АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/2390/198/12 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ч.2 ст. 185, ч3 ст.186 КК УкраїниКончина О.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Охріменко І.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Охріменко І.К.
суддів Неділька М.І., Єльцова В.О.
за участю прокурора Свищ Л.А.
засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника потерпілої
адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією помічника Золотоніського міжрайонного прокурора Грицак А.М., засудженого ОСОБА_3 на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.08.2011 року, яким
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_2 року
народження, українець,
громадянин України, уродженець
м. Золотоноша, проживаючий за
адресою АДРЕСА_1
з неповною середньою освітою, не
одружений, не працюючий, раніше
неодноразово судимий, останній раз
- 28 січня 2009 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ст. 185 ч. 3. ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. Постановою Прилуцького міськрайонного суду м. Прилуки від 10 серпня 2010 року звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 5 місяців 26 днів;
засуджений за:
- ч.2 ст.185 КК України на 1 (один) рік 6 місяців (шість) місяців;
- ч.3 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі,
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_3 покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднано частково не відбуте покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 січня 2009 року у виді 1 року і остаточно до відбуття визначено покарання – 5 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3залишений попередній – тримання під вартою, початок строку відбуття покарання рахується з 23 квітня 2011 року.
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
українець, громадянин України,
уродженець м. Золотоноша, проживаючий
за адресою АДРЕСА_2 з
середньою спеціальною освітою, не
працюючий, не одружений, раніше не
судимий,
засуджений за ч.3 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_6зобов’язаний повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання та періодично з’являтися для реєстрації в дану інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_4 залишений попередній – підписка про невиїзд.
Цивільні позови:
- Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління «Укргазтехзв’язок» задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на їх користь матеріальну шкоду в сумі 4986 грн
- ВАТ «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 5 (м.Золотоноша) Черкаської філії ВАТ «Укртелеком» задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на їх користь матеріальну шкоду на суму 55 грн. 02 коп.
- потерпілої ОСОБА_7 задоволено, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду на суму 20000 грн. 00 коп.
З засудженого ОСОБА_3 стягнуті судові витрати в сумі 583 грн. 92 коп. за проведення судово-трасологічної експертизи та дактилоскопічних експертиз на користь Черкаського відділення Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз.
З засудженого ОСОБА_4 стягнуті судові витрати в сумі 274 грн. 32 коп. за проведення дактилоскопічних експертиз на користь Черкаського відділення Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз.
Вирішена доля речових доказів по справі відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
встановила:
Згідно вироку ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він в ніч на 13 вересня 2010 року, перебуваючи в м. Золотоноша Черкаської області по вул. Обухова таємно викрав з каналізаційних люків кабель ТЗАЩп 7x4x1,2 в кількості 80 м, який належить Управлінню «Укргазтехзв’язок» ДК «Укртрансгаз» ПАК «Нафтогаз України» вартість 4986 грн., чим завдав матеріальних збитків на вказану суму.
Він же, повторно 13 квітня 2011 року близько 00 год. 10 хв. за попередньою змовою з ОСОБА_4 в м. Золотоноша Черкаської області, через квартирку, проник до будинку АДРЕСА_3 що належить гр. ОСОБА_7. де з гаманця останньої відкрито викрали гроші в сумі 900,00 гри. та 80 доларів СІЛА, що в перерахунку на національну валюту становить 636 гри. 80 коп., чим спричинили матеріальних збитків потерпілій на загальну суму 1536 гри. 80 коп.
В своїх апеляціях:
- помічник прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини засуджених у вчинені цих злочинів та правильності кваліфікації скоєного, просить вирок суду скасувати, через невідповідність призначеного покарання, тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м’якості.
В обґрунтування апеляції помічник прокурора вказує на те, що злочин передбачений ч.3 ст. 186 КК України, який вчинили ОСОБА_3 та ОСОБА_6 законодавець відносить до категорії тяжких злочинів, крім того даний злочин вони вчинили за попередньою змовою та завданої моральної шкоди не відшкодували. Разом з тим суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і вчинив злочини під час відбування умовно-дострокового звільнення, за місцем проживання характеризується негативно. Вищевказані обставини свідчать про підвищений ступінь суспільної небезпеки засуджених, а тому просив постановити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_3 у виді 6 років позбавлення волі, а ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки.
В доповненні до апеляції помічник прокурора просить виключити із вироку посилання суду на обставину, яка обтяжує покарання обох засуджених-вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, та обставину, що обтяжує покарання засудженого ОСОБА_3-вчинення злочину повторно, оскільки вказані обставини уже враховані законодавцем, як кваліфікуючі ознаки за ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України та враховані судом при кваліфікації дій засуджених.
- засуджений ОСОБА_3 не погоджуючись з вироком суду першої інстанції в частині задоволення цивільного позову в сумі 20000 грн., який задоволений в солідарному порядку на користь потерпілої ОСОБА_7, вважає, що потерпіла ОСОБА_7 не надала жодних підтверджуючих документів щодо задоволення її моральної шкоди, просив вирок суду змінити, застосувавши до нього вимоги ст. 69 КК України.
В своїх запереченнях:
- помічник прокурора не погоджується з апеляцією засудженого ОСОБА_3 та вказує на те, що засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в судовому засіданні цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 визнали повністю, що підтверджується протоколом судового засідання від 26 липня 2011 року ( т.2 а.с.73). Крім того, немає достатньо підстав та пом’якшуючих обставин, які б надавали можливість застосувати до ОСОБА_3 ст. 69 КК України.
- потерпіла ОСОБА_7 своє заперечення обґрунтовує тим, що вона зверталась до експерта-психолога, який надав їй консультативний висновок про те, що під час вчинення злочину і проникнення до її помешкання вона отримала психологічну травму, яка супроводжувалась переляком і глибоким стресом.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав доповнення до апеляції помічника прокурора, та заперечує проти апеляції засудженого, пояснення засудженого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію частково, а саме в частині виключення із вироку посилання суду на задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_7, пояснення засудженого ОСОБА_4, пояснення представника потерпілої ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_5 та представника цивільного позивача управління «Укргазтехзвязок» ОСОБА_8, які просили вирок залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, а апеляція помічника прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.186 КК України при обставинах наведених у вироку, відповідає матеріалам справи та ґрунтується на доказах досліджених в судовому засіданн, в порядку ст.299 КПК України, яким суд дав належну правову оцінку.
Дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України та ОСОБА_9 за ч.3 ст.186 КК України кваліфіковано вірно, а при призначенні їм покарання суд, відповідно до ст.65 КК України, достатньо врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, які законодавець відносить до категорії тяжких та середньої тяжкості злочинів, дані про осіб засуджених, а саме: засуджений ОСОБА_3 характеризується з негативного боку, ніде не працює, зокрема, що він неодноразово судимий і судимість не погашена, на шлях виправлення не став і скоїв новий злочин проти власності, в період відбування покарання за інший злочин., засуджений ОСОБА_6 характеризується посередньо, не працює, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
При призначенні покарання засудженим суд також врахував обставини, що пом’якшують їх покарання.
Суд вірно призначив покарання за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.186 КК України ОСОБА_3- 5 років позбавлення волі, ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України звільнив від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 роки. Отже покарання, яке обрав суд для засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є необхідним й достатнім для виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними нових злочинів, а тому апеляція прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, в частині постановлення нового вироку не підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд помилково вказав у вироку про обставини, які обтяжують покарання обох засуджених, а саме вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та обставину, що обтяжує покарання засудженого ОСОБА_3- вчинення злочину повторно , оскільки суд при постановленні вироку вказав на ці обставини, як кваліфікуючі ознаки, злочинів, передбачених ст..ст.185 та 186 КК України.
При таких обставинах, із вироку необхідно виключити посилання суду на зазначені вище обставини, що обтяжують покарання засуджених.
Доводи засудженого ОСОБА_3, який не згідний з моральною шкодою, яку він повинен відшкодувати на користь потерпілої ОСОБА_7 в сумі 20000 грн. є безпідставними, оскільки під час судового розгляду справи він повністю визнавав суму заявленого потерпілою цивільного позову і справа розглядалася, в порядку ч.3 ст.299 КПК України, а тому засуджений позбавлений права оспорювати розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Крім того, розмір цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 в 20 000 грн., який задоволений судом, відповідає тим моральним стражданням, які остання понесла внаслідок вчиненого стосовно неї злочину.
Щодо застосування до засудженого ОСОБА_3 вимог ст..69 КК України посилання його в апеляції є безпідставними, оскільки відсутні для цього ряд обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_3
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Апеляцію з доповненням помічника Золотоніського міжрайонного прокурора Грицак А.М. задоволити частково.
Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 4 серпня 2011 року стосовно засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінити.
Виключити із вироку посилання суду на обставини, що обтяжують покарання вказаних засуджених – вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та обставину що обтяжує покарання засудженого ОСОБА_3 – вчинення злочину повторно.
В іншій частині даний вирок залишити без змін.
Головуючий
Судді