УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«21» вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Зварича С.Б.
Суддів - Стефлюк О.Д., Демковича Ю.Й.
при секретарі - Кріль Н.З.
з участю адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_2 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від «20» червня 2006 року по справі за адмінпозовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до Романівської сільради, Тернопільського районного відділу земельних ресурсів, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Ш-ї особи ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень Романівської сільради, державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та відновлення стану межових знаків,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2005 року ОСОБА_3, яка представляє інтересиОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним рішення Романівської сільради від 12.01.2002 року НОМЕР_1, яким затверджено протокол НОМЕР_2 постійної комісії з питань земельних відносин від 29.01.2001 року про залишення заїзду до городу ОСОБА_7 та зобов»язано ОСОБА_8 перенести огорожу на відмічену межу, а також рішення від 19.03.2004 року НОМЕР_3, рішення від 28.11.2003 року НОМЕР_4 про затвердження протоколу 2 постійної комісії із земельних питань від 16.03.2003 року, яким встановлено нові межові знаки під»їздної дороги до земельних ділянок ОСОБА_2., ОСОБА_6 та ОСОБА_4.
Заявлені вимоги мотивує тим. Що вказаними рішеннями без її згоди вилучено земельну ділянку площею 0,02 га., яка їй була надана згідно рішення В.Бірківської селищної ради від 12.07.1991 року та Романівської сільради від 16.08.1994 року.
Справа № 22ас- 4 70 Головуючий у І інстанції Костів О.Я.
Категорія -визнання рішення ради про зем.ділянку Доповідач Зварич С.Б.
У червні 2005 року доповнили свої позовні вимоги про визнання рішення Романівської сільради від 17.08.2004 року НОМЕР_5 в частині надання дозволу ОСОБА_4. на встановлення державного акту та державного акту про право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,25га., серія НОМЕР_6, незаконними та відновлення стану межових знаків, які існували між земельними ділянками ОСОБА_4. та ОСОБА_2 в 1995 році, оскільки порушено її права, так як ОСОБА_4. незаконно привласнив собі частину її земельної ділянки, розміром 0,02га, яка виділена згідно рішення В.Бірківської селищної ради від 12.07.1991 року.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20.06.2006 року позов задоволено частково.
Визнано недійснимиб
· рішення 19 сесії, III скликання Романівської сільради від 12.01.2002 року НОМЕР_1 «Про затвердження рішення постійної комісії з питань земельних відносин. Агропромислового комплексу та охорони довкілля»;
· рішення II сесії, ІУ скликання Романівської сільради від 19.03.2004 року НОМЕР_3 «Про затвердження матеріалів судової земельно-технічної експертизи, висновок НОМЕР_7» та «Про затвердження земельної ділянки, наданої в користування ОСОБА_2 та встановлення під»їздної дороги до городу ОСОБА_6».
· рішенням сільради від 28.11.2003 року НОМЕР_4 «Про розгляд заяв, яким затверджено протокол НОМЕР_2 постійної комісії з питань земельних відносин від 6.01.2003 року про встановлення нових межових знаків під»їздної дороги до земельних ділянок ОСОБА_2., ОСОБА_6 та ОСОБА_4.
В решті позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить постанову суду в частині відмови в задоволенні решти її позовних вимог скасувати і ухвалити нову постанову про їх задоволення, оскільки судом 1-ї інстанції порушено норми процесуального права.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Суд 1-ї інстанції, відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог державного акту право приватної власності на земельну ділянку, площею 0.25га. та скасування рішення Романівської сільради в частині надання ОСОБА_4. дозволу на виготовлення вказаного державного акту, а також відновлення стану межових знаків, які існували між земельними ділянками в 1995 році, виходив з того, що судом не здобуто достатніх доказів привласнення ОСОБА_4 частину земельної ділянки позивача ОСОБА_2.
Оскільки для вирішення даної частини позову були необхідні спеціальні ділянки в земельно-технічній галузі, судом була призначена відповідна експертиза, яка не проведене та повернута справа із експертної установи, так як не проведена оплата.
Даний висновок суду відповідає вимогам процесуального закону.
Відповідно до вимог п.1 ст.146 ЦПК України, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі від будь-якої участі в експертизі, якщо без нього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, яка сторона ухиляється від проведення експертизи та яке значення остання має для цієї сторони, може визнати факт, для з»ясування якого у його визнанні.
Колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції повністю виконав накладені на нього обов»язки з організації змарляшоропроцесу - зі створення умов для всебічного й повного дослідження обставин справи, сторона відмовилась від використання експертизи, як засобу доказування, а тому Шкладення на неї наслідків такого рішення, про яке заздалегідь повинно бути відомим, є цілком правильним.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду слід визнати законним та обґрунтованим, вимоги, матеріального та процесуального права при розгляді справи дотримано, а доводи апеляційної скарги не є істотними.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.198. 200, 206 КаС України, колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 20.06.2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого Апеляційного Суду України в касаційному порядку протягом 1-го місяця і набирає чинності з моменту проголошення.