Головуючий у 1 інстанції - Циганенко А.І.
Суддя-доповідач - Васильєва І. А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2012 року справа №2а/0570/14718/2011
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Васильєвої І.А.
суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
секретаря Беліков Д.Л.
за участі представника позивача ОСОБА_2 (на підставі довіреності)
представника відповідача ОСОБА_3 (на підставі довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2011 р. у справі № 2а/0570/14718/2011 (головуючий І інстанції Циганенко А.І. ) за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені ,-
ВСТАНОВИЛА:
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління"про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені за порушення термінів сплати цих санкцій. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно звіту форми №10-ПІ за 2010 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 1269 осіб. Таким чином, середньооблікова чисельність працюючих інвалідів має становити 51 особу, але фактично за даними звіту на підприємстві працювало 50 інвалідів, тобто менше ніж встановлено нормативом. Сума адміністративно-господарських санкцій за 2010 рік становить 21141,61 гривень. Оскільки Підприємство самостійно не сплатило вказані адміністративно-господарські санкції, відповідачу за порушення термінів сплати була нарахована пеня, розмір якої станом на 8 серпня 2011 року, становив 729,10 гривень. Підставами позову зазначені ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Просили стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції та пеню в загальній сумі 21870 гривні 71 копійка.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, стягнуто з Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно- тролейбусне управління» на користь Державного бюдюжету України адміністративно-господарські санкції за невиконная нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році в сумі 21141,10 гривень та пеню 729,10 гривень.
Не погодившись з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду скасувати внаслідок неповного з’ясування обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав просив, просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а саме, судом першої інстанції не було враховано, те, що відповідача не можливо притягнути до відповідальності за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування. Крім того, не враховано, що що фактично на підприємстві протягом 2010 року працювало 60 інвалідів.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог суд першої інстанції зробив висновок що протягом 2010 року відповідач тільки тричі інформував Жовтневу міжрайонну філію Маріупольського міського центру зайнятості про наявні вакансії робочих місць для інвалідів шляхом надання звітів про наявність робочого місця та потребу у працівниках за формою № 3-ПН за січень, лютий та травень місяці. У травні та вересні 2010 року Маріупольський міський центр зайнятості спрямовував відповідачу запрошення для участі у ярмарках вакансій, разом з тим, останнім не надано доказів участі в цих заходах.
Отже суд першої інстанції зробив висновок, що відповідач не вжив, всіх передбачених Законом № 875 заходів для працевлаштування інвалідів.
Як встановлено в суді першої інстанції та не спростовувалося в суді апеляційної інстанції сторонами, протягом 2010 року на підприємстві дійсно було створено 51 робоче місце для працевлаштування інвалідів.
Спірним у даній справі є можливість відповідальності відповідача за сворені ним, але не зайняті інвалідами робочі місця.
З цього приводу судова колегія зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарьских відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарьского правопорушення. Судом першої інстанції не враховано, що обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.
Крім того, апелянтом надано суду апеляційної інстанції лист Маріупольського міського центру зайнятості від 16.01.2012 року № 07-469 відповідно до якого, з метою укомплектування підприємства робочими кадрами у 2010 році КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» приймало участь у міському ярмарку вакансій 28.05.2010 року та міні-ярмарках вакансій 17.02.2010 року, 21.04.2010 року, 14.07.2010 року. У 2010 році з метою працевлаштування, на підприємство центром зайнятості направлено 274 безробітних.
Судова колегія має зазначити, що позивачем як в суді першої так і апеляційної інстанції не надано доказів відмови в працевлаштуванні інвалідів з боку відповідача, а також не надано доказів, що органи виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, направляли інвалідів для працевлаштування відповідачу, а відповідач відмовляв у працевлаштуванні.
Отже висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем не вжито всіх, передбачених законодавством заходів для працевлаштування інвалідів, є безпідставними та такими, що не відповідють фактичним обставинам справи.
На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/14718/2011 задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/14718/2011 скасувати.
В задоволенні позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені, відмовити.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 13 лютого 2012 року
Головуючий суддя Васильєва І.А.
Судді Яманко В.Г.
Казначеєв Е.Г.