Справа № 22ц-0590/2938/12 Головуючий по І-й інстанції – Федорова О.Ф.,
Категорія - 51 Доповідач – Папоян В.В.

Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Папоян В.В.,
суддів: Мальованого Ю.М., Дундар І.О.
при секретарі: Овчінніковій Ю.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за період затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом на обґрунтування якого зазначав, що перебував з підприємством відповідача у трудових відносинах з 25 лютого 2010 року по 1 червня 2010 року та був звільнений за власним бажанням. Проте, в порушення ст. 116 КЗпП України, під час звільнення з ним не було проведено повний розрахунок. Тому просив стягнути на його користь заборгованості по заробітній платі в сумі 5852 грн. 52 коп., компенсацію втрати частини доходів у сумі 594 грн. 03 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 59 779 грн. 67 коп.
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 5852 грн. 52 коп., компенсацію втрати частини доходів у сумі 594 грн. 03 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 59 779 грн. 67 коп.
У апеляційній скарзі ДП «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» просить рішення суду змінити зменшивши суму стягнутого середнього заробітку за час затримки розрахунку до 5000 грн. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважають, що розмір середнього заробітку є надмірно високим порівняно з сумою заборгованості тобто та судом не враховано фінансовий стан підприємства.
Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог, а саме, стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 5852 грн. 52 коп., компенсацію втрати частини доходів у сумі 594 грн. 03 коп. сторонами не оскаржується.
У судовому засіданні апеляційної інстанції позивач заперечував проти скарги, просив її відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторони, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні з таких підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи позивач перебував у трудових правовідносинах з ДП «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» з 25 лютого 2010 року по 1 червня 2010 року. Наказом № 94/к від 1 червня 2010 року його було звільнено за власним бажанням на підставі ст.. 38 КЗпП України, але при звільненні розрахунок з працівником у повному обсязі проведено не було. Залишилась заборгованість по нарахованій, але не сплаченої заробітній платі за 2010 рік в сумі 5852 грн. 52 коп. На час розгляду справи у суді першої інстанції заборгованість відповідачем не сплачена.
За таких обставин, суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати виплати заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Проте стягуючи на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 59 779 грн. 67 коп., суд першої інстанції не врахував роз’яснення, викладені у 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року № 13, відповідно до яких суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Виходячи з наявності заборгованості у відповідача перед позивачем на час вирішення спору в сумі 5852 грн. 52 коп. та враховуючи принцип співмірності та справедливості, наявність спору між сторонами, апеляційний суд вважає за необхідне рішення суду в частині стягнення середнього заробітку змінити. Зменшити розмір компенсації, стягнувши на користь позивача суму такої компенсації 5000 грн.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає зміненню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» задовольнити.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2011 року в частині стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку, змінити.
Стягнути з державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 5000 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.


Судді: