КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.2012 № 41/479
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Дикунської С.Я.
Алданової С.О.
за участю секретаря Кравчук О.І.
За участю представників:
від позивача ОСОБА_1 (дов. № 21/09 від 21.09.2011 р.)
Глущенко А.І. – директор (витяг з ЄДР № 879717)
від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 473 від 16.03.2012р.)
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
«Поляна Україна Груп»
на рішення
господарського суду м. Києва
від 19.12.2011 року
по справі № 41/479
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«3СТАР»
до Товариства з обмеженою відповідальністю
«Поляна Україна Груп»
про стягнення 276 640, 73 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «3СТАР» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» про стягнення 225 798, 22 грн. - основного боргу, 19 652,21 грн. - штрафу, 15 114, 59 грн. - пені, 5 336, 78 грн. - трьох відсотків річних та 10 738, 93 грн. - інфляційної складової боргу у зв»язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов»язань за договором № 4 на проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях від 01.04.2010 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник зазначив, що на виконання умов договору № 4 від 01.04.2010 р. ТОВ “ЗСТАР” виконано зобов’язання в повному обсязі на загальну суму 1 747 480,08 грн. Проте, відповідач свої зобов’язання щодо сплати вартості наданих послуг у строк, встановлений в пункті 4.2 договору, виконав на суму 1 521 681, 86 грн., що підтверджується копіями виписок банку по особовому рахунку ТОВ “ЗСТАР”. Враховуючи вищевикладене, просив суд стягнути з відповідача заборгованість, яка становить 225 798,22 грн., з яких 199 529,09 грн. - сума боргу згідно з актів резервування (додані до позовної заяви) та 26 269,13 грн. - згідно з п.4.5. договору.
В ході розгляду справи, представник позивача, з урахуванням частково сплаченої суми боргу після порушення провадження, просив господарський суд стягнути з відповідача 197 177,84 грн. основною боргу, 19 652, 21 грн. - штрафу, 15 114,59 грн. - пені, а також 5 336, 78 грн. - три відсотки річних та 10 738, 93 грн. інфляційної складової боргу, взв’язку з порушенням строків вартості наданих послуг.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.12.2011 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Поляна Україна Груп” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “3СТАР” 197 177 грн. 84 коп. – основного боргу, 19 652 грн. 21 коп. – штрафу, 15 114 грн. 59 коп. – пені, 10 390 грн. 52 коп. – інфляційних втрат, 5 336 грн. 78 коп. – 3% річних, 2 476 грн. 72 коп. - державного мита та 235 грн. 66 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням ТОВ «Поляна Україна Груп» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 19.12.2011 року.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 30.01.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду 29.02.2012 року.
Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року № 02-15/126 «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ», у зв’язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Новікова М.М. на лікарняному, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 41/479.
Справу № 41/479 передано головуючому судді: Сітайло Л.Г.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 05.03.2012 року розгляд апеляційної скарги призначено на 26.03.2012 року.
В судове засідання 26.03.2012 року з»явилися представники позивача та відповідача.
Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просили залишити оскаржуване рішення без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 року.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановив наступне.
01 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Поляна Україна Груп” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “3СТАР” (виконавець) укладено договір №4 на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях (Договір).
Відповідно до пунктів 2.1.та 2.2. Договору виконавець, за дорученням замовника, проводить рекламні кампанії на спеціальних конструкціях у повній відповідності до контрольних макетів рекламного сюжету, згідно з додатками до цього договору, які є його невід'ємною частиною, а замовник в свою чергу, своєчасно та у повному обсязі проводить розрахунки з виконавцем згідно з умовами цього договору та додатками.
Обгрунтовуючи ухвалене рішення місцевий суд зазначив, що умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою – це договір про надання послуг.
Згідно з п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 4,3 та 4.4 Договору встановлено, що вартість кожної рекламної компанії залежить від кількості зарезервованих поверхонь спеціальних конструкцій, строку рекламної кампанії і зазначається сторонами у додатках до договору до початку рекламної кампанії або до дати ротації реклами. Вартість послуг складається з розміщення (ротація один раз на місяць) рекламних матеріалів, надання фотозвіту один раз на місяць, експонування рекламних матеріалів на період проведення рекламної кампанії, демонтаж (заклейка) рекламних матеріалів після закінчення рекламної кампанії.
Додатково обговорюється вартість ротації та надання фото звітів, якщо останні проводяться та надаються ніж один раз на місяць, інших послуг виконавця (п.4.5. договору).
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав зобов»язання по Договору на загальну суму 1 747 480,08 грн. В свою чергу, відповідач свої зобов’язання щодо сплати вартості наданих послуг у передбачений Договором строк, виконав лише на суму 1 521 681, 86 грн. (підтверджується копіями виписок банку по особовому рахунку ТОВ “ЗСТАР”).
17 жовтня 2011 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. №14/10/1 від 14.10.2011 р. з вимогою погасити існуючу заборгованість, а також передало рахунки на оплату та акти приймання-здачі робіт.
Враховуючи, що позивач частково сплатив борг, після порушення провадження, просить господарський суд стягнути з відповідача 197 177,84 грн. основною боргу, 19 652, 21 грн. штрафу, 15 114,59 грн. пені, 5 336, 78 грн. три проценти річних та 10 738, 93 грн. інфляційної складової боргу у зв’язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 4 на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях від 01.04.2010 р.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Згідно з п.4.1., 4.2 Договору загальна сума договору складається з сум за кожним додатком до останнього. Оплата проводиться замовником за кожний місяць проведення рекламної кампанії, але не пізніше 15 числа поточного місяця. Розрахунки проводяться в національній валюті України, безготівково за Договором (або за виставленим рахунком).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надані послуги, передбачені умовами договору, що підтверджується актами резервування укладеними сторонами договору. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, розрахувався за надані послуги частково, у зв’язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Поляна Україна Груп” за надані послуги складає 197 177,84 грн.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів погоджується з висновками господарського місцевого суду, що не підписання актів виконаних робіт не є підставою для відмови в позові, оскільки відповідно до пункту 4.2. Договору № від 01.04.2010 р. підставою для проведення розрахунків є акти резервування.
Суд також вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо порушення з боку позивача умов договору в частині нерозміщення оновлених сюжетів рекламного матеріалу, оскільки позивачем не надано доказів виконання умов договору щодо надання матеріалів для розміщення останнього, а також доказів, підтверджуючих правомірність відмови від оплати наданих послуг.
Враховуючи вищевикладене, стягнення судом з відповідача суми заборгованості розмірі 197 177, 84 грн. є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами
Інші доводи та заперечення відповідача також належним чином не обґрунтовані та спростовані матеріалами справи.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів, перевіривши перерахунок штрафу та пені, а також 3 відсотків річних та інфляційних витрат, здійснений судом, погоджується з останнім, як обґрунтованим.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, в зв»язку з чим рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2011 року ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, із повним встановленням обставин, що мають значення для справи, а тому є законним і обґрунтованим, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп», задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп»» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 року у справі № 41/479 – без змін.
Справу № 41/479 направити до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Сітайло Л.Г.
Судді Дикунська С.Я.
Алданова С.О.