ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.03.12 Справа № 9/138 (10)
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Хабіб М.І.
суддів Якімець Г.Г.
Зварич О.В.
при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 б/н від 09.12.2011 року;
на рішення господарського суду Львівської області від 01.12.2011 року;
у справі № 9/138 (10)
за позовом:
позивача 1: ОСОБА_3, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 2: ОСОБА_4, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 3: ОСОБА_5, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 4: ОСОБА_6, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 5: ОСОБА_7, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 6: ОСОБА_8, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 7: ОСОБА_9, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 8: ОСОБА_10, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 9: ОСОБА_11, Львівська область, м. Стебник;
позивача 10: ОСОБА_12, Львівська область, м. Стебник;
позивача 11: ОСОБА_13, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 12: ОСОБА_14, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 13: ОСОБА_15, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 14: ОСОБА_16, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 15: ОСОБА_17, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 16: ОСОБА_18, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 17: ОСОБА_19, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 18: ОСОБА_20, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 19: ОСОБА_21, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 20: ОСОБА_22, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 21: ОСОБА_23, Львівська область, м. Дрогобич;
позивача 22: ОСОБА_24, Львівська область, м.Дрогобич;
позивача 23: ОСОБА_25, Львівська область, с.Модричі;
позивача 24: ОСОБА_26, Львівська область, с. Гаї Верхні;
позивача 25: ОСОБА_27, Львівська область, м. Дрогобич;
до відповідача 1: ОСОБА_28, Дрогобицький район, с. Солонське;
до відповідача 2: ОСОБА_29, м. Стебник Львівської області;
до відповідача 3: ОСОБА_2, Львівська область, м. Дрогобич;
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: товариство з обмеженою відповідальністю “ПОСЛУГА”, м. Дрогобич;
про переведення прав та обов’язків покупця та визнання права власності на частку в статутному капіталі
За участю представників:
від позивача 7: ОСОБА_30 –представник (довіреність в матеріалах справи);
від решти позивачів –не з’явилися
від відповідача-1: не зЙявився;
від відповідача-2: не зЙявився;
від відповідача-3: ОСОБА_2; ОСОБА_31 адвокат (посвідчення НОМЕР_1);
від третьої особи: ОСОБА_32- представник.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Львівської області від 01.12.2011 року (суддя Синчук М.М.) у справі № 9/138 (10) задоволено позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10; ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 про переведення прав та обов’язків покупця та визнання права власності на частку в статутному капіталі. Рішення місцевого суду мотивоване нормами ст.ст.116,145,147, 203,215,362 ЦК України, ст.ст.167 ГК України, ст.ст.10,53 Закону України «Про господарські товариства», фактами, встановленими рішенням господарського суду Львівської області від 16.05.2011р.у справі № 5015/1997/11.
Відповідач-3 –ОСОБА_2 оскаржив рішення суду, вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення місцевого суду скасувати, провадження у справі припинити. В апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема, що переважним правом на придбання частки у статутному капіталі його учасники користуються лише при відчуженні частки третім особам, які не є учасниками товариства. У даному ж разі учасники товариства відчужили свої частки іншому учаснику товариства, тому права інших учасників товариства не порушені. Скаржник також стверджує, що позивачів було повідомлено про продаж своїх часток відповідачами 1 та 2 і запропоновано повідомити про намір придбати їх, однак жодних повідомлень від позивачів про намір придбати частки не надходило. З огляду на те, що відповідач -2- ОСОБА_29 померла, а також те, що рішенням від 17.01.2011р.(протокол №1 від 17.01.2011р.) його виключено з числа учасників товариства та звільнено з посади директора, скаржник вважає, що це унеможливлює подальший розгляд справи, тому суд мав припинити провадження у справі.
Позивачі у відзиві від 10.02.2012р. на апеляційну скаргу заперечують доводи скаржника, зокрема, з тих підстав, що не було письмового повідомлення від відповідачів 1 та 2 про намір продати свої частки, чим порушено їхнє переважне право на придбання частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.
В судове засідання 06.03.12р. позивачі (крім позивача 7), відповідач-1та відповідач-2 явки повноважних представників не забезпечили, хоча про дату, час, та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
Апелянт та його представник в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили рішення господарського суду Львівської області від 01.12.11р. скасувати, провадження у даній справі припинити.
Апелянт подав заяву (б/н від 13.02.12р.) про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження доводів апеляційної скарги.
Представник ОСОБА_9 - позивача-7, підтримав доводи, викладені у відзиві позивачів на апеляційну скаргу (вх. № 976 від 13.02.12р.) та просив рішення господарського суду Львівської області від 01.12.11р. залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Представник третьої особи письмового відзиву на апеляцій скаргу не подав, усно проти доводів апелянта заперечує та зазначає, що товариство також не було повідомлене про намір відповідачів 1 та 2 продати свої частки, хоча в силу закону товариство має право викупити частку учасника, який вибув.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційний суд встановив наступне.
Згідно з установчою угодою про створення та діяльність ТзОВ «Послуга»від 05.12.1996р., засновниками товариства є 32 фізичні особи, в тому числі позивачі та відповідачі. Статутний фонд товариства формується за рахунок викупленого цілісного майнового комплексу і становить 47 259,50грн., який розподіляється між учасниками. Розмір частки у статутному фонді кожного із учасників вказаний в п.7.1 угоди , а саме: розмір часток позивачів становить:
1. ОСОБА_3 3,6% - 1700грн.;
2. ОСОБА_4 2,4 % - 1130грн.
3. ОСОБА_5 1,3 % -600грн.
4. ОСОБА_6- 2,3% -1100грн.;
5. ОСОБА_7-1,05% - 500грн.;
6. ОСОБА_8 1,05%-500грн.;
7. ОСОБА_9-3,6%-1700грн.;
8. ОСОБА_10-3,4 % - 1600грн.;
9. ОСОБА_11-1,3%-600грн.;
10. ОСОБА_12 2,0% -970 грн.;
11. ОСОБА_13 1,05% -500грн.;
12. ОСОБА_14-1,3%-600грн.;
13. ОСОБА_15 -1,05% -500грн.;
14. ОСОБА_16-1,05% -500грн.;
15. ОСОБА_17 –0,3 % - 150грн.;
16. ОСОБА_18 2,3% -1100грн.;
17. ОСОБА_19-1,35% - 630грн.;
18. ОСОБА_20-3,4% -1600грн.;
19. ОСОБА_21 1,4%- 649,26грн.;
20. ОСОБА_22 2,3% -1100грн.;
21. ОСОБА_23 1,3% - 600грн.;
22. ОСОБА_24 –2,4% - 1130грн.;
23. ОСОБА_25 1,3% -600грн.;
24. ОСОБА_26-3,4% -1600грн.;
25. ОСОБА_27 –2,3% - 1100грн.;
Розмір часток відповідачів 1 і 2 становить по 2,35 % - 1100грн. кожного, а відповідача-3 - 40,8% - 19300,24грн.
Статут ТзОВ фірма «Послуга»зареєстрований 17.12.1996р., відповідно до п.7.3 якого статутний фонд товариства становить 47 259,50грн. і розподіляється між учасниками згідно з установчою угодою.
24.04.2007р. відповідачами 1,2,3 укладено договір купівлі-продажу часток у статутному фонді ТзОВ «Послуга», за умовами якого учасники товариства ОСОБА_28 та ОСОБА_29 продали свої частки розміром 2,35% (кожного) у статутному фонді товариства іншому учаснику товариства –ОСОБА_2 за 3000 грн. (по 1 500,00грн. за частку). Названий договір нотаріально посвідчений, зареєстрований в реєстрі за №623.
На запит суду першої інстанції Відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Дрогобича надав інформацію від 19.10.2010р. за № 1004/04-01-30 про те, що ОСОБА_29 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації актів про смерть 21.05.2007р. зроблено запис акта за №97.
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, виданим станом на 02.12.2009р., підтверджується, що на момент укладення договору купівлі –продажу часток від 24.04.2007р. в ЄДР були зареєстровані учасниками товариства всі 32 учасники, які вказані в установчій угоді, і розмір їх часток у статутному фонді товариства не змінювався, і був таким, який вказаний в установчій угоді.
З матеріалів справи вбачається, що 10.02.2010р. загальними зборами учасників товариства ТзОВ «Послуга»прийнято рішення, оформлене протоколом №1, відповідно до якого вирішено обрати директором товариства ОСОБА_2 строком на 5 років, розглянуто питання про розподіл часток учасників, які вийшли з товариства, вирішено внести зміни до статуту товариства, шляхом викладення його в новій редакції, затверджено нову редакцію статуту. На зборах були присутні 2 учасники товариства - ОСОБА_2 та ОСОБА_33, відсутня ОСОБА_27
Назване рішення було оскаржене (всього 25 позивачів фізичних осіб) в судовому порядку.
Рішенням господарського суду Львівської області від 16.05.2011р. у справі № 5015/1997/ 11, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від20.07.2011р., визнано недійсним рішення від 10.02.2010р., оформлене протоколом №1.
При вирішенні спору судом встановлено, що учасники товариства, які оформили та нотаріально посвідчили заяви про вихід з товариства, не скористались правом виходу з товариства, не подали ці заяви на розгляд і на день проведення зборів учасників –10.02.2010р. всі позивачі були учасниками (засновниками) ТзОВ фірма «Послуга», відтак, користувалися всіма правами учасників товариства, передбаченими чинним законодавством та статутом товариства.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2011р. залишено без змін рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду у справі №5015/1997/ 11.
Слід зазначити, що позивачами у справі №5015/1997/ 11 та позивачами у даній справі № №9/138 (10) є одні і ті ж самі 25 учасників товариства.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.147 ЦК України, в редакції, чинній на момент укладення відповідачами договору купівлі-продажу часток, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства( ч.1).
Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі( ч.2).
В силу ст.53 Закону України «Про господарські товариства», в редакції, чинній на момент укладення відповідачами договору купівлі-продажу часток, учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.
Згідно з ч.3 ст.2 Статуту товариства учасники товариства мають право уступати повністю або частково свою частку у статутному фонді товариства іншим особам при одноголосному обов’язковому узгодженні з іншими учасниками Учасники товариства мають першочергове право на викуп частки інших учасників у статутному фонді.
З аналізу названих норм законодавства та положень статуту товариства випливає, що учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) іншого учасника пропорційно до розмірів своїх часток; учасник товариства, який має намір продати свою частку, зобов’язаний повідомити інших учасників про такий намір, і якщо упродовж місяця інші учасники не скористаються своїм переважним правом, частка може бути відчужена іншим учасникам або третім особам.
Відповідач 3 стверджує, що а позивачі були повідомлені про намір відповідачів 1 та 2 продати свої частки.
Однак, позивачі стверджують, що жодних повідомлень про намір відповідачами 1 та 2 продати свої частки не отримували.
На думку апеляційного суду, твердження відповідача 3 не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки повідомлення про намір продати частки, які подані суду, не підписані ні відповідачами 1 та 2, ні їх представником ОСОБА_34, про яку вказано в цих повідомленнях, не вказано номер, дата доручення, на підставі якого чи яких від імені відповідачів 1 та 2, як продавців своїх часток, діє ОСОБА_34, такі доручення не додані до повідомлень. Крім того, на повідомленнях про намір продати частки відсутня дата їх вчинення.
Отже, відповідачем 3 не доведено, доказів не подано, що згідно з повідомленнями про вручення поштових відправлень, які подані відповідачем-3, позивачам були надіслані саме повідомлення про намір відповідачів 1 та 2 продати свої частки, тому суд не бере їх до уваги.
Названі обставини дають підстави для висновку, що договір купівлі-продажу часток у статутному фонді ТзОВ «Послуга», вчинений відповідачами з порушенням переважного права купівлі інших учасників товариства, в тому числі позивачів.
Відповідно до пункту 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»продаж учасником частки (її частини) з порушенням переважного права купівлі інших учасників (частина друга статті 147 ЦК, частина друга статті 53 Закону про господарські товариства) не зумовлює недійсність такого правочину. У цьому разі будь-який учасник товариства має право пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця за аналогією з нормою частини четвертої статті 362 ЦК.
В силу ч.4 ст.362 ЦК у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.
До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача 3 на повідомлення про проведення 01.06.2007р. зборів, на яких є підписи позивачів про ознайомлення, датовані 30.04.2007р., 04.05.2007р., як доказ пропуску позивачами позовної давності, оскільки на ксерокопіях друкованих повідомлень, які є матеріалах справи, після друкованого тексту від руки дописано, що відповідач 3 купив частки відповідачів 1 та 2, в той час як доказів того, що такі дописки мали місце на оригіналах повідомлень на час ознайомлення позивачів, суду не подано, а позивачі заперечують. Крім того, 01.06.2007р. збори учасників не були проведені, з матеріалів справи вбачається, що про продаж відповідачами 1 та 2 своїх часток відповідачу 3 позивачі дізналися з протоколу зборів №1 від 10.02.2010р., оскільки до цього часу збори не проводись.
.
На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що в частині вимог про переведення прав та обов’язків покупців на частку відповідача 1 у статутному капіталі товариства, позовні вимоги обґрунтовані і правомірно задоволені місцевим судом.
З огляду на те, що відповідач 2 помер, що підтверджено матеріалами справи, апеляційний суд погоджується з доводами скаржника та вважає , що в частині позовних вимог про переведення прав та обов’язків покупця на частку відповідача 2 у статутному капіталі товариства місцевий суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, оскільки провадження у справі належало припинити на підставі п. 6 ч.1 ст. 80 ГПК України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі не внесли грошові кошти за частки, про переведення прав та обов’язків покупців яких заявлений позов, відтак, відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання за ними права власності на частки. Таким чином, на думку апеляційного суду, в цій частині позовні вимоги безпідставно задоволені місцевим судом.
Доводи відповідача 3 про те, що суд мав припинити провадження у справі з зв’язку з тим, що рішенням від 17.01.2011р. його виключено з числа учасників товариства та звільнено з посади директора, колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що суперечать ст. 12 ГПК України, оскільки на момент вчинення відповідачами договору купівлі-продажу часток, всі позивачі та відповідачі були учасниками товариства.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, про задоволення позову в повному обсязі, не відповідають обставинам справи; тому рішення належить скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити частково.
Щодо судових витрат, то розподіл судових витрат між сторонами за розгляд справи місцевим та апеляційним судами належить провести наступним чином.
При поданні позову судові витрати за позивачів сплатила позивач 3- ОСОБА_5 в сумі 338грн.
При поданні апеляційної скарги відповідач 3 сплатив судовий збір в сумі 470,50грн. за немайновий спір та 705,75грн. за майновий спір ( визнання права власності).
Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення місцевого суду та часткове задоволення позовних вимог, із суми 338,00грн. на відповідачів 1 та 3 покладаються судові витрати в сумі 112,66грн., з яких 56,33 грн. на відповідача 1 та 56,33грн. на відповідача 3; 705,75грн.судового збору за майновий спір, сплаченого відповідачем 3, покладається на позивачів в особі ОСОБА_5, оскільки у визнанні права власності відмовлено Крім того, на позивачів в особі ОСОБА_5 покладається 235,25грн. судового збору, сплаченого відповідачем 3 за немайновий спір.
Таким чином, з урахуванням судових витрат, які належить стягнути з відповідача3 на користь позивачів в особі ОСОБА_5, та судових витрат які належить стягнути з позивачів в особі ОСОБА_5 на користь відповідача 3, з позивачів на користь відповідача 3 належить стягнути 884.67грн.( 235,25 + 705,75 –56.33).
Керуючись ст.ст. 49, 91, 99,101,103, 104 105, ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу задоволити частково.
Рішення господарського суду Львівської області від 01.12.2011 року у справі № 9/138 (10) скасувати. Прийняти нове рішення , яким позов задоволити частково.
Перевести права та обов’язки покупця на частину частки ОСОБА_35 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Послуга», ідент. код 13825914, адреса: 82100, м. Дрогобич Львівської області, вул. Б.Шульца,8, продану ОСОБА_2:
- на ОСОБА_3 в розмірі 0,08379% , що становить 39,60грн.
- на ОСОБА_4 в розмірі 0,05586%, що становить 26.40грн.
- на ОСОБА_5 в розмірі 0,03026%, що становить 14,30грн.
- на ОСОБА_6 в розмірі 0,05353%, що становить 25,30грн.
- на ОСОБА_7 в розмірі 0,02444%, що становить 11,55грн.
- на ОСОБА_8 в розмірі 0,02444%, що становить 11,55грн.
- на ОСОБА_9 в розмірі 0,08379%, що становить 39,60грн.
- на ОСОБА_10 в розмірі 0,07914%, що становить 37,40грн.
- на ОСОБА_11 в розмірі 0,03026%, що становить 14,30грн.
- на ОСОБА_12 в розмірі 0,04655%, що становить 22,00грн.
- на ОСОБА_13 в розмірі 0,02444%, що становить 11,55грн..
- на ОСОБА_14 в розмірі 0,03026%, що становить 14,30грн.
- на ОСОБА_15 в розмірі 0,02444%, що становить 11,55грн.
- на ОСОБА_16 в розмірі 0,02444%, що становить 11,55грн..
- на ОСОБА_17 в розмірі 0,00698%, що становить 3,30грн.
- на ОСОБА_18 в розмірі 0,05353%, що становить 25,30грн.
- на ОСОБА_19 в розмірі 0,0314%, що становить 14,85грн.
- на ОСОБА_20 в розмірі 0,07914%, що становить 37,40грн.
- на ОСОБА_21 в розмірі 0,03259%, що становить 15,40грн.
- на ОСОБА_22 в розмірі 0,05353%, що становить 25,30грн.
- на ОСОБА_23 в розмірі 0,03026%, що становить 14,30грн.
- на ОСОБА_24 в розмірі 0,05586%, що становить 26.40грн.
- на ОСОБА_25 в розмірі 0,03026%, що становить 14,30грн.
- на ОСОБА_26 в розмірі 0,07914%, що становить 37,40грн.
- на ОСОБА_27 в розмірі 0,05353%, що становить 25,30грн.
2. В частині позовних вимог про переведення прав та обов’язків покупця на частку відповідача-2 -ОСОБА_29 у статутному капіталі товариства провадження у справі припинити.
3. В задоволенні решти вимог відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_28, АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_5, АДРЕСА_3, - 56,33 грн. судових витрат.
5. Стягнути з ОСОБА_5, 82100, АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_2, 82100, АДРЕСА_1, - 884,67грн. судового збору..
6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
7. Справу повернути до місцевого суду.
Головуюча-суддя Хабіб М.І.
суддя Зварич О.В.
суддя Якімець Г.Г.
постанова підписана 13.03.12 р.