ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"21" березня 2012 р.Справа № 1/17/5022-134/2012
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопко Ю.О.
Розглянув справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,47703.
до Державного підприємства "Санаторій "Збруч", вул. Санаторна, 10, смт. Гусятин, Тернопільська область, 48200.
про cтягнення 10042 грн. 90 коп..
За участю представників сторін:
Позивача: Адвокат ОСОБА_2, договір про надання юридичних послуг від 12.03.12 р.
Відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81 –1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.
Суть справи:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Санаторій "Збруч", вул. Санаторна, 10, смт. Гусятин, Тернопільська область 9787 грн. 93 коп. –основного боргу та 254 грн. 97 коп. –3% річних.
Ухвалою господарського суду від 28.02.2012р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 21.03.2012р. на 15 год. 30 хв.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до ст. 64 ГПК України. Процесуальний документ –ухвала суду про порушення провадження у справі від 28.02.2012р., надіслана господарським судом та отримана відповідачем 01.03.2012р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.
Представник позивача надав в судовому засіданні наступні документи: довідку (витяг) про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день звернення з позовом до суду; довідку з Державного казначейства про зарахування судового збору за розгляд справи в господарському суді Тернопільської області в дохід Державного бюджету; оригінал опису вкладення до цінного листа та фіскального чеку як доказ направлення позовної заяви з додатками відповідачу; належним чином завірену копію (з чітким відбитком тексту) акту звірки взаємних розрахунків за 01.01.2011- 03.11.2011; належним чином завірену копію довіреності №000581 від 01.12.2010р. на отримання товару.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Представник позивача заявив усне клопотання про розгляд справи без представника Державного підприємства "Санаторій "Збруч", оскільки в матеріалах справи наявні акт звірки (підписаний сторонами по справі) та відповідь №413 від 13.12.2011р. на претензію (вимогу), що є підтвердженням погодження відповідачем із наявним боргом в сумі 9787 грн. 93 коп., існуючим перед позивачем.
Суд, керуючись п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в якому зазначається, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України, зокрема, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві, клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача задовільнив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача та оцінивши представлені докази, господарський суд встановив наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є Договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
- 01.06.2010р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та Державним підприємством "Санаторій "Збруч" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу без номера, згідно з умовами якого Продавець зобов’язався поставити, а Покупець –прийняти та оплатити Товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних або товарних), що виписуються на кожну партію товару.
Ціни на товар і кількість, що продаються за цим договором, вказані в накладних до цього договору (п. 2.1 Договору).
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що оплата кожної партії Товару здійснюється на умовах передоплати, в безготівковій формі або шляхом внесення отриманого від Продавця Товару в касу Продавця. Всі розрахунки проводяться в національній грошовій одиниці.
Покупець згідно п. 2.3. Договору зобов'язався перерахувати на поточний рахунок Продавця вартість партії Товару протягом 7 календарних днів з моменту виставлення рахунку на оплату партії товару.
Покупець зобов'язався проводити звірку розрахунків з Продавцем за поставлену продукцію до 10-го числа кожного місяця, який іде за періодом щодо якого здійснюється звірка, шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків (п.2.5 Договору).
Відповідно до п. 8.1 договору –договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2010р.
- на виконання умов Договору, Продавець згідно видаткових накладних: №151202 від 15.12.2010р. на суму 1664 грн. 44 коп., № 171204 від 17.12.2010р. на суму 1646 грн. 52 коп., №230605 від 23.06.2011р. на суму 1818 грн. 44 коп., № 291203 від 29.12.2010р. на суму 2359 грн. 43 коп., № 231203 від 23.12.2010р. на суму 1727 грн. 08 коп., № 020805 від 02.08.2011р. на суму 1764 грн. 34 коп. передав, а Покупець отримав продовольчі товари на загальну суму 10980 грн. 25 коп.
Факт отримання товару відповідачем не заперечено та підтверджено підписом уповноваженої особи на видаткових накладних на отримання ТМЦ.
Вищезазначений Договір по своїй правовій природі є договорами купівлі-продажу і до них застосовуються положення глави 54 (купівля-продаж) підрозділу 1 розділу 3 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як свідчать подані позивачем докази, зокрема акт звірки взаємних розрахунків за 01.01.2011р. - 03.11.2011р., підписаний сторонами та скріплений відтисками їх круглих печаток, відповідач свого обов’язку щодо оплати товару в повному обсязі не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 27.02.2012р. (дата звернення до суду) в розмірі 9 787 грн. 93 коп.
Позивачем 18.11.2011р. надіслана на адресу відповідача - Державного підприємства "Санаторій "Збруч" претензія (вимога) №1/18 від 18.11.2011р. про сплату заборгованості на суму 9787 грн. 93 коп.
У відповіді №413 від 13.12.2011р. на зазначену претензію відповідач повідомив ПП ОСОБА_1, що: дійсно станом на 03.11.2011р. за ним - ДП "Санаторій "Збруч" рахується заборгованість перед позивачем в сумі 9787 грн. 93 коп., що виникла внаслідок несвоєчасної оплати за продукцію. У зв'язку із важким фінансовим становищем підприємство відповідача не має змоги провести розрахунки за поставлену продукцію. При наявності достатніх грошових коштів відповідач зобов'язався невідкладно погасити наявну заборгованість.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що відповідно до поданого позивачем розрахунку за період з 25.12.2010р. по 15.02.2012р. становить 254 грн. 97 коп.
За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Статтею 32 ГПК України, визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості чи заперечень з приводу заявленого позову, а відтак позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Санаторій "Збруч", вул. Санаторна, 10, смт. Гусятин, Тернопільська область - 9787 грн. 93 коп. боргу, та 254 грн. 97 коп. 3% річних, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами і неоспорені відповідачем.
Витрати по судовому збору на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 32, 34, 36, 44, 48, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Санаторій "Збруч", Тернопільська область, Гусятинський район, смт. Гусятин, вул. Санаторна, 10 (ідентифікаційний код 03562201) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 9787 (дев'ять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 93 коп. - основного боргу, 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн. 97 коп. –3 % річних, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. в повернення судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.
Повний текст рішення виготовлено 23 березня 2012р.
Суддя Ю.О. Чопко