АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 жовтня 2006 року                                                                                                     м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Стана І.В., суддів - Симаченко Л.І., Демченка С.М,, за участю прокурора - Сирохман Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 08 серпня 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, гр. України, українець, учень  ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, судимий 20 жовтня 2005 року Ужгородським міськрайонним судом за ст. ст. 185 ч. 2,3 КК України із застосуванням ст. 70 КК України на чотири роки позбавлення волі з іспитовим строком два роки, засуджений за ст. 185 ч. З КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано частину не відбутого за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 20 жовтня 2005 року й остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено чотири роки один місяць позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3   360 гривень та 2000 гривень на користь потерпілої ОСОБА_2.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_1 залишено попередній - тримання під вартою, а строк покарання визначено рахувати з ЗО березня 2006 року.

Згідно вироку,ОСОБА_1 визнаний винуватим і засуджений за вчинені злочини при таких обставинах.

У другій половині березня 2006 року приблизно о 00 - годин 30 хвилин неповнолітній ОСОБА_1 через незачинене вікно проник до будинку АДРЕСА_2, звідки таємно викрав музичний центр марки «Daewoo« вартістю 600 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4  матеріальну шкоду.

19 березня 2006 року приблизно о 19 -й годині 30 хвилин ОСОБА_1 через незачинене вікно проник до будинку АДРЕСА_3, звідки таємно викрав золотий ланцюжок вартістю 600 гривень,  дві золоті каблучки на загальну суму 1050

Справа: № 11-633

гривень, золотий кулон вартістю 150 гривень, золоту сережку вартістю 100 гривень та гроші в сумі 100 гривень, - всього майна на загальну суму 2000 гривень, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду.

22 березня 2006 року приблизно о 15 -й годиніОСОБА_1 через незачинене вікно проник до будинку  АДРЕСА_4, звідки таємно викрав два золоті браслети на загальну суму 1000 гривень, золотий ланцюжок вартістю 450 гривень, пару срібних сережок вартістю 100 гривень, чотири пари жіночої білизни на суму 120 гривень та гроші в сумі 360 гривень, всього майна на загальну суму 2030 гривень, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що вирок суду є незаконним та необгрунтованим. Під час досудового слідства співробітники міліції застосовували до нього недозволені методи і слідства, а саме заходи фізичного та психологічного впливу в зв'язку з чим він обмовив себе у вчиненні злочинів. Окрім цього, органом досудового слідства порушено його право на захист. Просить вироку суду скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину.

Іншими учасниками процесу апеляція на вирок не подавалась.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, пояснення прокурора, який просив відхилити доводи апеляції засудженого ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що підстав для скасування або зміни вироку не має.

Вина ОСОБА_1, у вчиненні злочину, за який його засуджено підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.

Оскільки засудженийОСОБА_1 вину у вчиненні злочинів визнавав повністю, тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав недоцільним, обмежившись допитом ОСОБА_1, досліджувати зібрані органом досудового слідства докази. При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, встановленні порядку їх дослідження та роз'ясненні, при цьому, ОСОБА_1 прав, судом першої інстанції вимоги ст. 299 КПК України порушені не були. Тому, апеляційним судом висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи не перевіряються й перевіряються в межах інших доводів апеляції.

Колегія суддів вважає, що матеріали кримінальної справи підтверджують вину ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у приміщення, повторно, а доводи апеляції про недоведеність вини відхиляє.

Дії засудженого ОСОБА_1 за ст. 185 ч. З КК України кваліфіковані правильно.

Доводи апеляції про те, що органом досудового слідства порушено право ОСОБА_1 на захист колегія суддів відхиляє.

Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що під час досудового слідства в якості захисника обвинуваченого неповнолітнього ОСОБА_1 приймав участь адвокат ОСОБА_5, який за клопотанням ОСОБА_1 призначений для надання йому юридичної допомоги, щоОСОБА_1 або його родичі не заявляли клопотання про допуск до участі в справі іншого захисника. З матеріалів справи також вбачається, що захисник ОСОБА_5 приймав участь у всіх слідчих діях проведених за участю ОСОБА_1. При розгляді справи судом першої інстанції приймав участь захисник адвокат ОСОБА_6. Колегія суддів вважає, що як під час досудового слідства так і судового розгляду справи не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону при прийнятті рішення про допуск захисника до участі в справі.

У справі відсутні які-небудь дані у підтвердження доводів ОСОБА_1 про застосування до нього працівниками міліції недозволених методів слідства, які привели до його самообмови у вчиненні злочинів, - на такі не вказував ОСОБА_1 як під час досудового слідства так і судового розгляду справи, тому колегія суддів доводи апеляції в цій частині також відхиляє.

Перевіркою справи в апеляційному порядку не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку і спрямування справи на додаткове розслідування, або на новий судовий розгляд. Покння ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, даних про його особу, в тому  числі   з   урахуванням  того,   що  ОСОБА_1  раніше  притягувався  до   кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення злочинів    із користі, злочини учинив під час іспитового строку встановленого йому вироком Ужгородського міськрайонного суду від 20 жовтня 2005 року.

З урахуванням  наведеного,  судова колегія  не  знаходить  підстав для пом'якшення засудженому ОСОБА_1 покарання.    .

Керуючись   ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 серпня 2006 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а подану ним апеляцію - без задоволення.