Судове рішення #21786825

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            7 листопада 2011 року                                                                                        м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сєвєрової Є.С., Сидоренко І.П.,

при секретарі: Павлючук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Одеської області  апеляційну скаргу ОСОБА_1 на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 травня 2011 року по справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом  ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про повернення майна, визнання договорів недійсними,-

В С Т А Н О В И  Л А :

   

Позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 та просив стягнути з них солідарно на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 1268270 (один міньйон двісті шістдесят вісім тисяч двісті сімдесят) гривень 58 копійок, витрати по сплаті держмита в сумі 1700,00 гривень та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 250,00 гривень.

ОСОБА_1 в свою чергу, звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль», третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та просив зобов’язати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль» повернути йому  майно, яке було набуте без достатньої правової підстави, а саме 31000 доларів США, що в еквіваленті становить 248000 грн.; визнати недійсним договір іпотеки  № 408342 від 23 березня 2007 року, який був укладений між ним та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4,  зобов’язати приватного нотаріуса Одеського міською нотаріального округу ОСОБА_4 виключити з реєстру іпотеку та заборонити відчуження  запис № 637 про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки, а саме нерухоме майно – двохкімнатну квартиру № 5, загальною площею 71,3 кв.м., житловою площею 44,7 кв.м., яка  розташована за адресою: АДРЕСА_1; зобов’язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зняти заборону відчуження об’єкту нерухомого майна з Єдиного реєстру запис за № 637 від 23.03.2007 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за Договором іпотеки № 408342 від 23.03.2007 року та визнати недійсним договір поруки № 117.2/07-08 ПР-ГВ від 19.07.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «Райффайзен банк Аваль».

Рішенням  Приморського районного суду м. Одеси від 05.05.2011 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль», Третя особа: Приватний нотаріус Одеського міською нотаріального округу ОСОБА_4 про повернення майна, визнання договорів недійсними - відмовлено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 1268270 (один мільйон двісті шістдесят вісім тисяч двісті сімдесят) гривень 58 копійок.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль» витрати по сплаті держмита в сумі 1700 гривень та за інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу  в сумі 250 гривень.

Не погодившись з винесеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення,  в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.05.2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити його вимоги.

Заслухавши пояснення, перевіривши законність  і обґрунтованість оскаржуваного рішення   суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог,  колегія суддів  дійшла висновку, про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Відповідно ст.. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, судом першої інстанції було достовірно встановлено, що 12.03.2007 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції  ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з заявою про надання споживчого кредиту  в сумі 151500,00 доларів США. 15.03.2007 року був укладений кредитний договір № 014/0044/74/71576, згідно п. 1.1., 1.2 та 1.4 якого позивач зобов’язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 151500, 00 доларів США , а відповідач ОСОБА_1 прийняв на себе зобов’язання сплачувати відсотки  за користування кредитом у розмірі 13,25 річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідного графіку, кінцевий строк погашення кредиту – 15.03.2027 року.

В забезпечення виконання всіх зобов’язань за кредитним договором було укладено з ОСОБА_3 договір поруки від 15.03.2007 року, згідно п 1.2 якого поручитель прийняв на себе зобов’язання, у випадку невиконання позичальником боргових зобов’язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання грошових зобов’язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі.

Відповідачі ухиляються від належного виконання прийнятих на себе кредитних зобов’язань, в частині своєчасного погашення заборгованості по кредитам та нарахованим відсоткам, через що в відповідачів перед банком утворилась сума заборгованості за кредитним  договором.

Відповідачів було сповіщено належним чином про існування заборгованості, що підтверджується копіями претензій від 22.12.2008 року , надісланих банком на адресу реєстрації відповідачів та отриманих відповідно ОСОБА_1 5.01.2009 року та ОСОБА_3 6.01.2009 року.

Судом першої інстанції було вірно застосовано до правовідносин, що склалися, норми  ст..ст. 525 та 526 ЦК України, відповідно яких, зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Доводи апелянта про  наявність тяжких обставин та невигідність умов вчинення правочину не знайшли свого підтвердження,  оскільки ОСОБА_1 уклав кредитний договір добровільно,  мета укладення кредитного договору, а саме отримання у власність квартири ним досягнута, тому суд прийшов до вірного висновку, що  укладення договору є його виявом власної волі, а не примушенням з боку відповідача відповідно до ст. ст.. 627 ЦК України.

Аргументи апелянта  щодо неправомірності  стягнення заборгованості у гривневому еквіваленті  за курсом НБУ також,  не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до ст.. 36 Закону України «Про Національний банк України» офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України. Валютні курси, як зазначено  у частині першій ст.. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», встановлюється Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу  гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату. Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики,на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане. Виходячи із змісту ст..ст. 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику.

За таких обставин, колегія вважає, що жодних правових підстав,  для задоволення зустрічного позову,  суду не наведено.  

    Отже, суд першої інстанції,  вислухавши пояснення, оцінивши всі докази в сукупності, прийшов до вірного висновку про задоволення позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за кредитним договором та про відмову в задоволенні  зустрічного позову  ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про повернення майна, визнання договорів недійсними                                            

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія  суддів, -

У Х В А Л И  Л А:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.

Рішення  Приморського районного суду м. Одеси від 05 травня 2011 року по справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом  ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про повернення майна, визнання договорів недійсними – залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення  та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

          Головуючий                             Т.В. Цюра

           Судді:                                 Є.С. Сєвєрова

                                    І.П. Сидоренко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація