КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.03.2012 № 11/360
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Авдеєва П.В.
Коршун Н.М.
за участю представників:
від позивача: представник – ОСОБА_1 – за довіреністю,
від відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Подільського трамвайно-ремонтного ДЕПО, м. Київ
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2011 р.
у справі № 11/360 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Подільського трамвайно-ремонтного ДЕПО, м. Київ
до Закритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту», м. Київ
про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення збитків,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2011 р. Комунальне підприємство «Київпастранс» в особі Подільського трамвайно-ремонтного ДЕПО звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту» про визнання дій відповідача щодо безпідставного користування майном, яке закріплене на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Київпастранс", а саме: нежилими приміщеннями, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе,132 на І –ІІ поверхах корпусу №2 загальною площею 3446,80 кв.м, позначеними на плані літерою «Б», нежилими приміщеннями на 1-му поверсі і мезоніном корпусу №7 загальною площею 1186,4 кв.м, які позначені на плані літерою "В", неправомірними; про усунення перешкод у користуванні майном, яке закріплене на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Київпастранс» та зобов‘язання відповідача звільнити незаконно зайняті нежилі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе,132, на І –ІІ поверхах корпусу №2, загальною площею 3446,80 кв.м та позначені на плані літерою "Б" протягом 10 днів після набрання рішенням суду законної сили; про стягнення з відповідача збитків у розмірі 4178896,48 грн., мотивуючи вимоги тим, що що відповідач незаконно займає спірні приміщення, в результаті чого позивачу завдані збитки у розмірі 4141924,40 грн. у формі неотриманої орендної плати.
В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків та просить стягнути збитки у розмірі 4 141 924,40 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.12.2011 р. у справі № 11/360 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство «Київпастранс» в особі Подільського трамвайно-ремонтного ДЕПО звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю з посиланням на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована зокрема тим, що відповідачем при розгляді даної справи не приведено відповідних аргументів, які б спростували надані позивачем докази та вказували на їх незаконність.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просить її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Згідно роз’яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову частково з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи не підтверджується факт користування відповідачем спірними приміщеннями.
Однак з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він зроблений з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до додатку №6 до Наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 10.04.2002 р. №2 за трамвайним депо ім. Красіна на праві повного господарського відання станом на 01.01.2002 р. закріплено основні фонди, зокрема, нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 132: виробничо-мийне відділення загальною площею 1374 кв.м, адміністративний корпус загальною площею 2211,5 кв.м, виробничо-технологічний корпус загальною площею 9111,2 кв.м.
Відповідно до наказу Комунального підприємства «Київпастранс» від 23.04.2004 р. №120 «Про зміни організаційної структури КП «Київпастранс» на базі Лук’янівського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо та трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо ім. Красіна шляхом їх злиття створено філію КП «Київпастранс» Подільське трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо.
25.12.2009 позивачу стало відомо, що нежилі приміщення, розташовані в м. Києві по вул. Фрунзе, 132, а саме на І –ІІ поверхах корпусу №2, загальною площею 3446,80 кв.м, які позначені на плані літерою «Б»; на 1-му поверсі і мезоніні корпусу №7 загальною площею 1186,4 кв.м, які позначені на плані літерою «В»; в корпусі "А" загальною площею 299,5 кв.м, без відома позивача використовує Закрите акціонерне товариство "Київський завод електротранспорту".
На підтвердження цього позивач надав копію акту від 25.12.2009 р., складеного головним інженером ДЕПО Мерзлюк Л.М., головним механіком Топоровським Л.Л. та начальником заготівельної дільниці ДЕПО Загроша В.В., в якому зазначено, що нежитлові приміщення займають працівники Закритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту».
В подальшому, як вказує позивач, відповідач добровільно звільнив частину нежилих приміщень; решту приміщень, які зазначені у позовній заяві, відповідач продовжує займати по теперішнього часу.
Крім того, позивачем до матеріалів справи надано копії актів від 05.08.2011 р., від 14.11.2011 р., що складені головним інженером ДЕПО Мерзлюк Л.М., головним механіком Топоровським Л.Л. та начальником заготівельної дільниці ДЕПО Загроша В.В., в яких зазначено, що на території Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 132 нежилі приміщення на 1-ому та 2-ому поверхах (будівля «Б») загальною площею 3446,80 кв.м займають працівники Закритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту».
Позивач зазначає, що жодних договорів або угод з відповідачем щодо передачі останньому у користування спірних нежитлових приміщень, не укладав.
Згідно листів від 11.04.2011 № 263, від 01.06.2011 №372 позивач звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість по оренді за період з 25.12.2009 р. по 01.03.2011 у розмірі 3139769,39 грн. та надати документи, що підтверджують право оренди на спірні нежитлові приміщення.
Однак, відповідач спірні приміщення не звільнив та продовжує користуватись ними за відсутності правових підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб‘єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
Знаходження нежитлових приміщень в м. Києві по вул. Фрунзе, 132 у господарському віданні за позивачем та на балансі його філії Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного ДЕПО підтверджено наказом від 10.04.2002 р. № 30 та додатком №6 до нього, в якому вказаний перелік основних засобів, що закріпляються за трамвайним депо ім. Красіна на правах повного господарського відання станом на 01.01.2002 р. Також позивачем надано витяги з його статутів, в яких закріплено, що до складу позивача входять філії, зокрема Подільське трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо.
Згідно наказу Комунального підприємства «Кипївпастранс» від 23.04.2004 р. № 120 створено філію Подільське трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо на базі Лук‘янівського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо та трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо ім. Красіна шляхом їх злиття.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується закріплення за позивачем на праві господарського відання нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 132, а саме: виробничо-мийне відділення загальною площею 1374 кв.м., адміністративний корпус загальною площею 2211,5 кв.м., виробничо-технологічний корпус загальною площею 9111,2 кв.м.(додаток №6 до наказу №30).
В актах від 25.12.2009 р., 05.08.2011 р., від 14.11.2011 р. зазначено, що на території Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 132 нежилі приміщення на 1-ому та 2-ому поверхах (будівля «Б») загальною площею 3446,80 кв.м займають працівники Закритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту».
Місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку, що дані акти не є належними та допустимими доказами в підтвердження факту користування відповідачем спірними нежитловими приміщеннями.
Крім того, як вже зазначено, позивач звертався до відповідача з листами від 11.04.2011 р. № 263, від 01.06.2011 р. №372, в яких окрім іншого просив відповідача надати документи підтверджуючі право на оренду спірних приміщень або звільнити займану територію. На зазначені листи відповідач відповіді на надав.
Позивач у 2010 році звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту» заборгованості за оренду нежитлових приміщень та комунальні послуги у розмірі 3110740,35 грн., яка виникла на підставі договору оренди від 04.07.2008 № 05/35-08.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2010 № 30/186, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2011, позов задоволено частково на суму 2470836,49 грн.
В рішення суду від 12.10.2010 р. зазначено, що об‘єктом оренди по договору від 04.07.2008 були нежилі приміщення на другому поверсі в корпусі № 1 загальною площею 384,60 кв. м, для розміщення адміністративного персоналу (офісу); виробничі приміщення в корпусі № 2 загальною площею 3618,60 кв. м. під виробництво; мийне відділення корпус №7 загальною площею 1 355,60 кв. м. під виробництво.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині усунення перешкод та зобов’язання відповідача звільнити спірні нежитлові приміщення є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги про визнання неправомірними дії відповідача щодо користування відповідачем нежилими приміщеннями розташованими за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе,132, на І –ІІ поверхах корпусу №2, загальною площею 3446,80 кв.м. та позначені на плані літерою "Б" та нежилими приміщеннями на 1-му поверсі і мезонін корпусу №7 загальною площею 1186,4 кв.м., які позначені на плані літерою "В", задоволенню не підлягають у зв‘язку з невірним обраним способом захисту порушеного права.
Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 4141924,40 грн.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода можу бути відшкодована і в іншій спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, можу відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
З розрахунку збитків позивача вбачається, що позивачем до складу збитків віднесено розмір орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за користуванням майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 № 34/91, відшкодування вартості спожитої електроенергії, холодної води та водовідведення, розмір земельного податку.
Колегія суддів зазначає, що вказаний розмір збитків позивачем не доведений, оскільки не надано жодних розрахунків та доказів в підтвердження останнього, відшкодування вартості спожитої електроенергії, холодної води та водовідведення, розміру земельного податку, тобто не підтверджені реальні витрати. Розмір орендної плати погоджується сторонами в договорі, який в даному випадку відсутній. Розмір збитків у формі упущеної вигоди (неотриманої орендної плати) також позивачем не підтверджений належними та допустимими доказами.
За таких обставин, розмір збитків позивачем належними та допустимими доказами не доведений, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Відповідно до приписів п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладені обставини, оцінюючи докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позову частково.
У відповідності з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати понесені позивачем пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Подільського трамвайно-ремонтного ДЕПО задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2011 р. у справі № 11/360 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позов Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Подільського трамвайно-ремонтного ДЕПО до Закритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту» про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення збитків задовольнити частково.
4. Усунути перешкоди у користуванні майном, яке закріплене на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Київпастранс» (м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, ЄДРПОУ 31725604).
5. Зобов’язати Закрите акціонерне товариство «Київський завод електротранспорту» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 143/2, ідентифікаційний код 33547233) звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 132, на І-ІІ поверхах корпусу № 2, загальною площею 3446,80 кв.м та позначені в плані літера «Б».
6. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 143/2, ідентифікаційний код 33547233) на користь Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Подільського трамвайно-ремонтного ДЕПО (м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, ЄДРПОУ 31725604) сплачені 840 (вісімсот сорок) грн. державного мита за подання позову, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 804 (вісімсот чотири) грн. 75 (сімдесят п’ять) коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
7. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
8. Матеріали справи № 11/360 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Куксов В.В.
Судді Авдеєв П.В.
Коршун Н.М.