зобов'язань перед банком, які виникли на підставі кредитного договору № 18-07П/2007, від 22 березня 2007 року, укладеного між ВАТ "Мегабанк"та ОСОБА_3 (.
Між Банком та позичальником на протязі дії кредитного договору № 18-07П/2007 від 22 березня 2007 року між ВАТ „Мегабанк”, правонаступником якого є ПАТ „Мегабанк” в особі Запорізького центрального регіонального відділення ПАТ „Мегабанк” та ОСОБА_3 укладалися додаткові угоди № 1,2,3 та 4.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що зміна графіку погашення кредиту, а також процентної ставки за відсутності згоди поручителя на таку зміну призвела до збільшення зобов’язання поручителя.
Частино 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов’язання передбачені ст. ст. 599-601,604-609 ЦК України, зокрема ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведених належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
При цьому обсяг зобов’язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення яких здійснює поручитель. Тобто, закон пов’язує припинення договору поруки із зміною основного зобов’язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зміною будь-яких умов основного зобов’язання забезпеченого порукою, у даному випадку –зміною графіку погашення кредиту.
Пунктом 3.2 договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед ПАТ „Мегабанк” у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитом, процентів, неустойки, комісійних винагород, відшкодування збитків, тобто ОСОБА_2 поручився перед ПАТ „Мегабанк” відповідати за сплату нарахованих процентів та комісійних винагород згідно з умовами кредитного договору.
За п.3.3.4 кредитного Договору , за виконання якого поручився ОСОБА_2 визначено «що у разі зміни облікової ставки НБУ, коньюктури ринку, та/або вартості куплених Кредитодавцем грошово- кредитних ресурсів або збільшення витрат Кредитодавця за іншими причинами, в тому числі пов’язаними зі змінами чинного законодавства, Кредитодавець має право змінити проценту ставку за користування кредитом».
Згідно п. 2.1.1 договору поруки поручитель ОСОБА_2 зобов’язався відповідати перед кредитором за порушення боржником зобов’язань за кредитним договором, а саме сплату нарахованих процентів та комісійної винагороди згідно з умовами кредитного договору.
Отже підписуючи договір поруки ОСОБА_2 тим самим повністю погодився з його умовами а також з умовами п.3.3.4 кредитного Договору .
Таким чином внесені додатковими угодами зміни до основного договору не призвело до зміни зобов’язання та до збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди, бо підписуючи договорі поруки, поручитель погодився з умовами основного договору та зобов’язався перед банком відповідати за виконання позичальником усіх зобов’язань як тих, що виникли з кредитного договору так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Доводи апелянта про те, що зміна графіку погашення кредиту за відсутності згоди поручителя на таку зміну призвела до збільшення зобов’язання поручителя є хибними, оскільки внесені додатковою угодою № 4 зміни до основного договору, а саме зміна графіку повернення кредиту, не призвело до зміни зобов’язання та до збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Таким чином, суд вірно визначив, що порушень прав ОСОБА_2 не встановлено, а отже і не має підстав для задоволення його вимог та доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження проте, що відбулося збільшення обсягу відповідальності без згоди поручителя.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом не встановлено порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому колегія судів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення вимог ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 307,308,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2012 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: