АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.,
при секретарі: Павлючук Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на його користь 21059,22 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_1 правил дорожнього руху. Після уточнення позовних вимог ОСОБА_2 просив стягнути матеріальну шкоду тільки з ОСОБА_1, а також стягнути на його користь з відповідача судові витрати у вигляді: держмита у сумі 218,6 грн., витрат на технічне забезпечення судового процесу у сумі 30 грн., витрат на виконання експертних робіт у сумі 800 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 22107,82 (двадцять дві тисячі сто сім) грн. 82 коп.
Не погодившись з винесеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2011 року скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_2 відмовити.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Відповідно ст.. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Так, судом першої інстанції було достовірно встановлено, що 19.03.2009 року о 16.00 год., ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 та автомобілем ВАЗ-2106, які були припарковані у між будинковому проїзді, після чого з місця ДТП намагався зникнути, однак потрапивши у тупік, ОСОБА_1 залишив свій автомобіль та покинув місце пригоди.
За таких обставин, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що є причиною ДТП, доведено повністю, як матеріалами справи, а саме постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.08.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст..ст. 124, 122-4 КУпАП, яку ОСОБА_1 не оскаржував, письмовими поясненнями самого ОСОБА_1, які він підтримав і в судовому засіданні при вирішенні питання про порушення ним Правил дорожнього руху. В подальшому ОСОБА_1 змінив свої пояснення і стверджував, що під час ДТП він перебував на роботі, що його автомобіль «ГАЗ-24» було угнано. Це твердження також являється основним доводом його апеляційної скарги.
Колегія вважає, що цей довід є безпідставним, необґрунтованим та надуманим, оскільки копія дорожнього листа, копія журналу медичного огляду і копія довіреності на право керування автобусом у березні місяці 2009 року не може являтися безперечними доказами того, що відповідач 19 березня 2009 року не міг керувати своїм автомобілем (ОСОБА_1 працював у першу зміну, медогляд пройшов о 4 год.15 хв., а о 14 год. 10 хв. звільнився з роботи), а факт скоєння ДТП зафіксований працівниками ДАІ о 16.00 год.
Крім цього, відповідно листа ВДАІ м. Одеси від 19.01.2011 року матеріали ЖРЗПЗ за № 3221 від Таїровського ВМ Київського РВОМУ ГУМВС України в Одеській області, до яких, начебто, було долучено повідомлення оператора «102» про виявлений факт відсутності автомобіля ГАЗ-2400 д/н 321-92 – не надходили (тобто факт угону автомобіля ГАЗ-24 19.03.2009 року не встановлено). Колегія вважає, що довід апеляційної скарги наведений апелянтом з метою уникнути цивільно-правової відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.
Таким чином, судом було достовірно встановлено, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 було пошкоджено майно ОСОБА_2, а саме автомобіль. Розмір матеріальної шкоди складає 21059,22 грн., що підтверджується експертним дослідженням. Згідно до вимог ст.. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортом. Розмір матеріальної шкоди ОСОБА_1 не оспорював.
Отже, суд першої інстанції, вислухавши пояснення, оцінивши всі докази в сукупності, прийшов до вірного висновку про задоволення заявлених вимог позивача.
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду є законним і обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: Є.С. Сєвєрова
С.О. Погорєлова