ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р.                                                           Справа № 5023/8798/11  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя  Білецька А.М.

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

позивача  –ОСОБА_1 (дов. № 27-п від 02.02.2012 р.)

відповідача –ОСОБА_2 (дов. № 1-9/11 від 01.09.2011 р.)

3-ї особи –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Восток-Строй", м. Харків (вх. № 351 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 10.01.12 р. у справі № 5023/8798/11

за позовом ТОВ "Восток-Строй", м. Харків

до ТОВ "Термо-Система", м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача - Комунальна установа охорони здоров'я Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. А.І. Мещанінова, м. Харків

про стягнення 270 142,40 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Строй", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Система", безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 248 065,00 грн., вартість наданих генпідрядних послуг в розмірі 22 077,40 грн., визнання частково недійсними на суму 415 328,44 грн. довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року та акту приймання виконаних робіт за вересень 2010 року, а також просив покласти на відповідача судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.01.2012 р. у справі № 5023/8798/11 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Система" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Строй" вартість наданих генпідрядних послуг в сумі 22 077,40 грн., 220,78 грн. державного мита та 79,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2012 р. в частині відмови в задоволенні позову змінити та стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно отримані кошти в розмірі 248065,00 грн. Визнати частково недійсними на суму 415 328,44 грн. довідку про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року та акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року. В іншій частині просить залишити рішення без змін. В обґрунтування викладених вимог позивач посилається на те, що відповідачем не в повному обсязі виконано підрядні роботи за договором, а фактична вартість та об’єм виконаних робіт не відповідає даним, відображеним в акті та довідці, про що зазначено у висновку судової будівельно-економічної експертизи, призначеної господарським судом Харківської області у справі № 40/302-10. Позивач вважає, оскільки п. 4.2 договору передбачена оплата лише за фактично виконані відповідачем підрядні роботи, тому різниця між сумою грошових коштів, які були оплачені відповідачу в рахунок оплати робіт за договором –800000,00 грн., та вартістю фактично виконаних відповідачем робіт згідно експертного висновку –551935,00 грн., яка становить –248065,00 грн., є безпідставно отриманими відповідачем грошовими коштами, які підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України. Позивач також заперечує наявність договірних відносин між сторонами по справі, оскільки строк закінчення робіт за договором визначено як листопад 2010 року. Крім того, підставою визнання судом недійсними акту здачі-приймання виконаних робіт та довідки про вартість робіт позивач вважає положення ч. 4 ст. 882 ЦК України.

Третя особа,  Комунальна установа охорони здоров'я Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. А.І. Мєщанінова, надала свої пояснення по апеляційній скарзі, в яких зазначила про те, що будівельні роботи за договором підряду були виконані повністю та оплачені на користь ТОВ «Восток-Сервіс», а також посилається на недоведеність того факту, що субпідрядні роботи були виконані іншим субпідрядником, окрім ТОВ «Термо-Система», в зв’язку з чим вважає, що права та законні інтереси позивача не порушені. На цій підставі просить в позові ТОВ “Восток-Строй” про стягнення безспірно отриманих відповідачем грошових коштів в розмірі 248065,00 грн., а також про визнання частково недійсними на суму 415328,44 грн. довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акту приймання виконаних робіт за вересень 2010 року відмовити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними позивачем доводами не погоджується, просить залишити  апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування викладених заперечень посилається на недоведеність та безпідставність позовних вимог, оскільки отримані відповідачем від позивача грошові кошти є оплатою на підтвердження виконаних робіт згідно акту по формі КБ-2 № 1 від 07.09.2010 р. та довідки по формі КБ-3 за вересень 2010 р. ; вважає, що висновок експерта не має переваги перед іншими засобами доказування.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2012 року розгляд апеляційної скарги по даній справі відкладено на 20 березня 2012 року.

16.03.2012 року позивач надав додаткові пояснення та додаткові докази, які були залучені до матеріалів справи.

Третя особа своїм правом на участь в судовому засіданні 20 березня 2012 року не скористалась, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,  які підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 01.09.2010р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (субпідрядник) укладено договір підряду № 18, відповідно до якого, п. 1.1 підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик та власними силами і засобами виконати роботи з капітального ремонту фасаду стаціонару (ІІІ етап) відповідно до умов цього договору та кошторисної документації.

Об'єктом виконання робіт є будівля стаціонару Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. А.І. Мещанінова, розташована за адресою: м. Харків. пров. Балакірєва, 3-а.

Відповідно до п.2.3. зазначеного договору вартість робіт склала 1 554 380,80грн. з ПДВ.

Передбачені п. 3.1. договору строки виконання робіт склали початок робіт - 01.09.2010р. та закінчення робіт - листопад 2010р.

Судом першої інстанції встановлено, що у відповідності з умовами договору та згідно з календарним планом виконання робіт по капітальному ремонту фасаду (додаток 3 до договору) 07.09.2010р. відповідач здав, а позивач прийняв виконані роботи за вересень у сумі 967 263,44грн., що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень по формі КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2010 р. формою КБ-3 (а.с. 74-77, т. 1). Позивач перерахував в якості оплати робіт відповідача 14.09.2010р. - 600 000,00грн. та 16.09.2010р. - 200 000,00грн. Тобто загальна сума оплати склала 800 000,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2010р. листом № 55 від 27.10.2010р. відповідач направив на адресу повідомлення про призупинення подальшого виконання робіт та попросив позивача сплати заборгованість. В зв'язку з тим, що позивач не сплатив відповідачу існуючу заборгованість, 02.11.2010р. відповідач знову звернувся до позивача з листом № 57 від 01.11.2010р., в якому запропонував позивачу розірвати договір підряду № 18 від 01.09.2010р. в зв'язку з відсутністю можливості закінчення будівельних робіт з причини часткової не оплати вже виконаних відповідачем робіт, що були прийняті позивачем.

Звертаючись до господарського суду позивач зазначив про те, що вартість робіт, фактично виконаних відповідачем за договором, склала 551935,00 грн., що підтверджується висновком призначеної господарським судом Харківської області у справі № 40/302-10 судової будівельно-технічної експертизи № 936/4986 від 11.07.2011 р., який складено судовим експертом Харківського НДІ судових експертиз ім.засл. Бокаріуса. Як вказує позивач, при підписанні вказаних акту та довідки, відповідач шляхом введення в оману пред’явив для приймання частину робіт, виконаних ним за договором, а частину робіт, які були виконані іншою фірмою, а не відповідачем, в зв’язку з чим вважає, що вартість робіт, зазначена в акті та довідки на суму 967263,44 грн., не відповідає фактичній вартості та об’єму виконаних відповідачем робіт.

Таким чином, вважає, що на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України відповідач зобов’язаний повернути позивачу безпідставно отриману оплату за договором в розмірі 248065,00 грн. - різницю між сумою, яка була оплачена відповідачу в рахунок робіт за договором –800000,00 грн., та вартістю фактично виконаних відповідачем робіт згідно експертного висновку –551935,00 грн. Крім того, позивач просив визнати частково недійсними на суму 415 328,44 грн. довідку про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року та акт приймання виконаних робіт за вересень 2010 року.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 248065,00 грн. суд першої інстанції виходив з того, що за умовами договору документом, який підтверджує виконання робіт, є акт виконання робіт за формою КБ-2в, КБ-23, який підписується уповноваженими представниками сторін (п. 4.1-4.6 договору), а також зазначив, що укладений між сторонами договір діє, зобов’язання за договором триває, тобто підстава для перерахування позивачем грошових коштів відповідачу не відпала, а тому у позивача відсутні правові підстави вимагати повернення грошових коштів, сплачених на виконання умов вказаного договору, як безпідставно отриманих. За таких обставин, позовні вимоги в цій частині визнані судом першої інстанції необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. За недоведеністю позовних вимог господарським судом також відмовлено в частині визнання частково недійсними на суму 415 328,44 грн. довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року, та акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року з посиланням на те, що останні були підписані без зауважень.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості наданих генпідрядних послуг в розмірі 22 077,40 грн., місцевий господарський суд визнав їх такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони ґрунтуються на п. 4.6 договору, а також виходячи з висновку судової будівельно-технічної експертизи № 936/4986, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (а.с. 84 - 90), яким підтверджено фактичний обсяг виконаних робіт за договором в розмірі 551935,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав задоволення позову  і зазначає наступне.

Підставою виникнення у сторін певних прав та обов’язків є укладений між ними договір підряду № 18 від 01.09.2010 р.

Відповідно до ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно ст.  610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання це є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).   

Пунктом 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата за фактично виконані роботи здійснюється підрядником на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт протягом 5 (п'яти) календарних днів після їх підписання, при умові отримання коштів від замовника.

Згідно п. 7.4. договору передача субпідрядником виконаних робіт за окремими етапами та закінчених робіт в цілому по договору здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом виконаних робіт по формі Кб-2в та довідкою по формі Кб-3. Підрядник протягом 2-х днів з моменту отримання акту приймання-передачі підписує його або надає мотивовану відмову з приводу не підписання.

Зміст ст. 882 ЦК України та умови договору не передбачають іншого способу оформлення передачі робот, виконаних за договором підряду, ніж акт.

На підставі вивчення матеріалів справи колегією суддів встановлено, що факт виконання та обсяги виконаних робіт субпідрядником - відповідачем підтверджуються, залученими до матеріалів справи актом приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в за вересень 2010 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 за вересень 2010 року, які підписані обома сторонами та скріплені печаткою їх підприємств.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до ст. 849 ЦК України, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Колегія суддів зазначає, що доказів мотивованої відмови від підписання наданого відповідачем акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт позивачем до суду не надано, зауважень щодо якості, об’ємів та строків виконаних робіт позивачем не заявлялось, а тому вказані акти та довідки у відповідності з умовами договору є підставою для розрахунків між сторонами.

Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Так, ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Із змісту ст. 1212 ЦК України вбачається, що підставою виникнення зобов’язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном є також грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач набув кошти від позивача на підставі договору підряду № 18 від 01.09.2010 р. в рахунок оплати виконаних робіт.

Згідно п. 15.1 даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків за договором.

Отже, вказаний договір не припинив свою дію, його не визнано у судовому порядку недійсним або розірваним, а відтак, відповідач, в силу ст. 1212 ЦК України не є особою, яка набула спірні грошові кошти без достатньої правової підстави. В зв’язку з чим колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем не доведено будь-яких інших правових підстав для стягнення з відповідача 248065,00 грн. - різниці між сумою, яка була оплачена відповідачу в рахунок робіт за договором –800000,00 грн., та вартістю фактично виконаних відповідачем робіт згідно експертного висновку –551935,00 грн.

Посилання відповідача на висновки судової  будівельно-технічної експертизи № 936/4986 від 11.07.2011 р., якими підтверджено фактичний розмір виконаних відповідачем робіт в розмірі 551935,00 грн. в даному випадку є недоречним, оскільки зазначений факт не впливає на предмет позовних вимог, яким є стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів. Тоді як матеріалами справи підтверджено та позивачем не спростовано, що отримані відповідачем від ТОВ «Восток-Строй»грошові кошти є оплатою за виконані будівельні роботи згідно договору № 18 від 01.09.2011 р. (а.с. 80, 81, т.1).

Твердження позивача про те, що акт та довідка є підставою, що відпала, в зв’язку з начебто виявленою невідповідністю вартості зазначених в них робіт фактичної вартості виконаних відповідачем робіт, є безпідставними та такими, що не відповідають матеріалам справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ "Восток-Строй" в зазначеній частині є необґрунтованими, безпідставними та правомірно визнані судом першої інстанції такими, що задоволенню не підлягають.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача щодо визнання частково недійсними на суму 415 328,44 грн. довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року та акту приймання виконаних робіт за вересень 2010 року, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.   

Наявність обставин, з якими ч. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України пов'язує право замовника відмовитися від прийняття робіт, спростовується встановленими обставинами справи, які свідчать проте, що позивачем акт виконаних робіт було підписано, тобто ТОВ «Восток-Строй»всупереч передбаченої самим договором та чинним законодавством можливості відмови від підписання такого акту, не скористався  та прийняв виконані відповідачем роботи без жодних зауважень. До того ж, ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України  стосується саме акту підписаного обома сторонами та взагалі не стосується довідки по формі КБ-3.

Відповідно до п. 100 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668, у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Згідно п. 4.5 договору у разі виявлення невідповідності робіт, що пред’являються до оплати встановленим вимогам, завищення їх обсягів, невірного застосування поточних цін на інших помилок, що вплинули на  ціну виконаних робіт, підрядник має право вимагати від субпідрядника коригування форм виконаних робіт. Якщо на протязі 2-х робочих днів  після надання зауважень акти виконаних робіт не коригуються або в них знов будуть виявлені помилки, ці виконані роботи не будуть прийматись підрядником у звітному місяці.

З аналізу вказаних норм вбачається, що передбачене законодавством право підрядника (позивача) за певних обставин скоригувати суму, що підлягає сплаті за договором підряду, може бути реалізовано до остаточного прийняття виконаних робіт. Однак, в даному випадку виконані відповідачем роботи за актом виконання робіт за формою КБ-2в були прийняті позивачем без жодних зауважень.

Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Але слід врахувати, що згідно п. 6.2.5 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих (виданих) іншими, крім державних, органами, у тому числі актів органів господарських товариств, громадських організацій тощо, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер.

В даному роз’ясненні зазначено, що не можуть оспорюватися в господарському суді також акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

Акт приймання виконаних підрядних робіт за своїми ознаками не відноситься до актів, які носять характер обов'язкових до виконання ненормативних актів. Отже, цей акт є лише документом, який підтверджує виконання або невиконання договору підряду. Акти такої форми складаються для визначення вартості виконаних, обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних робіт у двох примірниках і подаються субпідрядником генпідряднику, генпідрядником - замовнику (забудовнику). Форма даного акту, як первинного облікового документа у будівництві затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва України від 4 грудня 2009 року № 554.

Отже, акт про приймання виконаних будівельних робіт не створює, не змінює, не припиняє правовідносини та не має обов’язкового характеру, а лише спрямований на фіксацію певних обставини та не є актом нормативного або ненормативного характеру, що може бути оскаржений.

Тобто, акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року може бути використаний лише в якості доказу виконання або не виконання зобов'язання за договором підряду, і підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у цьому випадку є не вірний, тому позовні вимоги в зазначеній частині є такими, що задоволенню не підлягають.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладений в постанові Вищого господарського суду України від 17.08.2011 року у справі № 14/5025/192/11.

За таких обставин, позивач ані під час вирішення спору у господарському суді  Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності своїх вимог. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги позивача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 10.01.12 р. у справі № 5023/8798/11.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст..ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Восток-Строй", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.01.12 р. у справі № 5023/8798/11 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.                             

Головуючий суддя                                                                    Істоміна О.А.

Суддя                                                                                           Барбашова С.В.  

Суддя                                                                                           Білецька А.М.  

Повний текст рішення підписано 26 березня 2012 року