2
4
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого: Васильковського В.М.
суддів: Проскурніцького П.І., Ясеновенко Л.В.
секретаря Возняк В.Д.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 09 вересня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
в липні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що відповідач є батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 19.08.2009 року вона розірвала шлюб з відповідачем в органі РАЦС. Матеріальну допомогу на утримання дітей відповідач добровільно не надає, вона самостійно не спроможна забезпечити дітям достатній рівень життя. Так як відповідач не має стабільного заробітку, то просила стягувати з нього аліменти в її користь на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі щомісячно по 450 грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Рішенням Косівського районного суду від 09 вересня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, зазначає, що суд першої інстанції, розглянувши справу без її участі, дійшов помилкового висновку, що діти
________________________________________________________________________________
Справа № 2/0910/923/2011 Головуючий у І інстанції – Цалин Б.М.
Провадження № 22ц/0990/455/2012 Суддя-доповідач - Васильковський В.М.
Категорія 48
знаходяться на утриманні батька. Довідка сільської ради, на яку послався суд, видана зі слів відповідача і не відповідає дійсності. Відповідач не утримує дітей, не надає їм ніякої матеріальної допомоги. Вона разом з дітьми прописана та проживає в будинку свекра, займається підприємницькою діяльністю, тому змушена час від часу виїжджати по роботі в м. Ужгород. Старша дочка ОСОБА_3 навчається, на оплату навчання та її утримання потрібні значні кошти. 16.01.2012 року депутатами Соколівської сільської ради було складено акт обстеження матеріально-побутових умов, а сільським головою того ж дня видана довідка, згідно яких діти проживають в будинку дідуся, але матеріально їх забезпечує мати ОСОБА_1 Не будучи присутньою в судовому засіданні, вона не могла долучити ці докази, які судом першої інстанції не досліджувались. Тому просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким її позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити повністю.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, ОСОБА_2, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з’явився, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд першої інстанції цих вимог закону не дотримався.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що згідно довідки Соколівської сільської ради діти проживають разом з відповідачем, знаходяться на утриманні батька, а мати ОСОБА_1 на території села відсутня. Позивачка ОСОБА_1 не долучила до матеріалів справи довідки про те, що неповнолітні діти перебувають на її утриманні.
Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він суперечить вимогам закону та обставинам справи.
Порушуючи вимоги статей 213, 214 ЦПК України, суд належним чином не з’ясував обставин, на які позивачка посилалася як на підставу своїх вимог, без достатнього обгрунтування визнав, що мати неповнолітніх дітей проживає в м. Ужгороді, залишив поза увагою положення статей 180, 181 СК України і не звернув уваги на те, що достатніх доказів перебування дітей на утриманні батька в матеріалах справи немає.
Встановлено, що ОСОБА_2 є батьком трьох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 і згідно вимог ст. 180 СК України зобов’язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Рішенням Косівського районного суду від 05 червня 2009 року про розірвання шлюбу між сторонами неповнолітніх дітей залишено на проживанні з матір’ю ОСОБА_1, яка зареєстрована в с. Соколівка Косівського району.
Із досліджених апеляційним судом в порядку ч. 2 ст. 303 ЦПК України довідки про склад сім’ї та реєстрацію № 60 від 16.01.2012 року, актів обстеження матеріально-побутових умов сім’ї від 16.01.2012 року та від 12.03.2012 року, складених депутатами Соколівської сільської ради, вбачається, що позивачка ОСОБА_1 проживає в с. Соколівка Косівського району, троє неповнолітніх дітей повністю знаходяться на її утриманні, вона потребує допомоги на їх утримання.
В письмовому поясненні сільський голова с. Соколівка ствердив, що первинну довідку № 995 від 09.09.2011 року він видав на прохання батька дітей, без з’ясування всіх обставин справи.
З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про відмову в позові ОСОБА_1 про стягнення аліментів не відповідає обставинам справи.
Оскільки матеріальну допомогу на утримання дітей відповідач в добровільному порядку позивачці не надає, стабільного заробітку не має, ОСОБА_1 самостійно не спроможна забезпечити дітям достатній рівень життя, колегія суддів вважає, що із ОСОБА_2 слід стягувати аліменти на користь позивачки у твердій грошовій сумі.
Відповідно до положень ст. ст. 180-182, 184 СК України та з урахуванням вимог ст. 316 ЦПК України колегія суддів при визначенні розміру аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей і платника аліментів, відсутність у нього інших дітей, обставини, що мають істотне значення, то приходить до висновку про стягнення з відповідача аліментів по 350 грн. щомісячно на кожну дитину.
З наведених мотивів колегія суддів визнає, що при вирішенні справи судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв’язку з чим постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
На підставі ст. ст. 180-182, 184, 191 СК України та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Косівського районного суду від 09 вересня 2011 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя с. Соколівка, присілок Центр Косівського району Івано-Франківської області, приватного підприємця, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, жительки с. Соколівка, присілок Центр Косівського району Івано-Франківської області аліменти у твердій грошовій сумі на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, по 350 грн. на кожну дитину щомісячно.
Стягнення аліментів розпочати з 29 липня 2011 року і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 214 грн. 60 коп. судового збору.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць в розмірі 1050 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Проскурніцький П.І.
Ясеновенко Л.В.