АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.
при секретарі: Павлючук Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата» – ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата», Акціонерно-комерційного банку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору фінансової поруки та договору іпотеки,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2, звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Злата», Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору фінансової поруки та договору іпотеки, мотивуючи свої вимоги тим, що він є засновником (учасником) ТОВ «Злата» з розміром частки в статутному (складеному) капіталі 9 250 (дев’ять тисяч двісті п’ятдесят) гривень, що складає 50 % статутного (складеного) капіталу. Позивачу стало відомо про наявність протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Злата» № 5 від 04 вересня 2006 року та № 6 від 25 лютого 2008 року, відповідно до яких гр. ОСОБА_3, являючись директором ТОВ «Злата» (відповідач по справі), шахрайським шляхом уклала незаконні правочини із АКБ «Укрсоцбанк» на отримання грошей у кредит, та передачі в іпотеку у якості забезпечення виконання позичальником ОСОБА_3 основного зобов’язання, нерухомого майна ТОВ «Злата», а саме: будівель та споруд бази відпочинку «Тирас». Також відповідно до вищевказаних протоколів директор ТОВ «Злата» ОСОБА_3 було обрано головою загальних зборів ТОВ «Злата», тому позивачем було також подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову по даній справі
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 вересня 2010 року заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено повністю.
Накладено арешт на:
будівлі та споруди бази відпочинку «Тирас» що належить ТОВ «Злата» (Код ЄДРПОУ: 32129195, 67772, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, Буджакська коса) які розташовані за адресою: Одеська обл.., Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, база відпочинку «Тирас», територія Буджакської коси (біля селища Затока), ідентифікаційний номер РПВН 520683.
Передано на відповідальне зберігання будівлі та споруди бази відпочинку «Тирас» що належить ТОВ «Злата» (Код ЄДРПОУ: 32129195, 67772, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, Буджакська коса) які розташовані за адресою: Одеська обл.., Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, база відпочинку «Тирас», територія Буджакської коси (біля селища Затока), ідентифікаційний номер РПВН 520683, Приватному підприємству «Агентство безпеки «Грифон СБ», розташованого за адресою: вул. Петровського, 11, кв. 516, м. Одеса, ліцензія серії АВ № 472578, видана Міністерством Внутрішніх Справ України від 14.08.2009 року.
Не погодившись з винесеною ухвалою суду, представник ТОВ «Злата» – ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 вересня 2010 року – скасувати.
До судового засідання сторони не з»явились, відповідно до ст.74, 76, 77 ЦПК України належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки до суду не повідомили
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо накладення арешту на будівлі та споруди бази відпочинку «Тирас» що належить ТОВ «Злата», оскільки невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду.
Однак, колегія вважає, що застосування судом першої інстанції другого виду забезпечення позову , а саме передачі на відповідальне зберігання будівель та споруд бази відпочинку «Тирас», що належить ТОВ «Злата» Приватному підприємству «Агентство безпеки «Грифон СБ», не являється співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно ст. 153 ЦПК України передбачено, що про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання. Оскаржувана ухвала суду не містить жодної мотивації в обґрунтування підстави для обрання другого виду забезпечення позову, а саме передачі на відповідальне зберігання будівель та споруд бази відпочинку «Тирас», що належить ТОВ «Злата» Приватному підприємству «Агентство безпеки «Грифон СБ».
Відповідно до роз'яснень, що надані в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою позовним вимогам.
Вимоги позивача по суті спрямовані на визнання недійсним договору іпотеки і накладення арешту , тобто недопущення відчуження майна ТОВ «Злата» за договором іпотеки, в повній мірі забезпечує такі вимоги.
Передача на відповідальне зберігання будівель та споруд бази відпочинку «Тирас», що належить ТОВ «Злата» Приватному підприємству «Агентство безпеки «Грифон СБ» позбавляє товариства можливості вести господарську діяльність на об»єкті та безперешкодно використовувати це майно.
Тому, зроблені судом висновки не повністю відповідають матеріалам та обставинам справи і частково спростовуються доводами апеляційної скарги.
Відповідно ст. 312 ЦПК України апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата» – ОСОБА_1 – задоволити частково.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата», Акціонерно-комерційного банку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору фінансової поруки та договору іпотеки - скасувати в частині передачі на відповідальне зберігання будівель та споруд бази відпочинку «Тирас», що належить ТОВ «Злата» Приватному підприємству «Агентство безпеки «Грифон СБ».
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову в частині передачі на відповідальне зберігання будівель та споруд бази відпочинку «Тирас», що належить ТОВ «Злата».
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: Є.С. Сєвєрова
С.О. Погорєлова