Судове рішення #21797558

Справа №  1310/1-139/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Постигач Б.А.  

Провадження №  11/1390/300/12                                 Доповідач :   Ревер  В.  В.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 березня 2012 року     

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області у складі:

       головуючого судді              Ревера В.В.                   

       суддів                                   Танечника І.І., Урдюк Т.М.

                 за участю прокурора           Малиш Н.С.

                 захисника                              ОСОБА_1          

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляцію засудженого ОСОБА_2 на вирок Золочівського районного суду Львівської області від 05 грудня 2011 року, -

встановила:

цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:

1). 05.09.2000 року Золочівським районним судом Львівської області за ст.17, ч.1 ст.81, ч.2 ст.81 КК України на 2 роки виправних робіт,

2). 16.02.2001 року цим же судом за ч.3 ст.101 до 9 років 8 місяців позбавлення волі, судимості не погашені,

визнано винним та засуджено: за ч.2 ст.297 КК України на чотири роки позбавлення волі; за ч.2 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі; за ч.1 ст.162 КК України на два роки обмеження волі; за ч.1 ст.125 КК України на 200 годин громадських робіт.

На підставі ст.70 КК України остаточне покарання визначено шляхом часткового складання визначених покарань - п’ять років позбавлення волі.

          Запобіжний захід ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, залишено – взяття  під варту.

          Початок терміну відбування покарання рахується з 05.09.2011 року.

          Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, 806,40 грн. в користь приватного підприємства «АгроКом» за проведення оцінки викрадених ним люків і труб з могил,  3325,37 грн. заподіяної матеріальної і моральної шкоди в користь ОСОБА_3

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винним та засуджено: за ч.1 ст.162 КК України 1700 грн. штрафу; за ч.1 ст.125 КК України 850 грн. штрафу.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання 1700 гривень штрафу.

          Запобіжний захід ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, залишено – підписку про невиїзд.           

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця і жителя АДРЕСА_2, раніше судимого:

1). 29.10.2009 року Золочівським районним судом Львівської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України і встановленням іспитового строку на три роки, судимість не знята і не погашена,

визнано винним та засуджено: за ч.1 ст.162 КК України на один рік обмеження волі; за ч.1 ст.125 КК України на 200 годин громадських робіт.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання один рік обмеження волі.

          У відповідності до ст.71 КК України приєднано до цього покарання повністю не відбутий строк покарання –три роки позбавлення волі по вироку Золочівського районного суду Львівської області від 29.10.2009 року і остаточне покарання йому визначено, із застосуванням ст.72 КК України щодо складання покарань –три роки шість місяців позбавлення волі.  

          Запобіжний захід ОСОБА_4, підписку про невиїзд з постійного місця проживання, змінено на тримання під вартою, та взято його під варту  в залі суду.

Початок відбування покарання рахується з 05.12.2011 року.

          Вирішено питання з речовими доказами.

          Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що протягом травня 2011 року, повторно, з території Золочівського кладовища, що по вул. Січових Стрільців у м.Золочеві, таємно викрав:

- з могили сім’ї ОСОБА_21  металеві труби, якими була огороджена могила, довжиною 8,75 метра діаметром 32 мм. вартістю 774,25 грн.;

- з могили ОСОБА_5 труби довжиною 7,6 м. вартістю 762,96 грн.;

     - з огорожі сімейної могили ОСОБА_20 труби довжиною 10,2 м. вартістю 902,29 грн.;

     - з могили  ОСОБА_6 і ОСОБА_7 труби довжиною 8,3 м. вартістю 734,22 грн.;

     - з могили ОСОБА_18 труби довжиною 4,1 м. вартістю 362,69 грн.;

     - з могили ОСОБА_19 металеві труби довжиною 8,4 м. вартістю 743,64 грн.;

     - з могили ОСОБА_8 труби довжиною  9,7 м. вартістю 858,62 грн.;

     - з могили ОСОБА_9 труби довжиною 3,1 м.  вартістю 274,26 грн.;

     - з могили ОСОБА_3 труби довжиною 8,2 м. вартістю 725,37 грн.;

     - з могили ОСОБА_10 викрав 8,5 м. труб вартістю 751,91 грн.

          Крім цього ОСОБА_2, повторно, таємно викрав 30 травня 2011 року, на вулиці Шевченка в м.Золочеві каналізаційний люк, а 1 червня 2011 року на вул. Бесівській кришку і корпус каналізаційного люку, що належать Золочівському комунальному підприємству «Золочівводоканал»вартістю відповідно 180 грн. та 1190 грн.

          Також весною 2011 року, ОСОБА_2, деякий час проживав з ОСОБА_11, яка раніше була співжителькою ОСОБА_12 Згодом ОСОБА_11 перейшла жити до ОСОБА_12 Тому між ОСОБА_2 і ОСОБА_12 з початку весни склались неприязні стосунки.

          26 червня 2011 року, біля 17 год., ОСОБА_2 разом з своїм сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження і ОСОБА_4 прийшли до будинку АДРЕСА_3 де жив ОСОБА_12 з метою заставити ОСОБА_11 повернутись до ОСОБА_2

          ОСОБА_12 в цей час саме вийшов з будинку. Побачивши його ОСОБА_2, його син ОСОБА_2 і ОСОБА_4 направились до нього, але ОСОБА_12 повернувся у свою квартиру і закрив за собою двері.

          ОСОБА_2 вибив двері і разом з сином ОСОБА_13 та ОСОБА_4 увірвались у квартирі ОСОБА_12 та почали наносити йому удари по голові в результаті чого заподіяли легкі тілесні пошкодження.

          На вирок суду засуджений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати такий та направити кримінальну справу в прокуратуру на додаткове розслідування.

          В обґрунтування апеляції зазначає, що суд першої інстанції не вивчив та не встановив всіх обставин та фактів, які привели до вчинення ним даних протиправних дій, не вжив всіх законних засобів для всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, а обґрунтував свої висновки тільки беручи до уваги покази потерпілого та свідків які дали покази на користь потерпілого.

          Крім цього, суд не врахував обставин, що виправдовують або пом’якшують міру покарання. На думку скаржника призначене покарання, хоча не виходить за межі санкцій інкримінованих йому статей, є несправедливим та надто суворим як для нього так для інших засуджених.

Засуджені ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, та ОСОБА_4 вирок не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді, виступ захисника ОСОБА_1 на підтримання апеляції засудженого ОСОБА_2, думку прокурора Малиш Н.С. про безпідставність такої та залишення без зміни вироку суду, обговоривши наведені доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні наруги над могилою, з корисливих мотивів, повторно, таємного викрадення чужого майна, повторно, порушенні недоторканості житла, умисного заподіяння легкого тілесного ушкодження, тобто  злочинів передбачених ч.2 ст.297, ч.2 ст.185, ч.1 ст.162, ч.1 ст.125 КК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

На досудовому слідстві, в суді першої інстанції засуджений ОСОБА_2 вину визнав частково, заперечив факт порушення недоторканості житла ОСОБА_12 та заподіяння йому тілесних ушкоджень, тобто вчинення злочинів передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.125 КК України.

У сукупності з іншими зібраними у справі доказами суд першої інстанції належно оцінив такі показання ОСОБА_2, ґрунтуючись на повному і всебічному розгляді всіх обставин справи, і правильно визнав їх такими, що не відповідають дійсності та взяв за основу вироку показання потерпілого ОСОБА_12 та свідків, які підтверджуються іншими доказами.

Так потерпілий ОСОБА_12 ствердив, що саме ОСОБА_2 з сином  ОСОБА_2 та ОСОБА_4, без його дозволу, вибивши вхідні двері, проникли в належну йому квартиру де  почали наносити удари по голові та тулубу.

Показання потерпілого підтвердили свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_14

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 131 (т.1 а.с.55), у ОСОБА_12 були виявлені численні пошкодження на обличчі, які могли бути заподіянні 26 червня 2011 року від дії тупих предметів і такі відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Даний висновок належно аргументований з наукової точки зору, не суперечить іншим зібраним та дослідженим в судовому засіданні доказам, а тому суд першої інстанції правомірно визнав його достовірним доказом.

Суд з достатньою повнотою встановив всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі та дав оцінку показам потерпілого ОСОБА_12 та свідків.

Виходячи з наведеного доводи апеляції засудженого про те, що суд не вивчив та не встановив всіх обставин та фактів, які привели до вчинення ним даних протиправних дій, не вжив всіх законних засобів для всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, є безпідставними.

На підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів, яким дана належна оцінка відповідно до вимог ст.67 КПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_2 і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.297, ч.2 ст.185, ч.1 ст.162, ч.1 ст.125 КК України.

Покарання засудженому ОСОБА_2 призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України, яке відповідає характеру тяжкості вчинених злочинів і даним про його особу, який раніше притягався за умисні злочини до кримінальної відповідальності. Покарання п’ять років позбавлення волі, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Також призначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 покарання за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.125 КК України, є необхідними і достатніми для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Тому підстав для пом’якшення покарання засудженим, про що порушується питання в апеляції, не має.   

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що постановлений по справі вирок є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування та скерування справи прокурору для проведення додаткового розслідування, не вбачається, а тому апеляція засудженого ОСОБА_2 до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Вирок Золочівського районного суду Львівської області від 5 грудня 2011 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 –без задоволення.

Судді:

Ревер В.В.                                 Танечник І.І.                         Урдюк Т.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація