УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 травня 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справи апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Ященка В.А.
суддів - Демченка М.О., Сінашенка В.Г.
з участю прокурора - Кононової Л.Ф.
засудженого - ОСОБА_1.
адвоката - ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2. на вирок Путивльського районного суду Сумської області, від 21 березня 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджений за ст. 345 ч. 2 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.
За вироком суду ОСОБА_1. засуджений за вчинення наступних дій.
2 листопада 2007 року, близько 9 години, слідчий Путивльського РВ УМВС України в Сумській області Приходько В.А.. в провадженні якого перебувала кримінальна справа № 07140105, що була порушена за ст. 356 КК України, разом з начальником дільничих інспекторів Путивльського РВ УМВС України в Сумській області Чернодубом І.А., на виконання постанов Путивльського районного суду Сумської області про проведення обшуку в господарствах громадян ОСОБА_3., ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7, виїхали до АДРЕСА_1 для виконання вказаних слідчих дій.
Після проведення обшуку в домогосподарстві ОСОБА_3, в ході якого були вилучені 2 корови, слідчий Приходько В.А. та начальник дільничих інспекторів Чернодуб І.А. знаходилися в службовому автомобілі марки „ВАЗ 2105”, реєстраційний номерНОМЕР_1
В цей час до автомобіля підбіг ОСОБА_1. і, відкривши водійські двері, застосовуючи фізичну силу, витягнув за формений одяг старшого лейтенанта міліції Чернодуба І.А., а потім відчинив передні пасажирські двері автомобіля, і достовірно знаючи, що Приходько В.А. є слідчим Путивльського РВ УМВС України в Сумській області та перебуває при виконанні своїх службових обов'язків, застосовуючи фізичну силу, витягнув, і його з автомобіля та став штовхати в область шиї від чого від чого Приходько В.А. впав, а ОСОБА_1. наніс йому удар ногою в область лівої частини тулуба, заподіявши тим самим тілесні ушкодження у вигляді синця лівої половини тулуба, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
На вирок суду надійшла апеляція від адвоката ОСОБА_2. в якій ставиться питання про пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання з мотивів того, що при призначенні судом покарання ОСОБА_1 не було враховано, що в ході обшуку в домогосподарстві ОСОБА_3, були вилучені корови, в результаті чого ОСОБА_3. рознервувався та помер. Крім того судом не було враховано, що потерпілий Приходьмо В.А. вибачив ОСОБА_1. і просив суд суворо його не карати, а також наявність у ОСОБА_1. на утримуванні хвору дружину та її батьків, а також сина, що навчається.
За таких обставин адвокат вважає, що виправлення ОСОБА_1. можливе без реального відбуття ним призначеного покарання, шляхом звільнення його від покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1., і адвоката ОСОБА_2., які підтримали апеляцію, міркування прокурора Кононової Л.Ф., про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи, і обговоривши доводи викладені в апеляції колегія суддів не знаходить законних підстав до її задоволення.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1. у вчиненні злочину за обставин зазначених у вироку і юридична кваліфікація його дій за ст.345 ч.2 КК України є обґрунтованим і законним, і під сумнів в апеляції не ставиться. .
Що стосується посилання адвоката ОСОБА_2. в апеляції на суворість призначеного покарання то воно, на думку колегії суддів, є не обгрунтованим. При призначенні покарання судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки і характер, дані про особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання, в тому числі і ті на які посилається адвокат в апеляції а саме; незадовільний стан здоров'я, щире каяття, допомога органам досудового слідства у встановленні істини по справи, позитивну характеристику з місця проживання, сімейний стан і матеріальний стан, і виходячи з цього суд призначив засудженому покарання за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст.345 КК України майже мінімальне передбачене санкцією цієї статті. А тому, на думку колегії суддів, воно повністю відповідає вимогам ст. 65 КК України і немає законних підстав до його пом'якшення і до задоволення апеляції.
На основі викладеного і керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Вирок Путивльського районного суду Сумської області від 21 березня 2008 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_2., - без задоволення.
Головуючий:
судді: