Справа №1-81/08
ВИРОК
іменем України
26 травня 2008 року. Володимирецький районний суд Рівненської області під головуванням судді Іванків О.В.
при секретарі Басик Г.Т.
за участю прокурора Кругліцької В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця і жителяАДРЕСА_1українця, громадянина України, освіта базова середня, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України;
за ч.1 ст. 122 КК України, -
в с т а н о в и в:
18 лютого 2008 року біля 23 години в смт.Рафалівка Володимирецького району ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов до АДРЕСА_2, де вступив у суперечку з ОСОБА_2 В ході суперечки ОСОБА_1 умисно наніс ОСОБА_2, яка лежала на ліжку, один удар кулаком лівої руки в праву частину голови, від чого потерпіла впала на підлогу. Після цього ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 один удар ногою в праву ділянку тулуба, а коли ОСОБА_2 піднялась, наніс ще один удар лівою рукою в обличчя. Вказаними ударами ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді множинних крововиливів в ділянці правої вушної раковини, правого плеча, правої молочної залози, правої лопатки, лівого плеча, лівого стегна перелому 5-6 ребер справа із зміщенням, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
На досудовому слідстві та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та пояснив, що потерпіла ОСОБА_2 є його громадянською дружиною, однак останнім часом відносини між ними погіршились, вони посварились і він перейшов жити до своєї матері. Однак ОСОБА_2 не віддає його речей, між ними виникають скандали. 18 лютого 2008 року він вживав спиртні напої, і ввечері прийшов до будинку ОСОБА_2, щоби забрати свої речі. Будинок був закритий, в ньому було темно, і на його прохання ОСОБА_2 двері не відкрила. Тоді він заліз до будинку через вікно. З собою приніс пляшку горілки, яку вони разом із ОСОБА_2 розпили. Після цього ОСОБА_2 лягла на ліжко. В ході розмови між ними виникла суперечка, яка переросла у сварку. Він підійшов до ОСОБА_2 яка лежала на ліжку і вдарив її в праву частину голови лівою рукою. Від цього удару ОСОБА_2 впала на підлогу, і тоді він наніс один сильний удар ногою в праву частину її тулуба. Коли ОСОБА_2 піднялась і знову лягла на ліжко, він ще раз вдарив її кулаком в обличчя. Від цього удару у ОСОБА_2 пішла кров, він припинив її бити, подав їй вату та ліки і пішов ночувати до матері. Пізніше дізнався, що ОСОБА_2 зверталась до лікаря. У скоєному розкаюється, просить у потерпілої пробачення, обіцяє в майбутньому більше не вчиняти злочинів.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 18 лютого 2008 року вона знаходилась в себе дома в АДРЕСА_3. Біля 23 години до неї прийшов ОСОБА_1 Між ними почалась розмова, в ході якої вона лежала на ліжку, а ОСОБА_1 сидів біля столу. ОСОБА_1, який був в нетверезому стані, почав сваритись, підійшов до неї і наніс один сильний удар в праву частину голови. Від цього удару вона впала на підлогу біля ліжка і тоді ОСОБА_1 ногою сильно вдарив її у праву частину тулуба, від удару вона відчула сильний біль. Піднявшись, вона лягла на ліжку, а ОСОБА_1 ще раз вдарив її кулаком в обличчя. Від цього удару в неї пішла з носу кров, побачивши це, ОСОБА_1 подав їй перекис та вату, і вийшов з будинку. Наступного дня відчувала біль, у зв'язку з чим звернулась до лікаря, отримала лікування. ОСОБА_1 і раніше неодноразово наносив їй ушкодження, був за це засуджений, крім того, постійно влаштовував в її будинку скандали, вибивав вікна, поламав декілька телефонних апаратів. Тому вона просить обрати відносно ОСОБА_1 найсуворішу міру покарання, яка передбачена законом.
Крім власного визнання вини та показань потерпілої, вина ОСОБА_1 у інкримінованому злочині доведена також сукупністю інших доказів по справі, які досліджені у судовому засіданні.
Так, в ході відтворення обстановки та обставин події злочину (а.с.20-25) ОСОБА_1 в присутності понятих показав, як і по яких частинах тіла він наносив удари ОСОБА_2, і ці його показання об'єктивно співпадають із сукупністю інших доказів.
З висновків судово-медичної експертизи №63 від 29.02.2008 року, та 63-Е від 14.03.2008 р. вбачається, що у потерпілої ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді множинних крововиливів в ділянці правої вушної раковини, правого плеча, правої молочної залози, правої лопатки, лівого плеча, лівого стегна перелому 5-6 ребер справа із зміщенням. Вказані ушкодження утворилось від ударів руками та ногами, відносяться до категорії середньої тяжкості тілесного ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Таким чином, показами потерпілої, протоколами огляду місця події, відтворення обставин та обстановки події, а також і висновками судово-медичної експертизи доведено вину підсудного у заподіянні потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина підсудного повністю доведена в судовому засіданні і його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 122 КК України, оскільки 18 лютого 2008 року в смт.Рафалівка ОСОБА_1 умисно заподіяв потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного, а також пом'якшуючі та обтяжуючи обставини.
Обтяжуючою обставиною є вчинення ОСОБА_1 злочину у стані алкогольного сп'яніння.
До числа пом'якшуючих обставин суд відносить те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся і попросив вибачення у потерпілого, активно сприяв розкриттю та розслідуванню злочину.
Суд також приймає до уваги, що ОСОБА_1 вже притягувався до кримінальної відповідальності за заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень вироком Володимирецького районного суду від 01.10.2007 року (а.с.75-76), і, будучи звільнений від відбування покарання за Законом України «Про амністію», належних висновків для себе не зробив, і своєї протиправної поведінки не припинив.
Враховуючи особу підсудного, який посередньо характеризується за місцем проживання, має на утриманні мати похилого віку, яка потребує стороннього догляду, що підтверджується довідкою №209 від 12.01.2008 р., приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, суд приходить до висновку про необхідність обрання міри покарання в межах санкції ст.122 ч.1 КК України у вигляді обмеження волі. При цьому строк попереднього ув'язнення підлягає зарахуванню до строку покарання за правилами ч.1 ст.72 КК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити покарання: обмеження волі строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання рахувати з 19 березня 2008 року, зарахувавши до строку покарання період перебування під вартою з часу затримання 19.03.2008 року по день прибуття до місця відбування покарання за правилами пп..б) п.1) ч.1 ст.72 КК України - один день позбавлення волі за два дні обмеження волі
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою в СІЗО-24 м.Рівне.
На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту проголошення до апеляційного суду Рівненської області через районний суд.
Головуюча: