Дата документу Справа № 10-237/12
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10 –237/2012 Головуючий у 1-й інст. Крамаренко І.А.
Категорія: ст. 236-8 КПК Доповідач у 2-й інст.Гриценко С.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2012 р. м. Запоріжжя
Судова колегія по кримінальним справам апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Гриценко С.І.,
суддів Жечевої Н.І., Татарінової А.І.,
за участю прокурора Гринь В. та Парфенова Р.,
розглянула в апеляційному порядку, у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурорів, які брали участь у розгляді справи в суді 1-ї інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову місцевого Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 березня 2012р.,
якою задоволено скаргу ОСОБА_4, постанову заступника прокурора Запорізької області від 18 січня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.і ст. 271 КК України скасовано.
Оригінали материалів кримінальної справи №041213пр повернуто органу досудового слідства.
В постанові суд зазначив, що ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на постанову заступника прокурора Запорізької області від 18 січня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 271 КК України.
Вважає, що приводи та підстави для порушення справи відсутні, а тому просить зазначену постанову скасувати як незаконну.
У судовому засіданні заявник та його адвокат скаргу підтримали, наполягаючи на її задоволенні.
Слідчий та прокурори проти скарги заперечують, вважають, що постанова винесена законно, обґрунтовано, при існуванні відповідних приводів та підстав передбачених законом.
Дослідивши матеріали кримінальної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_4, думку адвоката ОСОБА_5, які просять скасувати зазначену постанову, прокурорів, які вважають, що скаргу слід залишити без задоволення, дослідивши матеріали наданої кримінальної справи № 041213 пр, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 236-8 КПК України передбачено, що розглядаючи справу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи суддя повинен перевірити чи були наявними на час порушення приводи передбачені ч.1 ст.94 КПК України, чи мала особа, яка порушила кримінальну справу достатньо даних, що вказують на ознак злочину, чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи, чи було додержано нею встановлений для цього порядок.
Так судом встановлено, що 18.01.2012 року заступником прокурора Запорізької області старшим радником юстиції ОСОБА_6 було порушено кримінальну справу N 041213-пр відносно майстра ремонтно-будівельної дільниці ремонтно-енерго-механічного цеху ДП ЗМКБ "Прогрес" ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України.
Як зазначено у оскаржуваній постанові, приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину.
Крім того, у постанові зазначено, що підставами для порушення кримінальної справи є достатні фактичні дані, що свідчать про наявність у матеріалах перевірки ознак злочину.
Вказані у постанові слідчого матеріали було зібрано у порядку проведення дослідчої перевірки.
Згідно вказаної постанови про порушення кримінальної справи майстер ремонтно-будівельної дільниці ремонтно-енерго-механічного цеху ДП ЗМКБ "Прогрес" ОСОБА_4 звинувачується в тому, що будучи службовою особою підприємства, відповідальною за здійснення контролю за додержанням підпорядкованими йому працівниками законодавства про охорону праці, всупереч ст. 13 Закону України "Про охорону праці" та п. 4.1 посадової інструкції И62.006-2002 не забезпечив виконання своїх обов'язків у цій частині.
Приводом для порушення кримінальної справи став факт нещасного випадку на виробництві, який мав місце в ДП ЗМКБ "Прогрес" 12.10.2011 року, внаслідок чого працівник ОСОБА_7 отримав легкі тілесні ушкодження.
Однак не зрозуміло, які саме дії ОСОБА_4 призвели до нещасного випадку, не розкрито суть допущених порушень.
Відповідно п.4.1 посадової інструкції И62.006-2002 майстра ремонтно-будівельної дільниці ремонтно-енерго-механічного цеху ДП ЗМКБ "Прогрес" ОСОБА_4 на нього покладено обов'язок здійснення контролю за виконанням норм та правил охорони праці. 4.1 ст.1 Закону України "Про охорону праці" визначено, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Таким чином на ОСОБА_4 покладено обов'язок контролю за додержанням норм та правил охорони праці при виконанні підпорядкованими йому працівниками обов'язків або функцій згідно з трудовим (колективним) договором в тому числі обов'язків визначених посадовими інструкціями.
Як зазначено в Акті № 3 від 17.10.2011р. про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом та пояснень учасників, ОСОБА_8 було видано змінне завдання підлеглим ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, а саме виконання робіт по виготовленню та збірки дерев'яних контейнерів та було визначене відповідне робоче місце столярне приміщення РСУ цеху 62 (ГОСТ 12.1.005-88.) з відповідними умовами праці.
Після надання завдання, ОСОБА_4 для здійснення контролю за виконанням норм та правил охорони праці пішов перевіряти роботу інших підлеглих, працюючих на різних об'єктах підприємства.
В цей час ОСОБА_9, без відповідного розпорядження від керівництва цеху № 62, на прохання іншого працівника приніс у столярне приміщення скло, поклав його на столярний стіл і приступив до нарізки скляних смуг, тобто виконував роботу не передбачену змінним завданням.
Крім того ОСОБА_9 не прибрав скло по закінченню даної роботи в безпечне місце для зберігання в результаті чого ОСОБА_7 зачепив скло, яке при падінні призвело до нещасного випадку, а саме виникнення легкого тілесного ушкодження іншого працівника.
Таким чином ОСОБА_9 самовільно, на свій розсуд вчинив дії, які є порушенням вимог інструкції з охорони праці ИОТ 900А-2004 " Для всіх працівників підприємства"; п.3.2.1 "обов'язки працюючих: виконувати конкретну роботу тільки за завданням, з урахуванням знань безпечних і нешкідливих умов праці, вимагаємих відповідною інструкцією з охорони праці", та призвели до нещасного випадку, який спричинив виникнення легкого тілесного ушкодження іншого працівника, що підтверджено вищезазначеним Актом.
Під час вчинення ОСОБА_9 дій, які є порушенням вимог інструкції з охорони праці, ОСОБА_4 виконував свої посадові обов'язки, здійснюючи контроль за роботою підлеглих на інших об'єктах тому не знав та не міг знати про порушення законодавства з охорони праці з боку підпорядкованого йому ОСОБА_9, в зв'язку з чим не міг вжити відповідних запобіжних заходів.
Працівник ремонтно-будівельної дільниці ремонтно-енерго-механічного цеху ДП ЗМКБ "Прогрес" ОСОБА_11 у порушення ст. 14 Закону України "Про охорону праці" та п. 3.2.1 Інструкції з охорони праці ЙОТ 900 "А"-2004 12.10.2011 на прохання ОСОБА_12 розрізав скло, тобто виконував роботу, не передбачену змінним завданням.
У подальшому ОСОБА_11 всупереч п. 4.2.3 Інструкції з охорони праці ЙОТ 900 "А"-2004 після завершення робіт з розрізання скла не провів прибирання робочого місця, залишки скла у спеціально пристосовані для цього місця не прибрав.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму ВСУ України від 4 червня 2010 року N 6 "Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи" звернути увагу судів на те, що при розгляді скарги суддя має вивчити надані органом дізнання, слідчим або прокурором, у провадженні якого знаходиться справа, матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про її порушення, а в судовому засіданні дослідити ці матеріали та заслухати пояснення осіб, які з'явилися, а саме: особу, яка подала скаргу, її захисника чи законного представника, потерпілого або особу, за заявою якої було порушено справу, - та думку прокурора щодо правомірності порушення справи.
Відповідно до ст. 236-8 КПК України обов'язок доведення правомірності порушення справи покладається на прокурора, який, як вважає суд, не навів достатньо доказів на підтвердження правомірності порушення зазначеної кримінальної справи.
Дані обставини вказують на те, що постанова про порушення кримінальної справи від 18.01.2012року відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.і ст. 271 КК України винесена поспішно, без належного аналізу та оцінки матеріалів, в порушення вимог ст. ст. 94, 98 КПК України.
Вищезазначене, на думку суду, свідчить про наявність підстав для скасування вказаної постанови.
В апеляції прокурори, які брали участь у розгляді справи судом першої інстанції, порушили питання про скасуванню зазначеного судового рішення. Вважають, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав до порушення вказаної кримінальної справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження за скаргою та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена за заявою або повідомленням посадових осіб, представників влади, окремих громадян, а також за матеріалами дослідчої перевірки в тих випадках, коли є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину.
Тобто для порушення кримінальної справи необхідно встановити наявність приводів і підстав до її порушення.
Тому суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, згідно з вимогами ст. 236-8 КПК України, повинен перевіряти чи існували приводи та підстави для порушення кримінальної справи та не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, що вирішує суд при розгляді справи по суті.
Проте вказані вимоги закону суд порушив. Як вбачається з матеріалів дослідної перевірки, приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення ознак злочину прокурором, а підставою - наявність у матеріалах дослідчої перевірки достатніх даних, які вказують на ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України.
В матеріалах перевірки, на підставі яких було порушено кримінальну справу, містяться дані, які вказують на те, що майстер ремонтно-будівельної дільниці ремонтно-енерго-механічного цеху ДП ЗМКБ "Прогрес" ОСОБА_4, будучи службовою особою підприємства, відповідальною за здійснення контролю за додержанням підпорядкованими йому працівниками законодавства про охорону праці, всупереч ст. 13 Закону України "Про охорону праці" та п. 4.1 посадової інструкції И62.006-2002 не забезпечив виконання своїх обов'язків у цій частині.
Так 12.10.2011 р. приблизно о 8 годині ОСОБА_9, без відповідного розпорядження від керівництва цеху № 62, на прохання іншого працівника приніс у столярне приміщення скло, поклав його на столярний стіл і приступив до нарізки скляних смуг, тобто виконував роботу не передбачену змінним завданням.
Крім того ОСОБА_9 всупереч вимогам інструкції з охорони праці не прибрав скло по закінченню даної роботи в безпечне місце для зберігання, в результаті чого ОСОБА_7 зачепив скло, яке при падінні призвело до нещасного випадку, а саме виникнення легкого тілесного ушкодження іншого працівника.
Суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, замість перевірки наявності в матеріалах, на підставі яких порушена кримінальна справа, достатніх даних, які вказують на ознаки злочину, вдався до оцінки фактичних даних у справі з точки зору їх допустимості та достатності для висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу злочину, що може бути лише при провадженні досудового слідства після порушення кримінальної справи або при розгляді справи по суті, чим порушив вимоги ст. 236-8 КПК України.
При новому розгляді місцевому суду необхідно дотримати вимог ст. 236-8 КПК України і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
апеляцію прокурорів, які брали участь у розгляді справи в суді 1-ї інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову місцевого Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 березня 2012р., якою задоволено скаргу ОСОБА_4, а постанову заступника прокурора Запорізької області від 18 січня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.і ст. 271 КК України, скасовано, скасувати, скаргу та матеріали справи по ній направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому його складі.
Головуючий:
Судді: