АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33/2390/88/12 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.130 ч.1 КУпАП Бурлака М.В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" березня 2012 р. . м. Черкаси
Суддя апеляційного суду Черкаської області Суходольський М.І., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Монастирищенського районного суду від 23 травня 2011 року, якою він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді позбавлення прав на керування транспортними засобами терміном на 1 рік, суд
в с т а н о в и в :
Постановою судді ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 14.04.2011 року близько 15 год.00 хв. в м. Монастирище по вул. Леніна керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив правила дорожнього руху п.2.9 і на нього було накладено стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами терміном на 1 рік.
На вказану постанову судді ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування своїх вимог спирається на те, що 10.02.2012 року під час переоформлення документів в органах ДАІ, йому стало відомо про позбавлення судом його права на керування транспортними засобами. Про наявність адміністративної справи щодо нього та час і місце її розгляду він взагалі не знав і будь-якого повідомлення не отримував.
Коли він ознайомився з матеріалами справи в суді то з’ясував, що повістка на його ім’я була направлена на вул. Тутіївську, а він проживає на вул. Тетіївській, підпис на повістці йому не належить.
Копію постанови у визначений законом термін не отримував, а отримав лише 10.02.2012 року.
На думку апелянта, суддя, розглядаючи справу по суті, не дотримався вимог закону, не звернув уваги на неналежне оформлення документів органами ДАІ, на відсутність доказів його вини у вчиненні правопорушення і наклав найсуворіше стягнення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_2, вважаю, що як клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, так і сама апеляційна скарга підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Оглянутий протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, зокрема ст.256 КУпАП. Протокол правопорушником не підписаний.
Відповідно до ч.3 ст.256 КУпАП у разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Пояснення від правопорушника не відібрано, копія протоколу правопорушнику не вручена.
При складанні протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі.
Права і обов’язки ОСОБА_2 не роз’яснялись і будь-якої відмітки в протоколі немає.
Інспектором ДАІ при складанні протоколу зазначено, що ОСОБА_2 порушив пункт 2.9 ПДР України, але не зазначив підпункт, а їх там 6, і всі мають різне трактування допущених порушень, що є істотним при визначенні застосування норми закону.
Із пояснень ОСОБА_3, на яке посилається орган ДАІ, не вбачається, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп’яніння і керував транспортним засобом. Медичний висновок на стан сп’яніння ОСОБА_2 також не відповідає вимогам закону, оскільки він правопорушником не підписаний і згідно Інструкції "Про порядок проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп’яніння, або перебування під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції осіб які керують транспортними засобами" один примірник повинен був бути виданий оглянутій особі, про що має бути зазначено у висновку.
ОСОБА_2 в суді пояснив, що він взагалі не був у медичному закладі і його ніхто не освідував на предмет наявності алкогольного сп’яніння.
Згідно п.3.22 зазначеної Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп’яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
За таких обставин, оскільки матеріали адміністративного провадження складено з порушенням вимог закону, тому особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Розглядаючи адміністративну справу по суті, суддя не звернув уваги на істотні порушення закону органами ДАІ при провадженні адміністративних матеріалів і сам припустився помилок.
Так, в порушення вимог ст.268 КУпАП розглянув справу у відсутності правопорушника. Повідомлення про виклик особи до суду не може вважатися правильним, оскільки направлено було на іншу адресу, а не по місцю проживання правопорушника. В повідомленні зазначено вулицю Тутіївську, а ОСОБА_2 проживає на вул. Тетіївській і як пояснив він в суді апеляційної інстанції, що дані вулиці знаходяться в різних місцях міста.
Відповідно до ст.285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі щодо якої її винесено, про що робиться відповідна відмітка в справі.
Будь-яких даних про те, що копія постанови вручалася або висилалася ОСОБА_2 в справі немає.
З огляду на викладене, вважаю, що за таких обставин апелянту ОСОБА_2 слід поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати, а справу провадженням закрити із-за відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2
Керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП,
п о с т а н о в и в :
Поновити строк на апеляційне оскарження ОСОБА_2 в даній адміністративній справі, оскільки він пропустив строк з поважних причин.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.
Постанову судді Монастирищенського районного суду від 23 травня 2011 року, якою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, і на нього накладено стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами терміном на 1 рік – скасувати, а справу провадженням закрити із-за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Черкаської області М.І.Суходольський