АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 листопада 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Сєвєрової Є.С., Сидоренко І.П.,
при секретарі: Павлючук Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2. до ОСОБА_3, третя особа: Одеська універсальна біржа «Вітязь» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2., ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання добросовісним набувачем та визнання частково недійсним договору,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2. звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Одеської універсальної біржі «Вітязь» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 39,6 кв. м.
В обґрунтування вказаного позову ОСОБА_2. посилалась на те, що 13.07.2005 року між нею та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, загальною площею 39,6 кв. м., який було зареєстровано на Одеській універсальній біржі «Вітязь» за № 2005-047С3, відповідно до якого позивачка придбала вказану квартиру, однак, вказаний договір купівлі-продажу не було нотаріально посвідчено, тому вона не має можливості розпоряджатись цією квартирою.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2006 року по справі № 2-2863/06, було задоволено позов ОСОБА_2. до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру за участі третьої особи - Одеської універсальної біржі «Вітязь», а саме визнано за ОСОБА_2. права власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 39,6 кв. м.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.06.2008 року вищевказане заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2006 року було скасовано та справу передано до Приморського районного суду м. Одеси для розгляду за правилами підсудності. Відповідно до цієї ж ухвали, було допущено процесуальне правонаступництво після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 – допущено до участі у справі її спадкоємицю ОСОБА_3
Згодом, судом було виключено з участі у справі третю особу – Одеську універсальну біржу «Вітязь», оскільки рішення по вказаній справі жодним чином не може вплинути на права та обов’язки вказаної юридичної особи.
В свою чергу, ОСОБА_3 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з зустрічним позовом до ОСОБА_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_2., ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, а саме просила суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 та витребувати у ОСОБА_1 вказану квартиру шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_3 послалась на те, що вона є єдиною спадкоємицею померлої ОСОБА_6, але внаслідок шахрайських дій та підробки договору купівлі-продажу від 13.07.2005 року, який було нібито укладено між померлою ОСОБА_6 та ОСОБА_2., відповідно до якого остання набула право власності на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 39,6 кв. м., та який нібито було зареєстровано на Одеській універсальній біржі «Вітязь» за № 2005-047С3, вказану квартиру було без її відома не одноразово було перепродано ОСОБА_4, потім ОСОБА_5, яка згодом продала її ОСОБА_1 Окрім того, вказана квартира знаходилась під арештом, але ОСОБА_5 порушила таку заборону та продала спірне майно ОСОБА_1 За таких обставин, ОСОБА_3 просила суд застосувати до спірних відносин ст.ст. 15, 16, 330, 387, п. 1 ч. 3 ст. 388, 392, 1258, 1268, 1296 – 1299 ЦК України та задовольнити її позов.
ОСОБА_1, в свою чергу, також звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання добросовісним набувачем та визнання частково недійсним договору, у якому вона просить суд визнати її добросовісним набувачем спірної квартири та визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири в частині ціни договору та визначити ціну договору купівлі-продажу цієї квартири в розмірі 368 650 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що реальна ціна продажу спірної квартири становить 73 тисячі доларів США, що підтверджено згодою про намір укладення угоди від 14.12.2007 року, яка була підписана між сином ОСОБА_1 – ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в присутності уповноваженого представника ТОВ «Капітал» ОСОБА_8
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2011 року у позові ОСОБА_2. до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Одеської універсальної біржі «Вітязь» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру – відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_2., ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності - задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Витребувано у ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті державного мита в розмірі 131,73 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання добросовісним набувачем та визнання частково недійсним договору – задоволено.
Визнано ОСОБА_1 добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири в частині ціни договору та визначено ціну договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого ОСОБА_10 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу і зареєстрованого 24.12.2007 року в КП «МБТІ та РОН», № витягу 17190294, реєстраційний № 10653908, № запису 88 в книзі: 673пр-132-368650 (триста шістдесят вісім тисяч шістсот п’ятдесят) грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави витрати по сплаті державного мита в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 18 грн. 50 коп.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави витрати по сплаті державного мита в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 18 грн. 50 коп.
Скасовано заходи забезпечення позову, що були вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.11.2008 року по справі № 2-7992/08, а саме знято арешт з квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 та заборону її відчуження.
Не погодившись з винесеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2011 року – змінити, ухвалити нове рішення по суті її позовних вимог, та накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, належну ОСОБА_1
Заслухавши пояснення, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Відповідно ст.. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Так, судом першої інстанції було достовірно встановлено що ОСОБА_6 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло № 1158, виданим ДСК «Чорноморське морське пароплавство» 14.08.1997 року та зареєстрованим в ОМБТІ 28.08.1997 року за № 88 на стор. 181 в книзі 226пр, свідоцтвом про право на спадщину за законом виданим 14.05.2005 року шостою Одеською державною нотаріальною конторою, яке зареєстровано в реєстрі за № 2-1906 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.05.2005 року за № 7262861.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Першим відділом РАЦС Приморського районного управління юстиції м. Одеси.
ОСОБА_3, як єдина спадкоємиця ОСОБА_6, після смерті останньої, 17 січня 2006 року подала заяву до шостої державної нотаріальної контори м. Одеси про прийняття спадщини на квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6 на праві приватної власності. На підставі цієї заяви, державним нотаріусом було заведено спадкову справу.
Після спливу шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, ОСОБА_3 звернулась за отриманням свідоцтва про спадщину, однак, їй було вказано звернутись до КП «ОМБТІ та РОН» для надання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно. На заяву ОСОБА_3 КП «ОМБТІ та РОН» листом від 21.07.2006 року за вих.. № 4866801-13, було відмовлено у наданні витягу, так як квартира АДРЕСА_1 по рішенню Малиновського районного суду м. Одеси від 24.02.2006 року перейшла у власність ОСОБА_2., яка в свою чергу, продала цю квартиру ОСОБА_4, а остання продала цю квартиру ОСОБА_5 та було запропоновано звернутись до суду за захистом своїх прав.
Судом першої інстанції було детально з»ясовано незаконне набуття права власності ОСОБА_2. на спірну квартиру шляхом підробки договору купівлі-продажу від 13.07.2005 року, за змістом якого він був укладений між померлою ОСОБА_6 та ОСОБА_2., відповідно до якого остання набула право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 39,6 кв.м., та який було зареєстровано на Одеській універсальній біржі «Вітязь» за № 2005-047С3., та подальше її відчуження, яке відбулося внаслідок шахрайських дій організованої злочинної групи у складі ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 Вказані обставини підтверджуються вироком Приморського районного суду м. Одеси від 10.11.2008 року по кримінальній справі № 1-525/08 та є преюдиційними у цьому спорі у відповідності до ч. 4 ст. 61 ЦПК України.
Після чого, ОСОБА_2. звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з цивільним позовом до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру, який було задоволено заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24.02.2006 року.
Зареєструвавши вказане заочне рішення суду, як правовстановлюючий документ, у ОМБТІ та РОН, з метою приховування слідів злочину, 14.03.2006 року між ОСОБА_2. та ОСОБА_4 було підписано договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 та зареєстровано в реєстрі за № 827, відповідно до якого ОСОБА_2. продала, а ОСОБА_4 купила спірну квартиру, при цьому грошові кошти за таке відчуження не передавались, що також підтверджується вироком Приморського районного суду м. Одеси від 10.11.2008 року по кримінальній справі № 1-525/08.
Згодом спірна квартира була відчужена ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 29.03.2006 року, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_16 та зареєстровано в реєстрі за № 983. Відповідно до вироку Приморського районного суду м. Одеси від 10.11.2008 року по кримінальній справі № 1-525/08, продаж вказаної квартири було здійснено за 229500 грн.
Судом також встановлено, що відповідно до протоколу допиту свідка від 08.04.2006 року, ОСОБА_5 було відомо, що по даній квартирі ведеться перевірка, та на неї накладено арешт, але вона все ж продала ОСОБА_1 спірну квартиру, що підтверджується договором купівлі-продажу від 18.12.2007 року, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстровано в реєстрі за № 6352.
Відповідно до угоди про намір укласти правочин від 14.12.2007 року, який було укладено між сином ОСОБА_1 – ОСОБА_7 та ОСОБА_5, сторони вказаної угоди домовились здійснити правочин по відчуженню спірної квартири за 368650 грн., що складає еквівалент 73000 доларів США. При цьому, ОСОБА_5 отримала в якості авансу та в рахунок оплати вартості вказаної квартири 15150 грн., що складає еквівалент 3000 дол. США. Суму, що залишилась – 353500 грн. (еквівалент 70000 доларів США), покупець повинен виплатити в момент укладення основного договору, перед його підписанням та нотаріальним посвідченням сторонами.
За таких обставин, колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції досить ретельно були з»ясовані всі обставини справи та вірно застосовано до правовідносин, що склалися норми ст. ст.. 330, 387, п. 1 ч.ч. 2,3 ст. 388, 392, 1258, 1296-1299 ЦК України .
Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння не з їхньої волі іншим шляхом.
У зв’язку з відсутністю інших спадкоємців, ОСОБА_3 є єдиною спадкоємицею своєї померлої рідної тітки ОСОБА_6 у відповідності до ст.. 1265 ЦК України, як спадкоємець п’ятої черги за законом, що повністю підтверджується матеріалами справи.
Тому, оскільки, договір купівлі-продажу від 13.07.2005 року, укладений між померлою ОСОБА_6 та ОСОБА_2 є підробним, ОСОБА_2. не набула жодних прав на спірну квартиру, суд прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2.
В свою чергу, оскільки ОСОБА_1 не знала та не могла знати про те, що вона придбала спірну квартиру за відплатним договором у ОСОБА_5, яка не мала права її відчужувати, тому є добросовісним набувачем. Крім цього, в судовому засіданні було доведено, що продаж спірної квартиру було здійснено за 368650 грн., що складає еквівалент 73000 доларів США, тому судом було правомірно задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
За обставин повного задоволення вимог останньої є незрозумілим подання ОСОБА_1 апеляційної скарги, доводи якої зводяться фактично до порушення прав тільки ОСОБА_2.
З урахуванням того, що спірна квартира, яка є спадковим майном, внаслідок шахрайський дій та підробки документів, вибула з володіння ОСОБА_3, яка є єдиною спадкоємицею, без волі останньої, суд прийшов до вірного висновку про задоволення її вимог.
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду є законним і обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2. до ОСОБА_3, третя особа: Одеська універсальна біржа «Вітязь» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2., ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання добросовісним набувачем та визнання частково недійсним договору – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: Є.С. Сєвєрова
І.П. Сидоренко