ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 1908/1-10/12
"26" січня 2012 р.
Козівський районний суд
Тернопільської області
в складі: головуючого судді: Боднарук Б.В.
при секретарі: Сташків О.С.
з участю прокурора: Кренцель І.М.
підсудної: ОСОБА_1
потерпілої: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козові справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, освіта середня, пенсіонерки, вдови, не судимої;
за ч. 1 ст. 185 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
24 листопада близько 10.30 год. ОСОБА_1, перебуваючи в магазині, який орендує ПП ОСОБА_2, «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, маючи намір викрасти 3 пари взуття, з стелажа незаконно таємно викрала, одну пару зимових чобіт білого кольору вартістю 240 грн., пару осінніх чобіт чорного кольору вартістю 180 грн., а також один чобіт з пари чобіт зимових із замінника замшу чорного кольору, вартістю 220 грн., на загальну суму 640 гривень.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнала, щиро розкаялася і пояснила, що вона на даний час на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває і черепно –мозкових травм в неї не було. Проживає вона в АДРЕСА_1. 24.11. 2011 року близько 10.30 год., вона перебувала по АДРЕСА_3 біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», оскільки в тому магазині ще ніколи не була вона вирішила зайти в даний магазин для того, щоб подивитися на речі, які в ньому знаходяться. Поклала собі в сумку, з якою прийшла, жіноче взуття, яке знаходилось на вітрині магазину, взяла одну пару білого жіночого взуття, і ще якесь взуття, яке саме не пригадує і пішла додому. Для чого здійснювала крадіжку пояснити не може. Прийшовши до себе додому вона витягнула дане взуття із сумки і положила на м’яке крісло в одній із кімнат свого житлового будинку. Після того вона не пригадує, як вона опинилась у вище вказаному магазині ще раз, однак пригадує, що це було близько обіду того ж самого дня. Перебуваючи у даному магазині вона знову взяла з вітрини один жіночий чобіт і положила собі його в сумку, однак продавець це побачила і почала сваритися і вона повернула дане взуття на місце. Приблизно десь через дві години прийшли працівники міліції і попросили дозвіл на огляд її житлового будинку, після того коли вона надала їм дозвіл працівники міліції оглянули її житловий будинок і в одній із кімнат виявили і вилучили взуття, яке було нею викрадене у магазині що в АДРЕСА_3. Чому раніше вона, коли давали пояснення чітко вказували, як саме здійснювала крадіжку, а на даний час вона не пригадує деталей, даного факту пояснити не може. Близько 10.30 год. 24.11.2011 року у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2»коли вона викрадали дані речі, знаходились невідомі їй люди, однак чи хтось бачив даний факт їй невідомо. Їй здається, що саме із хворобою менінгіт, яку вона перенесла в дитинстві пов’язано те, що у неї бувають приступи і вона вчинює крадіжки.
Крім повного визнання підсудною ОСОБА_1 своєї вини, її вина у вчинені даного злочину також підтверджується показами свідків.
Так потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_2 разом із своєю сім’єю, на даний час вона являється приватним підприємцем і власником магазину, що в АДРЕСА_3, в якому здійснює продажу різних жіночих та чоловічих речей, а саме взуття та одягу. 24.11.2011 року близько 13.00 год. до неї в магазин зайшла невідома їй тоді жінка і почала дивитися на взуття. Однак вона їй повідомила, що в неї обід і щоб вона прийшла пізніше. Однак вона її не слухала і в подальшому дивилась на жіноче взуття, яке знаходилось на стелажах і вітринах магазину. Після того вона відвернулась в сторону вхідних дверей, а коли через декілька секунд повернулась в її сторону то побачила, що вона положила в сумку, із якою прийшла жіночий зимовий чобіт із замінника замшу 38 розміру, який стояв на стелажі. Вона почала із нею сваритися, і вона повернула їй даний чобіт і вийшла на двір у невідомому їй напрямку. Коли вище вказаний чобіт вона ставила назад на вітрину то помітила відсутність другого чобота, тоді почала переглядати по вітрині, а саме по стелажах де заходиться різне взуття і виявила відсутність ще двох жіночих пар чобіт, а саме одну пару жіночих осінніх чобіт чорного кольору із дермантину вартістю 180 грн.,і одну пару жіночих зимових чобіт білого кольору із дерматину вартістю 240 грн. Після чого вона дізнавшись прізвище та ім’я громадянки, яка намагалась викрасти вище вказаний чобіт, це була ОСОБА_1, яка проживає за адресою АДРЕСА_1, вона повідомила працівників міліції про даний факт. Тоді з працівниками міліції пішла до вище вказаної громадянки додому. Прийшовши до неї додому працівники міліції попросили у ОСОБА_1 дозвіл на огляд її житлового будинку, коли вона надала дозвіл на огляд, працівники міліції з участю понятих та її участю провели огляд її житлового будинку, де в одній із кімнат на м’якому кріслі виявили одну пару зимових жіночих чобіт білого кольору із дерматину 36 розміру, пару осінніх жіночих чобіт з дерматину чорного кольору розміром 36, а також лівий жіночий зимовий чорного кольору із замінника замшу розміром 38. Чоботи вона впізнала і повідомила, що вони були викраденні із її магазину ранком 24.10.2011 року невідомою їй особою. ОСОБА_1 вона бачила близько з 10.00 год. до 11.00 год. 24.11.2011 року у своєму магазині, як вона ходила і дивилася на жіноче взуття, однак нічого не купляла.
Свідок ОСОБА_3, в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в с.Мала Плавуча Козівського району. Близько 15.00 год. 24.11.2011 року перебуваючи по місцю своєї роботи до неї прийшли працівники міліції і попросили її побути в якості понятого під час огляду житлового будинку який розташований в АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1. На що вона погодилася.
Прийшовши до ОСОБА_1 працівники міліції попросили у неї дозвіл на огляд житлового будинку, під час огляду якого в одній із кімнат на м’якому кріслі було виявлено одну пару зимових жіночих чобіт білого кольору із дерматину 36 розміру, пару осінніх жіночих чобіт з дерматину чорного кольору розміром 36, а також лівий жіночий зимовий чорного кольору із матеріалу схожого на замш розміром 38. Як пояснила під час огляду ОСОБА_2 дані чоботи були викрадені із її магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» 24.11.2011 року близько 10.00-11.00 год., дані чоботи були вилучені та упаковані в поліетиленові пакети горловина яких обв’язана ниткою та скріплена биркою з її підписом та підписом іншої понятої. Після чого вона із іншою понятою, а також із ОСОБА_2 та працівниками міліції пройшли в магазин ПП ОСОБА_2 «ІНФОРМАЦІЯ_2»що в АДРЕСА_3, де з дозволу ОСОБА_2 працівники міліції оглянули вище вказаний магазин, де на стелажі, який навпроти вхідних дверей оглядом було виявлено правий зимовий жіночий чобіт 38 розміру, із матеріалу схожого на замш, як пояснила під час огляду ОСОБА_2 даний чобіт ОСОБА_1 намагалася його викрасти з магазину близько 13.00 год. 24.10.2011 року. Після чого даний чобіт був упакований в поліетиленові пакет горловина якого обв’язана ниткою та скріплена биркою з її підписом та підписом іншої понятої.
Свідок ОСОБА_4, дала аналогічні покази, що і свідок ОСОБА_3.
Свідок ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_2 протягом тривалого часу. 24.11.2011 року близько 13.00 год. проходячи по АДРЕСА_3, а саме біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», який орендує, і в якому здійснює продажу одягу та взуття її невістка ОСОБА_2 вона бачила, як із вище вказаного магазину виходила ОСОБА_1, жителька АДРЕСА_1. Після чого, вона зайшла у даний магазин, щоб привітатись із своєю невісткою. Привітавшись із нею ОСОБА_2, її запитала, чи не знає вона жінки, яка тільки, що виходила із її магазину, на що вона їй відповіла що знає, що це ОСОБА_1 жителька АДРЕСА_1. Після того ОСОБА_2 повідомивши їй про даний факт крадіжки, пішла в міліцію, а вона пішла додому.
Також вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину стверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом відтворення обстановки та обставин місця події, та таблицею ілюстрацій до нього від 22.12.2011 року, в ході якого ОСОБА_1 підтвердила свої покази, які вона давала будучи раніше допитаною в якості підозрюваної /а.с. 54-56/;
- висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 973 в якому вказано,що ОСОБА_1, в період який відноситься до інкримінованого їй злочину психічними хворобами та тимчасовими розладами психічної діяльності не страждала, тому могла давати звіт своїм діям та керувати ними /а.с.60-61/.
Таким чином проаналізувавши зібрані по справі докази, суд, приходить до висновку про доведеність вини підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Підходячи до обрання покарання ОСОБА_1 суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особу підсудної, що вона не судима, позитивно характеризується, збитки відшкодовані, являється пенсіонеркою, вважає за доцільне обрати їй покарання у вигляді штрафу.
Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити їй покарання у вигляді 850 /вісімсот п‘ятдесят/ гривень штрафу.
Речові докази по справі:
- три пари жіночого взуття передані під розписку власниці ОСОБА_2 –залишити в її розпорядженні.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 підписку про невиїзд з постійного місця проживання, залишити до вступу вироку в законну силу без змін.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Тернопільської області протягом 15 діб через Козівський районний суд.
Головуючий: