Справа № 1407/480/2012
РІШЕННЯ
іменем України
"13" березня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді – Вострікової Л.В.,
при секретарі – Козаченко О.І.
за участю:
представника відповідача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-2005» ( далі –ТОВ «Авангард-2005») до ОСОБА_2 про визнання недійсною відмови від переукладення договору оренди земельних ділянок, -
В С Т А Н О В И В:
31.01.2012 року ТОВ «Авангард-2005» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсною відмови від переукладення договору оренди земельних ділянок.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 01.10.2005 року між товариством та ОСОБА_2 було укладено договір оренди трьох земельних ділянок загальною площею 7,96 га, що належать відповідачці на підставі Державного акту на право приватної вланості на землю та знаходяться в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Договір було укладено строком на 5 років та 01.11.2006 року зареєстровано у Вознесенському районному секторі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» Державного комітету України по земельних ресурсах, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №040601100071.
Договір виконувався орендарем в повному обсязі та строк його дії закінчився
01.11.2011 року. Відповідачка безпідставно відмовляє позивачу в укладенні договору оренди на новий строк, бажаючи передати ділянку в оренду іншій особі.
В подальшому, після закінчення строку дії договору, відповідачка відхилила пропозицію позивача про укладення договору на новий строк та просила ТОВ «Авангард-2005» звільнити належні їй ділянки.
Вказуючи на те, що орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, ТОВ «Авангард-2005» у позовній заяві просило визнати недійсною відмову ОСОБА_2 в укладенні з ним договору оренди належних їй трьох земельних ділянок на новий строк.
В судове засідання представник позивача не з’явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи судовою кореспонденцією. Надав суду клопотання в якому просить слухати справу у його відсутності.
Представник відповідача, за нотаріальною довіреністю, в судовому засіданні заперечувала проти задоволення вимог позивача, пояснивши, що відповідачка, як власниця трьох земельних ділянок, не бажає продовжувати орендні відносини з позивачем по причині неналежного виконання останнім своїх зобов’язань за договором оренди та має намір самостійно використовувати вказані ділянки для вирощування сільськогосподарських культур, при цьому, її відмова, як орендодавця, від продовження договору була належним чином доведена до відома ТОВ «Авангард-2005».
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши матеріали справи на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 01.10.2005 року між товариством та ОСОБА_2 було укладено договір оренди трьох земельних ділянок загальною площею 7,96 га, що належать відповідачці на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення Щербанівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області від 26.09.2001 року №5, що знаходиться в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до Типового договору оренди землі, зареєстрованого 01.11.2006 року в Вознесенському районному секторі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» Державного комітету України по земельних ресурсах про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №040601100071, зазначено, що договір укладено 01.10.2005 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ТОВ «Авангард-2005» строком на 5 років.
Як вбачається з заяв від 04.05.2011 року, 16.10.2011 року, 04.11.2011 року та 06.11.2011 року, підписаних власноруч ОСОБА_2, остання неодноразово до закінчення дії договору повідомляла орендаря про те, що вона не бажає продовжувати орендні відносини та укладати договір оренди на новий строк.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Аналогічні положення містять ст.ст. 316, 319, 321 ЦК України, ст. 78, 90 ЗК України які передбачають можливість власника володіти користуватися та розпоряджатися належним йому майном, зокрема земельною ділянкою особисто, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.
Власник не може бути позбавлений прав щодо майна або обмежений у його використанні за винятком випадків, передбачених законом. Саме власник або уповноважена ним особа за звичайних умов можуть бути ініціаторами укладення правочинів щодо свого майна, в тому числі й договорів.
При цьому, закон передбачає, що сторони договору є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, в тому числі й договору оренди землі (ст. 627 ЦК України, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року з послід. змінами та доповненнями).
Отже, примусове спонукання власника до укладення договору суперечить закону, зокрема, порушує конституційно визначене право власника на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном та порушує принцип свободи договору.
В силу ст. 33 Закону України «Про оренду землі», після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутністю письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом - повідомленням.
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю (а.с.45) ОСОБА_2 є власником земельних ділянок загальною площею 7,96 га .
З письмових заперечень ОСОБА_2 від 04.05.2011 року, 16.10.2011 року, 04.11.2011 року та 06.11.2011 року (а.с.46,55,68,70), вбачається, що остання відмовилась від поновлення договору з ТОВ «Авангард –2005»на новий строк через порушення умов договору в частині виплати орендної плати.
З договору оренди спірної земельної ділянки від 01.10.2005 р. вбачається, що його строк закінчився.
Доказів того, що позивач належно виконував обов’язки, відповідно до умов договору ( п.п.9-14 Договору оренди), а тому, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору суду - не надано.
Тому, виходячи з вище вказаного, відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 319, 321 ЦК України, ст. ст. 78, 90 Земельного Кодексу України, ст. 33 Закону України «Про оренду землі», суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Тому, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-2005»до ОСОБА_2 про визнання недійсною відмови від переукладення договору оренди земельних ділянок –відмовити за недоказаністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.В. Вострікова