АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000, м. Ужгород, вул. О.Довженка, 7
Справа № 22-1193/06 Головуючий у 1 інстанції - Конепуд В.І.
Категорія-2 Доповідач-ЛескоВ.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
Головуючого - Леска В.В.
суддів - Кожух О.А., Куцин М.М.
при секретарі - Гусар Н.В. з участю представника апелянта ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувпш у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Закарпатського зведеного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону постійної готовності ДСВАРС МНС України на рішення Воловецького районного суду від 14 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Закарпатського зведеного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону постійної готовності ДСВАРС МНС України про порушення законодавства по оплаті праці, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Закарпатського зведеного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону постійної готовності ДСВАРС МНС України про порушення умов оплати праці.
Позивач зазначав, що державна спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна служба Міністерства надзвичайних ситуацій України (далі ДСВАРС) у 2006 році провела реформування своєї структури, шляхом надання статусу юридичних осіб регіональним структурним формуванням.
Із статусом юридичної особи Закарпатський зведений воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін постійної готовності ДСВАРС МНС України (далі Закарпатський ЗЗПГ) - створений на базі Закарпатського спеціалізованого воєнізованого аварійно-рятувального загону (далі Закарпатський СВАРЗ), який був регіональним структурним підрозділом ДСВАРС МНС України без статусу юридичної особи.
-24 -січня 2006"року"керівництво Закарпатського СВАРЗу" розпорядилося написати
заяву на перевід позивача на роботу в Закарпатський ЗЗІІГ на посаду командира Воловецького аварійно-рятувального пункту в Ужгородський пошуково-рятувальний взвод без поставлення дати на заяві, мотивуючи тим, що дату вони проставлять самі, оскільки не знають із якої дати буде здійснено перевід працівників Західного регіонального СВАРЗу, який не був юридичною особою і діяв за дЬрученн ЖїДСВАРС.
ОСОБА_2 написав заяву. На посаді командира Воловецького АРП він виконує ті ж самі функції у тих же самих умовах, що виконував і раніше.
17 березня 2006 року, при отриманні заробітної плати ним установлено значне зменшення розміру заробітної плати відносно попередніх періодів та здійснення оплати праці за лютий місяць при наявній заборгованості за січень місяць 2006 року.
При виясненні обставин, які вплинули на зменшення заробітної плати, 17 березня 2006 року позивач ознайомився з наказом командира ЗЗПГ НОМЕР_2 від 1 лютого 2006 р. «Про прийом працівників в Закарпатський ЗЗПГ» НОМЕР_3 від 1 лютого 2006 р. «Про встановлення окладів та надбавок працівникам Закарпатського ЗЗПГ» із якого слідує, що посадовий оклад зменшено з 1368,00 грн. до 690,00 грн.
Посилаючись на те, що відповідач у встановлений законом строк не повідомив його про зміну діючих умов оплати праці у бік погіршення позивач, посилаючись на вимоги ст. 103 КЗпП України та ст. 29 Закону України «Про оплату праці» просив зобов'язати відповідача виплатити заборгованість по заробітній праці за січень місяць 2006 року в сумі 1658 грн. 05 коп., виплатити різницю заробітної плати на лютий, березень 2006 року в сумі 930 грн. за кожний місяць та провести нарахування заробітної плати за квітень й до 18 травня 2006 року, виходячи з посадового окладу 1368 грн.
Рішенням суду позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі відповідач порушив питання про скасування рішення суду як незаконного та необгрунтованого й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Межі оскарження - Закарпатський зведений гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін постійної готовності ДСВАРС МНС України - це новостворена юридична особа, у Статуті якої відсутні посилання на правонаступництво Західного регіонального СВАРЗ. ОСОБА_2 прийнятий на роботу з 1 лютого 2006 року згідно поданої ним заяви, відповідно до затвердженого штатного розпису та відповідних посадових окладів Закарпатського ЗЗПГ, затверджених Штабом ДСВАРС.
Представник відповідача - командир Закарпатського ЗЗПГ ОСОБА_1. підтримав апеляційну скаргу і пояснив, що станом на 1 лютого 2006 року позивач у телефонному режимі був повідомлений про посадовий оклад командира Воловецького аварійно-рятуваяьного пункту і на чає прийняття-на-роботутіе ставив претензій щодо оплати праці. При створенні юридичної особи відповідач зобов'язався виплатити всім працівникам Західного регіонального СВАРЗу заборгованість по заробітній платі за січень місяць 2006 року, яку виплачує згідно графіку МНС України та по мірі надходження коштів.
Представник позивача ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити і рішення суду залишити без зміни та пояснив, що переведення працівників Західного РСВАРЗ у Закарпатський ЗЗПГ здійснено на підставі наказу т.в.о. командира Західного РСВАРЗ НОМЕР_1, згідно з яким було звільнено особовий склад Західного РСВАРЗ та на підставі якого здійснено переоформлення працівників на роботу у Закарпатський ЗЗПГ з 1 лютого 2006 року. Про зменшення розмірів оплати праці позивачеві стало відомого 17 березня 2006 року.
Заслухавши доповідача, пояснення представників відповідача та позивача, матеріали -справили обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія судців приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що згідно наказу командира Західного регіонального спеціалізованого варійно-рятувального-загону-НОМЕР_2 позивач ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в Закарпатський спеціальний (воєнізований) аварійно-рятувальний загін Західного регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону на посаду командира пункту АРП ОСОБА_3 по переводу із Закарпатського ЗЗПГ згідно штатного розкладу з подальшим заключенням контракту.
Посадовий оклад позивача становив 1368 грн.; У трудні 2006 року тюзивач"шрииав заробітну плату в сумі 2005 грн. 97 коп.
За січень місяць 2006 року заборгованість по виплаті заробітної плати позивачеві становить 1658 грн. 05 коп.
Це підтверджується довідкою Західного РСВАРЗ НОМЕР_4.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що на порушення вимог ст. 32 КЗпП України про зміну розміру оплати праці позивач був повідомлений 17 березня 2006 року та відповідно до вимог зазначеного закону і ст. 103 КЗпП України зобов'язав відповідача провести виплату позивачеві різниці заробітної плати за лютий місяць 2006 року - 930 грн. 39 коп., за березень 2006 року - 930 грн. 39 коп. та провести нарахування заробітної плати за квітень місяць й до 18 травня 2006 року.
Проте з таким висновком суду не можна погодитись, виходячи з наступного.
Стаття 32 КЗпП України, яку застосував суд при вирішенні цього спору, регулює правовідносини між власником або уповноваженим ним органом та працівником при переведенні на іншу роботу й зміні істотних умов праці.
Суд неправильно застосував зазначену норму матеріального права, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звільнений із Західного регіонального СВАРЗ згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України і згідно поданої заяви про прийняття на роботу на посаду командира ОСОБА_3 кого аварійно рятувального пункту позивача з 1 лютого 2006 року прийнято на роботу в новостворену юридичну особу Закарпатський ЗЗПГ із штатним окладом 690 грн.
Це підтверджується наказом НОМЕР_1 Західного регіонального СВАРЗ від 31 січня 2006 року та наказом НОМЕР_2 командира Закарпатського ЗЗПГ від 1 лютого 2006 року.
Припинення трудового договору в порядку переведення працівника за його згодою на інше підприємство, установу, організацію не передбачає збереження розміру оплати праці, яку він отримував до звільнення і відповідач не брав на себе таких зобов'язань.
Стаття 103 КЗпП України, якою керувався суд при постановлені рішення про
задоволення позову про нарахування заробітної плати за квітень місяць і до 18 травня 2006
року, виходячи з посадового окладу 1368 грн., який позивачеві був встановлений на
попередньому місці роботи, і ст. 29 Закону України «Про оплату праці» зобов'язують
власника при запровадженні нових або зміні діючих умов оплати праці в бік погіршення
інформувати працівників не пізніш ніж за 2 місяці. Такий висновок суду є помилковим,
оскільки між позивачем та відповідачем не виникли правовідносини, які регулюються
зазначеними Законами, так як мало місце переведення ОСОБА_2 за його згодою в
Закарпатський ЗЗПГ. _________
З огляду на викладене, позов ОСОБА_2 про виплату різниці заробітної плати за лютий , березень 2006 року та нарахування заробітної плати за квітень місяць і до 18 травня 2006 року не підлягає задоволенню, оскільки не грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Вимога позивача щодо виплати заборгованості по заробітній платі за січень місяць 2006 року в розмірі 1658 грн. 05 коп. доведена матеріалами справи, оскільки відповідач взяв на себе зобов'язання виплатити таку всім працівникам, яких прийнято на роботу із Західного регіонального СВАРЗ.
Невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права відповідно до вимог п. З і п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є
_____ підставою для скасування рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову
ОСОБА_2 до Закарпатського зведеного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-
рятувального) загону постійної готовності ДСВАРС МНС України про виплату різниці
заробітної плати за лютий -березень 2006 року та проведення нарахування заробітної плати з
квітня по 18 травня 2006 року і в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
В решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст., ст. 209, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст. 32, п. 5 ст. 36, ст. 103 КЗпП України, колегія суддів, -
РІШИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача Закарпатського зведеного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону постійної готовності ДСВАРС МНС України задовольнити частково.
Рішення Воловецького районного суду від 14 червня 2006 року змінити. В частині задоволення позову ОСОБА_2 до Закарпатського зведеного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону постійної готовності ДСВАРС МНС України про виплату різниці заробітної плати за лютий -березень 2006 року та проведення нарахування заробітної плати з квітня по 18 травня 2006 року скасувати і в задоволенні позову ОСОБА_2 у цій частині відмовити.
В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.