№2-243\08.

 

 

 

 

 

                                                       Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                           ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ          

 

6 травня 2008р.                                    Іллічівський  міський суд Одеської області

        В складі: головуючого  - судді   - Журавля П.І.

        При секретарі: Бондар О.В., Рожкован К.М., Рева О.С.

        Позивача, його довіреної особи  - ОСОБА_1, ОСОБА_2

        Відповідача та його довіреної особи  - ОСОБА_3, ОСОБА_4

        Третої особи, його довіреної особи  - ОСОБА_5

 

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іллічівську  справу за позовом  ОСОБА_6 до  ОСОБА_3 про поділ спільного майна - АДРЕСА_1 та зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання об*ємів сумісно нажитого майна у вигляді двохкімнатної квартири АДРЕСА_1,   -

 

                                                 В С Т А Н О В И В :

 

       06.02.2007р. ОСОБА_6 звернувся в Іллічівський міський суд Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування жилим приміщенням та зобов*язання не чинити перешкод у користуванні ним. (а.с.4-5).

       26.03.2008р. ОСОБА_6 надав суду додаткову позовну заяву про зміну позовних вимог і назвав їх  про поділ майна, яке він набув з відповідачкою (а.с.113-114).

       09.07.2007 року ОСОБА_3 подала в суд зустрічну заяву про визнання обсягів спільно нажитого майна і збільшення частки в спільно нажитому майні (а.с.50-51).

       05.03.2008р. ОСОБА_3 уточнила свій зустрічний позов (а.с.106-108)

       Позивач ОСОБА_6 в своєму першому позові просив суд встановити порядок користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виділивши йому в натурі кімнату площею 14,6 кв.м, а підсобні приміщення  - коридор, ванну кімнату з туалетом і кухню залишити у спільному користуванні.  Зобов*язати ОСОБА_3 не перешкоджати користуванню виділеною йому кімнати та підсобними приміщеннями квартири.

 

                                                                                                                              2.

       В зміненій позовній заяві ОСОБА_6 просить суд  - «постановити рішення, яким майно, набуте ним з відповідачкою поділити.

       Виділити ОСОБА_3 АДРЕСА_1, ОСОБА_6, грошову компенсацію у сумі 198702 грн. і окремо 31290 грн., а всього 229992 грн.

       Свої вимоги ОСОБА_6 обґрунтовує з посиланням на ст. 60 і 70 Сімейного Кодексу України, вважаючи, що майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

       Позивач (ОСОБА_6) вважає, що йому мають бути відшкодовані витрати, які понесли його батьки на ремонт квартири в сумі 31290 гривен.

       ОСОБА_3 у своєму зустрічному позові стверджує, що вона з ОСОБА_6 знаходилась в зареєстрованому шлюбі з 2001 по 2006 рік, 30.11.2004 року вони купили спірну квартиру за 22500 доларів США, із яких батьки відповідача внесли 3250 доларів США,  а її батьки внесли 19250 доларів США, тобто 85,5% від вартості квартири, а доля позивача (ОСОБА_6) рівна 14,5%  вартості квартири, а тому просить суд постановити рішення, яким визнати об*єм сумісно нажитого майна у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_1, ринковою вартістю 339106 гривен (триста тридцять дев*ять тисяч сто шість) гривень і збільшити розмір її частки в спільно нажитому майні до суми 289935 (двісті вісімдесят дев*ять тисяч дев*ятсот тридцять п*ять) гривень, що складає 85,5% вартості спірної квартири.

       Зменшити частку ОСОБА_6 в вартості спільного майна  у вигляді двохкімнатної АДРЕСА_1 до суми 49170 грн. (сорок дев*ять тисяч сто сімдесят) гривен, що складає 14,5% вартості спірної квартири і припинити право власності ОСОБА_6 на його частку у спільному майні в зв*язку з тим, що річ є неподільною.

      Визнати за нею (ОСОБА_3)  право власності на АДРЕСА_1 і зобов*язати її (ОСОБА_3) сплатити на користь ОСОБА_6 вартість його частки у спільному майні, яка дорівнює 49170 (сорок дев*ять тисяч сто сімдесят( гривень).

       Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує з посиланням на норми ст.ст.68 і 71 СК України, ст.ст. 357, 364, 365, 372 ЦК України.

       В судовому засіданні позивач ОСОБА_6 підтримав свої вимоги і пояснив суду, що коли він був у шлюбі з ОСОБА_3, то в 2004 році вони купили квартиру, яка є предметом спору, за день до купівлі квартири він привіз з міста Києва, де працював на той час, одинадцять тисяч доларів США і передав ці гроші батькові, щоб той ввійшов в долю з батьками ОСОБА_3 для купівлі квартири.  ОСОБА_6 не зміг пояснити суду звідки взяв одинадцять тисяч доларів США. ОСОБА_6 пояснив, що в спірній квартирі він з відповідачкою не проживав, але його батьки зробили ремонт в

                                                                                                                               3.

спірній квартирі.

       ОСОБА_6 вважає, що відповідачка повинна йому сплатити половину вартості квартири і витрати на ремонт квартири. І усно, і письмово позивач ОСОБА_6 погодився на грошову компенсацію його долі в спірній квартирі.

      Довірена особа позивача, його батько - ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив суду, що він особисто  їз своїх власних збережень  передав сватам на покупку спірної квартири 6000 доларів США, а ще 5000 доларів США  його дружина взяла в  кредит у банку.  Коли ж судом було спростовано його твердження, то він (ОСОБА_1)  пристав на версію про те, що його син ОСОБА_6 передав йому особисто 11000 доларів США, а він ці гроші передав сватам в день покупки квартири.  ОСОБА_1 стверджує, що ремонт в спірній квартирі проводив він особисто і за свої кошти, вважає, що його синові (позивачеві)  має бути  сплачена половина від вартості  квартири на ремонт цієї квартири.

      Відповідачка і позивачка по зустрічному  позову ОСОБА_3 частково заперечує проти позовних вимог ОСОБА_6, при цьому пояснила суду, що з позивачем ОСОБА_6 вона зареєструвала шлюб восени 2001 року. Через три роки після вступу в шлюб її батьки і батьки ОСОБА_6 вирішили купити їм двохкімнатну квартиру, а так як своїх грошей у них з позивачем не було, то вони вирішили (батьки)  купити квартиру  за свої (батьків) гроші.  Її мати ОСОБА_5 30.11.2004р. продала свою однокімнатну квартиру і в цей же час оформили купівлю-продаж спірної квартири.  Гроші в сумі 19250 доларів США, виручені від продажу однокімнатної квартири матері зразу же були передані власнику двохкімнатної квартири АДРЕСА_1. В день оформлення купівлі-продажу батько позивача ОСОБА_1 передав їй 4050 доларів США на купівлю спірної квартири за спірну квартиру було сплачено  22500 доларів США.

      ОСОБА_3 категорично заперечує проти твердження позивача, що нібито він позивач передав своєму батькові ОСОБА_1 11000 доларів США. Таких грошей у ОСОБА_6 не могло бути, так як вона і ОСОБА_6 на той час працювали у фірмі в м.Києві і всі гроші, які вони заробляли, тратили на свої потреби, ще у батьків просили грошової допомоги.

       ОСОБА_3 вважає, що спірна квартира була куплена за гроші батьків, при цьому її мати внесла в оплату 19250 доларів США, а батько ОСОБА_6 - 3250 доларів США. Згодна сплатити ОСОБА_6, 14,5% від вартості квартири за оцінкою експертизи, не заперечує проти виплати затрат, які поніс батько позивача на ремонт спірної квартири.

       Опитана в суді у якості третьої особи ОСОБА_5 пояснила суду, що після того як її дочка ОСОБА_3 вийшла заміж за ОСОБА_6, вона (ОСОБА_5) надала їм для проживання квартиру однокімнатну. Коли діти працювали в м.Києві, то свати (ОСОБА_1) запропонували купити для дітей

двохкімнатну квартиру.  Вона не заперечувала. На момент, коли оформлялась

                                                                                                                                4.

купівля спірної квартири у сватів ОСОБА_1 було всього 4050 доларів США, які вони передали через дочку ОСОБА_3, а вона (ОСОБА_5) в день купівлі квартири продала-подарувала свою однокімнатну квартиру, а виручені від продажі гроші 19250 доларів США, передала продавцю квартири, спір про яку розглядає суд, а із сватових грошей за квартиру було сплачено 3250 доларів США.  Коли у дітей зіпсувались подружні відносини і справа йшла до розірвання шлюбу, то вона (ОСОБА_5) запропонувала ОСОБА_1 (батьки позивача) продати спірну квартиру, а гроші поділити пропорціонально внесків, які були ними (батьками) зроблені при її покупці.  ОСОБА_1 був згодний з цією пропозицією, але сказав, що буде дорожче продати, якщо зробити ремонт.  Вона була проти того, щоб робити ремонт, але ОСОБА_1 все таки зробив ремонт.  Після ремонту ОСОБА_1 заявив, що гроші, які будуть виручені від продажу квартири вже треба буде ділити пополам.  Вона (ОСОБА_5) не згодна, щоб ділити все навпіл, вважає, що долі в вартості квартири  мають визначитись пропорціонально внесеним батьками грошам на купівлю квартири.

       ОСОБА_5 заперечує проти пояснень ОСОБА_6, щодо передачі ним 11000 доларів США на купівлю квартири.  Таких грошей у ОСОБА_6 ніяк не могло бути, так як все що вони заробляли тратили на свої потреби. Вважає, що зустрічний позов ОСОБА_3 має бути задоволеним, а позов ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.

       Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що 30.11.2004 року ОСОБА_5 одночасно оформляла в агентстві нерухомості дві угоди: по одній вона продала-подарувала свою однокімнатну  квартиру і купила для дочки двохкімнатну квартиру.  Гроші в сумі 19250 доларів США, виручені від продажу однокімнатної квартири, зразу ж в агентстві були передані їй (ОСОБА_7) за двохкімнатну квартиру і ще доплачено 3250 доларів США.  Під час оформлення двохкімнатної квартири вона (ОСОБА_7) пропонувала ОСОБА_5 оформити цю квартиру на дочку - ОСОБА_3, але ОСОБА_5 сказала, що це може зашкодити сімейним  відносинам дітей.

       Опитана в суді свідок - ОСОБА_8 пояснила суду, що вона купила у ОСОБА_5 однокімнатну квартиру за 20000 доларів США, гроші передала реєлтерові із агентства нерухомості ОСОБА_7

       З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів повідомлених свідками.

       Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

       Судом встановлені такі факти, та відповідні їм правовідносини.

       24.11.2001 року ОСОБА_6 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3, про що зроблено актовий запис № 1440 у відділі  РАЦС Іллічівського міського управління юстиції Одеської області (а.с.7 на звороті).

       30.11.2004 року ОСОБА_5 за договором дарування передала громадянці ОСОБА_8 свою однокімнатну АДРЕСА_2, зареєстрований в реєстрі  11680 (а.с.55).                                                              

       30.11.20094 року було оформлено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, зареєстрований в реєстрі під № 11689.  За цим договором ОСОБА_6 і ОСОБА_3 купили зазначену квартиру (а.с.9-10).

       Обидва договори оформлені приватним нотаріусом ОСОБА_9

       26.11.2004 року КП «БТІ» м. Іллічівська було виготовлено технічний паспорт (інвентарний № 8495 і реєстраційний № 54-ПР37-261) на АДРЕСА_1, в якому власниками квартири зазначені: ОСОБА_3 і ОСОБА_6 (а.с.11-15).

       За довідкою № 210 від 27.01.2007 року в квартиріАДРЕСА_1 з 26.01.2005 року зареєстрований ОСОБА_6 (а.с.16).

       05.10.2006 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 було розірвано шлюб (а.с.18).

       22.12.2006 року ОСОБА_6 зареєстрував шлюб з ОСОБА_10(а.с.17).\

        За висновком № 27 судової будівельно-технічної експертизи від 21.12.2007 року ринкова вартість АДРЕСА_1 складає 397405 гривень.  На ремонт квартири було витрачено 31290 гривень.

       Розділ спірної квартири не можливий (а.с.75-84).   

       Нормою ст. 60 Сімейного Кодексу України передбачено підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя, «майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, а кожна річ, набута за час шлюбу є об*єктом спільної сумісної власності подружжя».

       Статею 68 СК України зазначається,що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

       У відповідності зі ст. 69 СК України, - «дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу».

       Згідно зі ст.70 СК України, - « у разі поділу майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

       При вирішені спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя.

       За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена…»

       У ст.71 СК України визначено способи та порядок поділу майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, якою передбачається,

                                                                                                                                

 

                                                                                                                                  6.

що майно , що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

       Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленостями між ними.

       Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на квартиру, допускається лише за його згодою.

       Нормою ст.183 ЦК України передбачається розподіл речей на подільні та неподільні.  Спірна квартира визнана, як неподільна.

       У відповідності зі ст.364 ЦК України,  - співвласник має право на виділ в натурі частки майна, що є у спільній частковій власності, а якщо виділ в натурі є неможливим, співвласник має право на одержання від другого співвласника компенсації вартості його частки.

       Згідно з нормою ст. 365 ЦК України - «право особи на частку у спільному майні може бути припинене  за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо річ є неподільна».

      Нормою ст. 372 ЦК України визначено порядок поділу майна, що є  спільною сумісною власністю, в якій зазначається, що за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

       У постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його не дійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачається, що вирішувати спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з*ясовувати джерело і час його придбання (п.23).

       Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто (п.24).

       Пункт 25 Постанови звертає увагу судів  на те, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об*єктом спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільні речі, суди мають застосовувати положення частин 4 і 5 ст. 71 СК, щодо обов*язкової  згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

       ОСОБА_6 в судовому засіданні дав згоду на отримання грошової компенсації, що в подальшому підтвердив в своєму  уточнені-зміні позовних вимог.  ОСОБА_3 погодилась внести грошову компенсацію на депозитний рахунок суду, але Іллічівський міський суд не має депозитного рахунку.

        З наведеного, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню, вимоги викладені у зустрічному позові ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

   

                                                                                                                               7.

      Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 8, 60,68, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 357, 364, 365, 372  ЦК України, суд   -

 

                                                  В  И  Р  І  Ш  И  В  :

 

      Позовну заяву ОСОБА_6 частково задовільнити.

       Зустрічний позов ОСОБА_3 задовільнити частково.

       Визнати частку в об*ємі сумісно нажитого майна у вигляді двохкімнатної АДРЕСА_1  - за ОСОБА_3 85,5%  вартості спірної квартири і за  ОСОБА_6   - 14,5% вартості спірної квартири.

       Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6  грошову компенсацію від вартості частки спірної квартири в сумі 57509 гривень 57 коп., а  також витрати на ремонт спірної квартири в сумі - 31290 гривень, а всього 88799 гривень 57 копійок.

       Зобов*язати ОСОБА_3 внести зазначену суму 88799 гривень 57 копійок на депозитний рахунок територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області.

       Визнати за ОСОБА_3 право власності на АДРЕСА_1

      

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної  скарги, з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

 

 

 

 

 

СУДДЯ: