АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.
при секретарі: Павлючук Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Ізмаїльскої міської ради Одеської області на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради, КП «Житсервіс-2», третя особа СГ і РФО Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області про визнання права користування житловим приміщенням,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивачі звернулися до суду з позовом до Ізмаїльської міської ради, КП «Житсервіс-2»та просили визнати за ними право користування житловим приміщенням що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, також зобов'язати КП «Житсервіс-2» укласти з ними договір найму зазначеного житлового приміщення, і зобов'язати СГ і РФО Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області зареєструвати їх за вказаною адресою.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 листопада 2010 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 було задоволено: визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням, розташованого за адресою: Одеська область АДРЕСА_1; зобов'язано КП «Житсервіс-2» укласти з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщенням, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано СГ і РФО Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області, зареєструвати ОСОБА_1, ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1.
Не погодившись з винесеним рішенням суду, Ізмаїльска міська рада Одеської області подала апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 листопада 2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Під час розгляду справи в апеляційному суді позивач ОСОБА_1 помер, тому відповідно ухвали апеляційного суду Одеської області провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 було закрито на підставі ст..205 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з наступних підстав.
Відповідно частинам ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції не можна визнати таким, що відповідає нормам ст.213 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у 1991 р., на підставі усного дозволу начальника відділу морської інженерної служби вселився у квартиру АДРЕСА_1, так як у той період квартира належала військовій частині. Зазначена квартира належить Ізмаїльській міській раді, складається з однієї кімнати на п’ятому поверсі. Відповідно до акту перевірки паспортного режиму від 18.03.2010 р. та довідки № 109 від 02.08.2010 р. ОСОБА_1 проживав у квартирі без реєстрації з 1991 року .
16.06.2009 р., ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, яка також разом з ним проживала за цією адресою. Згідно довідки від 20.10.2010 р., виданої ВАТ «Будівельне управління № 433» ОСОБА_1, перебував зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 у гуртожитку.
Відповідно до ст.. 51 ЖК України жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад надаються громадянам виконавчим комітетом місцевої ради за участю загальної комісії з житлових питань, яка створюється при виконавчому комітеті з депутатів ради, представників громадських організацій, трудових колективів.
Згідно зі ст.. 58 ЖК України єдиною підставою для вселення в жиле приміщення являється ордер, який видається на підставі рішення виконавчого комітету міської ради.
Згідно зі ст.. 61 ЖК України користування жилим приміщенням в будинках державного та громадського жилого фонду здійснюється відповідно договору найму жилого приміщення.
Договір найму жилого приміщення в домах державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а за її відсутності – відповідним підприємством, установою, організацією) та наймачем-громадянином, на ім’я якого видано ордер.
Ордер на АДРЕСА_1 виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради не видавався, і ніяких рішень виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради по вказаному питанню не приймалось. В матеріалах справи відсутні будь-які докази про те , що покійний ОСОБА_1 чи його дружина ОСОБА_2 звертались до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про отримання ордеру чи укладення договору найму.
Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Однак, позивачка не довела суду апеляційної інстанції за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 57-59 ЦПК України, обґрунтованість своїх позовних вимог .
Таким чином, колегія не вбачає законних підстав для визнання за позивачкою права користування жилим приміщенням і укладення з нею договору найму. Відповідно пунктам 3, 4 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
За таких обставин рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради, КП «Житсервіс-2», третя особа СГ і РФО Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області про визнання права користування житловим приміщенням задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307 , 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Ізмаїльскої міської ради Одеської області – задоволити частково.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 листопада 2010 року – скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради, КП «Житсервіс-2», третя особа СГ і РФО Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області про визнання права користування житловим приміщенням – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: Є.С. Сєвєрова
С.О. Погорєлова