АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Погорєлової С.О., Сидоренко І.П.,
при секретарі: Павлючук Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Одеська кіностудія", третя особа виконуючий обов'язки голови правління ЗАТ "Одеська кіностудія" ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі на посаді прибиральниці, стягнення заборгованості за весь час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивачка 01 липня 2010 року звернулася до Приморського районного суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Одеська кіностудія», третя особа: виконуючий обов’язки голови правління ЗАТ «Одеська кіностудія» ОСОБА_2 про поновлення на роботі на посаді прибиральниці, стягнення заборгованості за весь час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди в розмірі 10000,00 гривень.
Під час розгляду справи позивачка неодноразово збільшувала позовні вимоги та в останній редакції позовних вимог від 19.04.2011 року просила визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення № 36-К від 01 червня 2010 року, поновити її на роботі на посаді прибиральниці, стягнути заборгованість за весь час вимушеного прогулу в розмірі 10781, 15 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,0 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що працювала з 2006 року на кіностудії прибиральницею та за штатним розкладом за нею була закріплена ділянка НОМЕР_1, праворуч перед будівлею на АДРЕСА_1 Нове керівництво на кіностудії не ознайомили її з новими правилами внутрішнього розпорядку. Не згодна з фактами зазначеними в актах, щодо фіксування її прогулів та вказує на неправильність їх складання, оскільки в них нічого не вказано про виконану роботу та її якість, однак на засіданні профкому, не були встановлені обставини неправомірності складених актів про прогули, тому позивачка вважає, що керівництвом неправомірно був застосований до неї самий тяжкий вид дисциплінарного стягнення.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з винесеним рішенням суду, ОСОБА_1 06.06.2011 року подала апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25.05.2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Відповідно ст.. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Так, судом першої інстанції було достовірно встановлено, що відповідно наказу № 3-а –К від 01.03.2006 року позивачка була прийнята на роботу в кіностудію на посаду прибиральниці території «АХО», тобто до «адміністративно господарського відділу», безпосереднім начальником якого, на той час, була ОСОБА_3, - мати позивачки.
Згідно до п. 2.5 Колективного договору на підприємстві, що затверджений 27.02.2008 року, робочий день встановлюється з 9-00 до 18-00 год. з п’ятиденним робочим тижнем, що підтверджується також наказом № 26 від 16.06.2009 року, копія якого подана позивачкою в обґрунтування своїх вимог, де зазначено, що: «згідно п. 2.5 колективного договору, робочий час встановлюється з 9-00 до 18-00 год. (з врахуванням виробничої необхідності робочий час може починатися з 10-00), виключення складають працівники, які працюють по індивідуальному затвердженому графіку (ОСО, АХО та інші), а також працівники з ненормованим робочим днем (члени Правління, робітники знімальних груп). Вказаний режим роботи обов’язковий, без пов’язання з кількістю робочих днів у графіку працівника. В робочий час працівник зобов’язаний знаходитися на робочому місці».
Відповідно до п. 9 Правил внутрішнього трудового розпорядку затвердженого 01.02.2010 року, розділом ІІІ встановлено, що для прибиральників території початок роботи о 7-00 год., кінець роботи о 16-00 год., обідня перерва з 11-00 до 12-00 години.
Судом першої інстанції досить ретельно було перевірено фіксування адміністрацією кіностудії прогулів та достовірно встановлено, що усіма актами зафіксована відсутність позивачки на робочому місці більше ніж три години на робочий день.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не виходила на роботу з 30.04. по 08.05.2010 року на підставі листка непрацездатності № 660733 та з 18.05 по 29.05.2010 року на підстав листка непрацездатності № 660740. Згідно довідки № 09-10647 від 14.06.2010 року експертної перевірки лікарняних, вказані листки непрацездатності видавалися поза постійним місцем проживання та потребують дооформлення, зокрема відсутні підписи головного лікаря та кругла печатка закладу охорони здоров’я. Довідкою виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 14.06.2010 року встановлено, що експертною оцінкою медичної документації листок непрацездатності № 478812 , відповідно якого позивачка не виходила на роботу з 12.04 по 19.04. 2010 року, визнаний необґрунтованим. Відповідно акту №7 від 28.05.2010 року, позивачка, знаходячись на лікарняному, фактично перебувала в агентстві нерухомості « Олександр-Н», де вона працює агентом, що позивачкою не заперечувалось.
За таких обставин, профспілковим комітетом діючої первинної профспілкової організації ЗАТ «Одеська кіностудія» була надана згода на звільнення ОСОБА_1, що підтверджується протоколом № 10 засідання від 31.05.2010 року, відповідно якого позивачка не заперечувала правильності змісту питань, які ставилися до неї членами профспілкового комітету та її відповідей, що зазначені в протоколі, відповідно яких вбачається, що позивач не заперечувала, що частину роботи за неї виконували її батьки при цьому зазначала, що виходила на роботу о 4-5 год. ранку, та відпрацьовувала усі 8 годин, що їй було дозволено усно колишнім керівником, яким являлась безпосередньо її мати. Також підтвердила, що вона дійсно працює на двох роботах.
Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Згідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Пунктом 22 Постави Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», роз’яснюється, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з’ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п.п. 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст..ст. 1471, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільнені ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Пунктом 24 цієї ж постанови роз’яснено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП України суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв’язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов’язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
Для визнання відсутності на робочому місці прогулом, крім установлення факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, слід з’ясувати поважність причини його відсутності. Колегія вважає, що, доказів відсутності прогулів чи відсутності на роботі з поважних причин у зазначений період часу позивачем суду не надано.
Відповідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, суд першої інстанції, вислухавши пояснення , оцінивши всі докази в сукупності, прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог позивачки .
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, рішення суду є законним і обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Одеська кіностудія", третя особа виконуючий обов'язки голови правління ЗАТ "Одеська кіностудія" ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі на посаді прибиральниці, стягнення заборгованості за
весь час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: С.О. Погорєлова
І.П. Сидоренко