Справа № 22ц-1161 /12 Суддя 1- інстанції Цукуров В.П.
Категорія - 34 Доповідач- Єлгазіна Л.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючого судді: Жданової В.С.
суддів : Єлгазіної Л.П., Смєлік С.Г.
при секретарі : Малолітневі О.В.
за участю :
позивача: ОСОБА_2,
представника позивача: ОСОБА_3,
відповідача: ОСОБА_4
третьої особи: ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_6 на рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 15 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7, ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної ДТП, -
за зустрічним позовом :
ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної ДТП, -
ВСТАНОВИВ :
рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 15 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 задоволено частково, на користь позивача стягнуто моральну шкоду у розмірі 3000 гривень, судові витрати 236,09 гривнь , у відшкодуванні матеріальної шкоди відмовлено у зв.язку з недоведеністю. Також відмовлено у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7
Позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_6 задоволено частково, з відповідача у відшкодування майнової шкоди стягнуто 9059 гривень та 1500 гривень моральної шкоди, судові витрати 60,83 гривні, в решті позову відмовлено
Суд дійшов висновку, що ДТП , яке мало місце 10.09.2006 року , сталося з обоюдної вини воідіїв ОСОБА_4, та ОСОБА_5, які були притягнуті до адміністративної відповідальності за ст.124 КУАП кожний.
Позивач ОСОБА_2 не погодившись із судовим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме , що суд не дав належної оцінки поясненням свідків з їхнього боку, які посилалися на те, що саме водій ОСОБА_4 порушив правила дорожнього руху і виїхав на червоне світло світлофора і вина водія ОСОБА_5 відсутня. Крім того, він як власник транспортного засобу поніс майнову шкоду відповідно з висновком експерта про вартість майнової шкоди, яка судом не взята до уваги. Рішення просив скасувати та задовольнити його позовні вимог.
Відповідач ОСОБА_6 також не погодився із судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, посилаєься на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки зсудом не було надано достатньоого часу для підготовки проти позову ОСОБА_7 Що водій ОСОБА_5, який перебував з ним у трудових відносинах не мог заподіяти даному ДТП, тому вина його відсутня. Рішення просив скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3,підтримали доводи апеляційної скарги, просили задовольнити..Відповідач ОСОБА_4 та третя особа ОСОБА_5 апеляційні скарги просили відхилити. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання не з,явились про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про що маються відповідні розписки, які мається в матеріалах справи
Заслухавши суддю- доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає , що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст..303 п.1,3 ЦПК України – під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суду першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов.язковою підставою для скасування рішення.
Встановлено , що дійсно 10 вересня 2006 року у місті Донецьку на перехресті вул. Щорса та проспекта Б.Хмельницького трапилася дорожньо – транспортна пригода, внаслідок якої, водій позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_4 та водій відповідача ОСОБА_6- ОСОБА_5 . ( незалежно від варіантів ) порушили пункти 8.7.3 „е” та п.8.10 Правила дорожнього руху України, які склали необхідні умови для настання зазначеної події і знаходяться у прямому причинному зв.язку з невиконанням Правил та настанням даного ДТП.
Висновком судової автотехнічної експертизи Донецького науково- дослідного інституту судових експертиз України № 2161/ 18 від 16.05.2007 року, (а.с.122- 127 том 1) встановлено, що екпертам не вдалося встановити, на який сигнал світлофора ( згідно пояснень свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ) виїхали на перехрестя водії - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . По різним варіантам дослідження у діях зазначених водіїв мається порушення пункти 8.7.3 „е” та п.8.10 Правила дорожнього руху України, які склали необхідні умови для настання зазначеної події і знаходяться у прямому причинному зв.язку з невиконанням Правил та настанням даного ДТП. Експертний висновок сторонами не оскаржувався і апеляційним судом приймається як належний доказ .
Постановою Ворошиловського районного суду міста Донецька від 29.09.2006 року ОСОБА_4 визнаний винним за ст.124 КУАП, та його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 17,0 гривень (а.с.29 том 1). Постанова набрала чинності.
Крім того, Постановою Ворошиловського районного суду міста Донецька від 29.09.2006 року водій ОСОБА_5 визнаний винним за ст.124 КУАП, та його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 17,0 гривень (а.с.36 том 1). Постанова набрала чинності
Відповідно до ст. 1188 ч.1 п.3 ЦК України, шкода , завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме :
За наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Ураховуючи наведене, апеляцйний суд вважає, що у водіїв мається обюдна вина розмір якої апеляційний суд визначає з урахуванням конкретних обставин справи ОСОБА_5 50% , ОСОБА_4– 50%. Підстав для зміни вини кожного учасника дорожноьо- транспортної пригоди не вбачається.
З наданих матеріалів справи убачається, що позивач ОСОБА_2 на час ДТП був власником автомобіля „ Форд –Транзит” якому винними діями водія ОСОБА_4 спричинені механічні ушкодження і вартість майнової шкоди згідно з висновком акту Центру незалежних експертих № 1350/06-09 від 20.09.2006 року (а.с.9-16 том 1) склала 12 735,34 гривні. З урахуванням 50% вини водія відшкодуванню підлягає 6 367,67 гривень майнової шкоди, яку слід стягнути з винної у ДТП особи ОСОБА_4, який відповідно до п.2.2. Правил на відповідній правовій підставі керував транспортним засобрм ОСОБА_7
Оскільки на час ДТП ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з ОСОБА_6, (а.с.307-310 том 1) то ОСОБА_6, несе повну майнову відповідальність за спричинену шкоду перед ОСОБА_7.
Власником автомобіля ВАЗ 21099 на час ДТП був ОСОБА_7 (а.с.49 том 1 ) на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу і згідно з висновком №045/06 незалежного експерта ОСОБА_12 (а.с.58-68 том1) вартість відновлюваного ремонту складе 8389,50 гривень. З урахуванням 50% вини водія відшкодуванню підлягає 4194,75 гривень майнової шкоди, яку слід стягнути з ОСОБА_6,з яким ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах.
Майнова шкода , завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. ( ст. 1166 ЦК України )
Відповідно до ч.1.2,5 ст. 1187 ЦК України, - джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов,язана з використанням, зберіганням, або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо – і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об,єктом використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Таким чином, суд першої інстанції вірно встановивши обставини справи, припустився помилки і не визначив вину водіїв у ДТП.
Відповідно до роз,яснень Пленуму Верховного суду України „ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.92р. з наступними змінами, –
п.2...шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв,язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
п.4 абз. 2 – під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав ( договору оренди, довіреності, тощо)
Апеляційний суд бере до уваги протиправність діяння заподіювача, наявність прчинного зв,язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, та вини останніх в її заподіянні.
Відповідно до вимог ст. 1167ч.1.2 ЦК України – – моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, ідшкодовується особою відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст..23. ЦК України – особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає 6
- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв.язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров,я;
- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв,язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім,ї чи близьких родичів;
- у душевних стражданнях. яких фізична особа зазнала у зв.язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або у інший спосіб одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення , глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При визначені розміру заподіяної позивачці моральної шкоди , суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст.. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, ... важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя.
Оскільки власнику автомобіля „ Форд –Транзит” ОСОБА_2 на час ДТП винними діями водія ОСОБА_4 спричинені механічні ушкодження, то він отримав і моральні страждання у зв.язку з пошкодженням власного майна
Апеляційний суд вважає, що розумною і справедливою сумою моральної шкоди, буде грошове відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 у розмірі – 2000 гривень з ОСОБА_4. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної, ДТП слід відмовити відмовити, оскільки шкоди заподіяно саме винними діями ОСОБА_4, який на правових підставах керував автомобілем ОСОБА_7 .
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_2 не надано доказів дійсної матеріальної шкоди, завданої внаслідок зазначеного ДТП, тому безпідставно відмовлено у цій частині за відсутністю правових підстав. Висновок суду не узгоджується з матеріалами справи.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди слід відмовити, оскільки він не спричиняв йому моральних страждань, а від позовних вимог до ОСОБА_5 ( діями якого спричинено пошкодження автомобіля ОСОБА_7.) про відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_7 відмовився ( а.с.56-57 том 2)
Суд роз.яснював відповідачу його права у цивільному процесі і наслідки надання чи не надання доказів по справі.
Розглядаючи спір , судова колегія вважає, що згідно ст. 309 ч.1 п.3 рішення суду підлягає скасуванню , з ухваленням нового рішення у зв.язку із невідповідностю висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст. ст.. 303, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ :
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 15 грудня 2011 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної, ДТП задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди заподіяної, ДТП 6367,67 гривні, у відшкодування моральної шкоди 2000 гривень та 100гривень за проведення автотоварозначого дослідження, судові витрати 185,43 .
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної, ДТП відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди 4 194,75 гривень, судові витрати 140,42 гривні.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :