Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/1048/12        Головуючий у суді І-ї інстанції  Льон С.М

Спори, що виникають із договорів надання послуг           Доповідач Кривохижа  В. І.   

УХВАЛА

Іменем України

20.03.2012 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

головуючого:  Кривохижі В. І.  

суддів:  Черниш Т. В., Карпенка О. Л.  

при секретарі:  Дімановій Н. І.  

розглянула у (відкритому/закритому) судовому засіданні в місті Кіровограді

цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 13 грудня 2011 року, -

                                                  ВСТАНОВИЛА:

          У листопаді 2011 року Кіровоградський прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави, уповноваженим якої є управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Кіровоградській області, структурним підрозділом якої є Кіровоградська виправна колонія №6 середнього рівня безпеки, до ОСОБА_2 про стягнення вартості наданих послуг.

          Зазначав, що відповідач був засуджений Кіровським районним судом м.Кіровограда за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, 70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі і, відбуваючи покарання в Кіровоградській ВК №6, являється злісним порушником порядку відбування покарання: не виконує законних вимог адміністрації та відмовляється від праці. Цими неправомірними діями він завдає виправній колонії, а в її особі державі, матеріальної шкоди, що може вплинути на умови утримання засуджених, а саме їх харчування та комунально-побутове забезпечення, у зв»язку з чим виправна колонія знаходиться в скрутному матеріальному становищі. Станом на 28 листопада 2011 року у нього мається заборгованість за харчування в сумі 2 436 грн. 30 коп. та комунальні послуги в сумі 780 грн., а всього на 3 216 грн.30 коп. Оскільки на особовому рахунку відповідача коштів немає, а в добровільному порядку сплатити цю суму він відмовляється, позивач і просив стягнути зазначені кошти за надані послуги  з відповідача та судові витрати на користь держави.

          Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 13 грудня 2011 року позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь Кіровоградської виправної колонії №6 середнього рівня безпеки УДДПВП України в Кіровоградській області вартість наданих послуг в сумі 3 216 грн.30 коп.

          В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду через порушення норм матеріального права. Зазначає, зокрема, що законодавство, на яке посилається суд, як і примусова праця, суперечить Конституції України, до того ж на даний час діє КВК України.

          В письмових запереченнях прокурор посилається на те, що відповідач на особовому рахунку коштів не має, в добровільному порядку сплатити вищевказану суму відмовляється, а тому відповідно до ст.ст.115, 121 КВК України зобов»язаний відшкодувати кошти за надані послуги та судові витрати в дохід держави.          Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, згідно повідомлення судову повістку засудженому ОСОБА_2 вручено 28 лютого 2012 року (а.с. 36, 40-41), в судове засідання сторони не з»явилися, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

          Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

          Судом вірно встановлені дійсні обставини справи, дано їм належну оцінку, а його висновки про задоволення позову узгоджуються з матеріалами справи, відповідають закону.

          За змістом ст.ст.9, 107, 118 КВК України засуджені до позбавлення волі зобов»язані виконувати встановлені законодавством обов»язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених; дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, тощо. Засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботі, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені не мають права припиняти роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів.

          Відповідно до ст.121 КВК України особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг, крім вартості спецодягу та спецхарчування.

          Із засуджених, які не працюють (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 115 цього Кодексу), вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг утримується з коштів, які є на їхніх особових рахунках. У разі відсутності в засудженого коштів на особовому рахунку виправна колонія має право пред»явити йому позов через суд.

          Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 засуджений Кіровським районним судом м.Кіровограда за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі і відбуває покарання в Кіровоградській виправній колонії №6.

          За станом здоров»я протипоказань до залучення до суспільно-корисної праці не має, за час перебування у виправній колонії за медичною допомогою не звертався, звільнень від праці не мав (а.с.7, 8).

Згідно довідок Кіровоградської виправної колонії №6 про наявність заохочень та стягнень ОСОБА_2 за період з червня 2010 року по липень 2011 року має сімнадцять покарань; ухиляється від праці; у січні, червні, липні 2011 року до нього застосувались заходи стягнення у вигляді попередження, догани та інші за невихід на роботу; станом на 1 листопада 2011 року коштів на особовому рахунку не має, однак за період з 1 січня 2011 року по 1 листопада 2011 року має заборгованість: по харчуванню 2 436 грн. 30 коп., по комунально-побутовим послугам 780 грн., а всього 3 216 грн. 30 коп.(а.с.4-6).

Оцінивши докази в їх сукупності, відповідно до вимог наведеного чинного законодавства, суд дійшов правильного висновку, що відповідач зобов»язаний відшкодовувати позивачу витрати на своє утримання, в тому числі пов»язані  з наданням йому комунальних послуг, харчування.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При цьому, суд, правильно пославшись на зміст статей Кримінально-виконавчого кодексу України, помилково зазначив Виправно-трудовий кодекс України, який втратив чинність з прийняттям нового Кримінально-виконавчого кодексу України, що відповідно до ст.219 ЦПК України є підставою для виправлення описки у судовому рішенні. Інші доводи скарги також не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються безумовною підставою для скасування судового рішення.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

При подачі апеляційної скарги відповідачем не був сплачений судовий збір, який підлягає стягненню в порядку ст.88 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги відповідно до Закону України «Про судовий збір»  у розмірі 107 грн. 30 коп.                                          

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

                                                       УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від  13 грудня 2011 року залишити без змін.

          Стягнути з ОСОБА_2 107 грн. 30 коп. судового збору в дохід держави.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

          Головуюча:

          Судді: