Судове рішення #21786831

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            26 вересня 2011 року                                                                                        м. Одеса

 

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сєвєрової Є.С., Сидоренко І.П.

при секретарі: Павлючук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Савранського районного суду Одеської області від 13 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу ,-

В С Т А Н О В И  Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути на його користь борг за договором позики в сумі 780 023 грн. 25 коп. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 3 серпня 2009 року він позичив ОСОБА_2 97625 доларів США, що в перерахунку згідно курсу долара станом на 25 лютого 2010 року, складає 780023,25 гривень. Відповідач зобов’язаний був повернути зазначену суму боргу в строк до 3 листопада 2009 року. Договір був укладений в простій письмовій формі, про що свідчить розписка  ОСОБА_2 До даного часу відповідач не повернув  позивачеві борг в сумі 780023,25 гривень, тому позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 780023,25 гривень.

Рішенням Савранського районного суду Одеської області від 13 квітня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі  780023,75 гривень з ОСОБА_2 – відмовлено.

Не погодившись з винесеним рішенням суду, ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга на вказане рішення суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, він просив рішення Савранського районного суду Одеської області від 13 квітня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити і стягнути на його користь з ОСОБА_2 780023,25 грн., борг по договору позики та судові витрати в сумі 2550 грн. судовий збір, та 240 грн. на ІТЗ судового розгляду справи.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність  і обґрунтованість оскаржуваного рішення   суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог,  колегія суддів  дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Відповідно ст.. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, судом першої інстанції було достовірно встановлено, що  3 листопада 2008 року ОСОБА_2 уклав договір позики з ОСОБА_1 На підтвердження цього договору ним була написана розписка № 1, в якій він вказав, що отримав кошти  в сумі 79500 доларів США і 145000 гривень. Зазначені кошти відповідач витратив на придбання Савранського ринку  ТОВ «Південний Буг-ВВ» за договором купівлі-продажу від 20.11.2008 року.  3 серпня 2009 року позивач звернувся до ОСОБА_2 з проханням виписати додаткову розписку, в якій просив зазначити всю суму боргу в доларах США.Таке його прохання було пов»язано з коливанням курсу валют . ОСОБА_2 погодився і виписав розписку № 2,  де зазначив всю суму боргу з розписки № 1 в доларах США, а саме 97625 доларів США. Відповідач був впевнений, що розписка № 2 є лише доповненням до розписки № 1, тому не вимагав у позивача повернення йому розписки № 1. В зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору позики рішенням Савранського районного суду Одеської області від 24 лютого 2010 року з ОСОБА_2 було стягнуто суму боргу в розмірі 780760 гривень на користь позивача.

Такі обставини повністю підтверджуються сумою отриманих коштів по договору позики по першій розписці в гривневому еквіваленті, метою використання отриманих по договору коштів, датами написання розписок № 1 та № 2, копією договору купівлі-продажу Савранського ринку «Південний Буг-ВВ» від 20.11.2008 року, на придбання якого відповідач і позичав кошти, що вказано безпосередньо в розписці, а також ухвалою Верховного суду України від 16.02.2011 року.

Крім цього, в обох розписках зазначена одна і та сама дата повернення боргу, а саме 03.11.2009 року.

Таким чином, враховуючи принцип розумності та справедливості, суд першої інстанції  дійшов вірного  висновку, що всі визначені по справі обставини та докази по ним стосуються саме договору позики від 3 листопада 2008 року.

 Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Однак, позивач не довів суду  апеляційної інстанції за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 57-59 ЦПК України, обґрунтованість своїх вимог заявленого позову.

Відповідно до ст.  1046 ЦК України за договором позики  одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму  грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст. 1047 ЦУ України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути  представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому  позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

            Отже, суд першої інстанції,  вислухавши пояснення, оцінивши всі докази в сукупності, прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні  заявлених  вимог позивача.                                              

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія  суддів ,-      

                             

                                                            У Х В А Л И  Л А:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.

            Рішення Савранського районного суду Одеської області від 13 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу  – залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення  та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

                 

           Головуючий                             Т.В. Цюра

           Судді:                                 Є.С. Сєвєрова

І.П. Сидоренко                                

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація