АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2011 року колегія суддів апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого – Цюри Т.В.
суддів - Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області та представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 25 червня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій і зобов'язання вчинити певні дії, -
,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким визнати незаконними дії Головного Управління Пенсійною фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку щомісячного підвищення до державної пенсії, як інваліду війни 2-ї групи за період з 1 січня 2000 року відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, та відмови у перерахунку додаткової пенсії, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, відповідно до вимог ст.ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2000 року. Позивач просив зобов’язати відповідача виконати перерахунок щомісячного підвищення пенсії, як інваліду війни 2-ї групи, починаючи з 1 січня 2000 року у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, як то передбачено ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"; зобов’язати сплатити заборгованість, яка виникла у зв'язку з перерахунком пенсії, та зобов’язати відповідача у подальшому нараховувати і сплачувати щомісяця підвищення державної пенсії у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком і додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2000 року, відповідно до вимог ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Київскього районного суду м. Одеси від 25 червня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_1 щодо перерахунку та виплати додаткової пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 листопада 2009 року.
Зобов’язано Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області виконати перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 листопада 2009 року.
У задоволенні ОСОБА_1 іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Головне управління пенсійного фонду України в Одеської області звернулося з апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування судового рішення, в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, та просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
В свою чергу не погодившись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування судового рішення, в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, та просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справу розглянуто у порядку письмового провадження.
З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено законне та обґрунтоване рішення, виходячи з наступного.
Так, судом першої інстанції встановлено і знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що позивач віднесений до категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, безстроково визнаний інвалідом 2 групи, за захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та перебуває на пенсійному обліку у відповідача. При розрахунку пенсії ОСОБА_1 Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області керувалося постановами Кабінету Міністрів України „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” від 03 січня 2002 року № 1, „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28 травня 2008 року № 530 та „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” від 16 липня 2008 року № 654.
В жовтні 2009 року позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси із заявою про перерахунок державної та додаткової пенсії, однак в проведенні перерахунку пенсії йому було відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Основні положення щодо правового статусу ветеранів війни, у тому числі щодо надання їм пільг, переваг та соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає особам, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, надання пільг та соціальних гарантій. Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та Законами України основних соціальних гарантій, до яких відноситься і пенсія, визначаються ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». Відповідно до ст.. 17 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, як основна соціальна гарантія, встановлюється законами. На підставі ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Із урахуванням наведеної конституційної норми, розмір мінімальної пенсії за віком, з якого має обраховуватися надбавка позивачу до державної пенсії як інваліду війни, та розмір додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Аналогічне положення щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком міститься в ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2004 року. Будь-якими іншими діючими законодавчими актами розмір мінімальної пенсії за віком не визначається.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачу розміру підвищення до державної пенсії та додаткової пенсії належить керуватися ч. 3 ст. 46 Конституції України, ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», а не постановами Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
З огляду на вищевикладене постановою Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2006 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеського облвійськкомісаріату про перерахунок пенсії і постановою суду відповідач був зобов’язаний перерахувати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як інваліду війни 2-ї групи, з розміру мінімальної пенсії з 01.01.2005 року. Як вбачається з пенсійної справи позивача зазначене судове рішення було виконано.
З 1 липня 2006 року вступили в дію зміни, внесені 5.10.2005 року Законом № 2939-У1 до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Нова редакція ст.. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачає право інваліда війни 2-ї групи на надбавку до пенсії в розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України № 107-У1 від 28.12.2007 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і ст.. 50 викладена у новій редакції, яка передбачала право позивача на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням конституційного Суду України від 22.05.2008 року Закон № 107-У1 в частині внесення змін до ст.. 50 Закону № 796-Х11 визнаний неконституційним.
Зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» неконституційними не визнавались.
Таким чином, суд 1-ї інстанції прийшов до вірного висновку, що вимоги позивача в частині щодо перерахунку підвищення до державної пенсії у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, як інваліду війни 2-ї групи задоволенню не підлягають за відсутністю правових підстав.
Відповідно до вимог ст.. 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів, прийшла до висновку, що суд першої інстанції правильно прийняв рішення про проведення перерахунку додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС віднесеної до 1 категорії, за захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не може бути нижчим восьми мінімальних пенсій за віком, а щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.50 цього закону, має складати 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої і для основної пенсії, і для додаткової на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у розмірі, визначеному Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік».
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ч.1 п.1 ст. 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області та представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м Одеси від 25 червня 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м Одеси від 25 червня 2010 року по справі за за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п’ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді С.О. Погорєлова
Є.С. Сєвєрова