донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.03.2012 р.           справа №29/5009/5854/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівБогатиря К.В.

Дучал Н.М., Склярук О.І.

При секретарі: Здоренко О.Ю.

За участю представників сторін:                                                             

від скаржника:

від кредитора:

від ініціюючого кредитора:

за участю прокурора:ОСОБА_4 –довір. № 2 від 03.01.2012р.

ОСОБА_5 –довір. № 19 від 05.01.2012р.ПАТ «АК ПІБ»

не з’явився

не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»

м. Запоріжжя

на ухвалу господарського суду Запорізької області

від20.01.2012р.

у справі№ 29/5009/5854/11 /Суддя Кричмаржевський В.А./

за заявою прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя

до боржникаприватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»

м. Запоріжжя

пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Фабрика делікатесних сирів»м. Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.01.2012р. у справі № 29/5009/5854/11 про банкрутство за заявою прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя до боржника приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»м.Запоріжжя.

Апеляційна скарга ухвалою від 13.03.2012р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, апелянт просить апеляційний суд оскаржувану ухвалу суду скасувати та справу направити на новий розгляд. Свої доводи скаржник обґрунтовує наступним.

Арбітражний керуючий Зінченко Ю.О. направив на адресу боржника реєстр вимог кредиторів та включив усі заяви кредиторів до реєстру, але в порушення ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі-Закон) ці заяви він разом з посадовою особою боржника не розглядав, на підставі чого останній повинен був надавати свої заперечення стосовно вимог ПАТ «АК ПІБ»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ», які боржник визнав частково, та стосовно вимог ТОВ «Укренергосервіс-М» і ФОП ОСОБА_7, які боржник відхилив. Також апелянт посилається на не включення розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів даних по заробітній платі, які відповідно до ст. 31 Закону підлягають задоволенню в першу чергу. Скаржник не погоджується про віднесення вимог КП «Водоканал»у сумі 11 144,75грн. в реєстрі вимог кредиторів до четвертої черги, оскільки на його думку, вимоги цього кредитору ґрунтуються на рішенні господарського суду Запорізької області від 12.10.2010р. у справі №8/145/10, на підставі якого стягнено неустойку, тому такі вимоги КП «Водоканал»підлягають задоволенню у шосту чергу.

Від кредитора ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ»надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить суд оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП «Фабрика делікатесних сирів»залишити без задоволення, посилаючись на необґрунтованість скарги. В запереченнях банк посилається на те, що ним були виконані усі умови кредитних договорів та боржнику надані грошові кошти у повному обсязі. Також зазначає, що доводи апелянта про неукладеність кредитних договорів є безпідставними, тому що вони досягли всіх істотних умов, про що вказано у п.6.14 кожного кредитного договору. Стосовно доводів про неправильне нарахування пені та штрафу, банк заперечує, оскільки п. 6.15 кредитних договорів передбачено, що нарахування штрафів, пені у розмірі та випадках, передбачених договором, здійснюється протягом 10 років.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення і заперечення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ПП «Фабрика делікатесних сирів» з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.09.2011р. згідно ст.ст. 8, 11, 12 Закону було порушено провадження у справі № 29/5009/5854/11 про банкрутство ПП “Фабрика делікатесних сирів” за загальною процедурою; введено процедуру розпорядження майном боржника та розпорядником майна призначений арбітражний керуючий         Зінченко Ю.О.

Ухвалою від 20.10.2011р. за результатами підготовчого засідання господарський суд визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора УПФУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя у сумі 393 130грн. та зобов’язав його здійснити публікацію в офіційних друкованих органах про порушення справи про банкрутство ПП «Фабрика делікатесних сирів»; призначив попереднє засідання на 20.01.2012р.

В газеті «Голос України»№ 207 (5207) від 04.11.2011р. опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою за результатами попереднього засідання від 20.01.2012р. господарський суд визнав у справі конкурсними кредиторами:

- Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя з вимогами у розмірі –393 130грн. друга черга та 188 711,68грн. шоста черга;

- ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя з вимогами у розмірі –773 353,75грн. третя черга та 66 227,21грн. шоста черга;

- Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжя з вимогами у розмірі –        37 463,92грн. друга черга;

- Шевченківський районний центр зайнятості м. Запоріжжя з вимогами у розмірі -            74 979,95грн. друга черга;

- Запорізьке обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів з вимогами у розмірі 4 938,46грн. шоста черга;

- Торговий дім "Пальміра" - Дочірнього підприємства компанії "Палма ОСОБА_8." з вимогами у розмірі –95 052,84грн. четверта черга та 4 333,35грн. шоста черга;

- КП "Водоканал" з вимогами у розмірі –11 144,75грн. четверта черга;

- ТОВ "Україна Нова" з вимогами у розмірі –32 363,73грн. четверта черга;

- ТОВ "Запоріжжя-Авто" з вимогами у розмірі –1 769,39грн. четверта черга,

- ТОВ "Укренергосервіс-М" з вимогами у розмірі - 145 663,30грн. четверта черга та          16 441,92грн. шоста черга;

- ФОП ОСОБА_9 з вимогами у розмірі - 4 870,31грн. четверта черга;

- ФОП ОСОБА_7 з вимогами у розмірі –28 330,61грн. четверта черга;

- SIA "Bazes Elements" з вимогами у розмірі –171 590 060 грн. шоста черга;

- ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровську" з вимогами у розмірі –18 010,10грн. четверта черга та 7 156 605,05грн. шоста черга.  

Окремо внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровську", що забезпечені заставою, у розмірі –75 474 441,24 грн. з першою чергою задоволення.

Вищевказана ухвала суду мотивована тим, що до господарського суду надійшли заяви:

- Торгового дому "Пальміра" - дочірнього підприємства компанії "Палма ОСОБА_8." з вимогами у розмірі –99 386,19грн., з яких –95 052,84грн. основного боргу та 4 333,35грн. із шостою чергою задоволення пені, вимоги ґрунтуються на рішенні господарського суду Запорізької області від 07.04.2009р. у справі № 10/100/09 та наказі від 11.06.2009р.;

- Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі відділення виконавчої дирекції у м. Запоріжжя з грошовими вимогами до боржника у розмірі 37 463,92грн., яка обґрунтована наявністю заборгованості по загальнообов'язкових страхових внесках до Фонду;

- Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з вимогами у розмірі 37 463,92грн. із погашенням у другу чергу задоволення вимог кредиторів;

- Шевченківського районного центру зайнятості м. Запоріжжя із вимогами у розмірі –74979,95грн., які виникли внаслідок несплати боржником загальнообов’язкових страхових внесків, що підтверджується доданими до заяви документальними доказами;

- Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя із вимогами у розмірі 188 711,68грн. –штрафні санкції та пеня, які виникли внаслідок несплати боржником загальнообов’язкових страхових внесків та нарахованих за порушення вимог законодавства штрафних санкцій;

- ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя із вимогами до боржника у розмірі –840236,37 грн., але судом при перевірці документів, якими підтверджено вимоги до боржника, встановлено, що фактично підтверджується сума податкового боргу –839580,96грн.;

- Запорізького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів із вимогами у сумі 4 938,46грн., які підтверджуються постановою господарського суду Запорізької області у справі № 11/171/6/547-4/447/07-АП від 24.12.2007р., та виданим на її виконання виконавчим листом;

- КП "Водоканал" із вимогами у розмірі –11 144,75грн., які підтверджені рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 8/145/10 від 12.07.2010р.;

- ТОВ "Україна Нова" із вимогами у розмірі –32 363,73грн., які підтверджені рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 28/464/08 від 23.12.2008р.;

- ТОВ "Запоріжжя-Авто" із вимогами у сумі - 1 769,39грн., які підтверджені відповідним актом виконаних робіт та розрахунком;

- ФОП ОСОБА_9 із вимогами у розмірі 4 870,31грн., які підтверджені рішенням господарського суду Запорізької області від 21.01.2011р. у справі № 4/4/11;

- SIA "Bazes Elements" м. Рига Латвія із вимогами у сумі 171 588 240грн., які підтверджуються рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 7618/11 від 25.07.2011р.

Усі вищевказані заяви з кредиторськими вимогами до боржника господарський суд визнав обґрунтованими, а також зазначив, що стосовно цих заяв не було жодних заперечень у боржника та розпорядника майна.

Стосовно заяви ТОВ «Компанія «Укренергосервіс-М»про визнання вимог у сумі 145 663,30грн. –основний борг з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат, та у сумі 16 441,92грн. пені, нарахованої за неналежне виконання зобов’язань боржником за договором № 106 від 11.08.2009р., на виконання якого кредитором виконані роботи на загальну суму –139253,81грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та рахунком-фактурою № СФ-0000025 від 09.12.2009р., господарський суд відхилив заперечення боржника про їх незадоволення, обґрунтовуючи тим, що ця заборгованість підтверджена матеріалами справи та листом № 222 від 07.07.2010р. сам боржник визнав існування заборгованості за підрядні роботи перед ТОВ «Компанія "Укренергосервіс-М".

Боржник заперечив проти вимог ФОП ОСОБА_7 на суму 28 330,61грн.. оскільки вважає, що ці вимоги випливають із договору перевезення вантажів та договору уступки права вимоги, в основі якого також лежать правовідносини з перевезення, та до них має бути застосована спеціальна позовна давність в один рік, що визначена Цивільним кодексом України. Але такі заперечення не прийняті судом першої інстанції, обґрунтовуючи тим, що боржник надав суду довідку № 239 від 18.10.2011р. про перелік кредиторської заборгованості, що врахована на балансі підприємства за підписом керівника боржника, в якій зазначив про наявність кредиторської заборгованості перед ФОП ОСОБА_7 у сумі - 26.248,01грн., чим фактично повністю визнає вимоги вказаного кредитора та не заперечує проти існування правовідносин із ним.

Суд також вважає безпідставними заперечення боржника щодо вимог ПАТ "Промінвестбанк", які виникли за кредитним договором № 2085/02-07 від 28.11.2007р. у сумі –72 789 299,61грн, та про визнання цього договору неукладеним через відсутність згоди щодо істотних умов при його укладенні з наступних підстав:

Цей кредитний договір не визнавався у встановленому законом порядку неукладеним чи недійсним, хоча був предметом розгляду у справі господарського суду міста Києва та судах апеляційної та касаційної інстанцій, також суд зазначив, що в межах справи про банкрутство господарський суд не розглядає спір по суті, а лише надає правову оцінку законності та обґрунтованості заявлених кредиторами вимог.  Стосовно заперечень боржника щодо нарахування банком пені, то суд вказав, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України умовами кредитного договору передбачено нарахування пені за весь час прострочення, тому суд вважає безпідставним застосування шестимісячного строку до нарахування пені.

Також в оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що ФОП ОСОБА_10 та ТОВ «Р.К.Б. Атлантіс Груп»звернулись з вимогами до боржника вже після спливу встановленого законом строку до господарського суду, тому у суду відсутні законні підстави для визнання цих вимог, тому він їх відхиляє.

В апеляційній скарзі ПП «Фабрика делікатесних сирів»посилається на те, що розпорядник майна не розглядав разом з посадовою особою вимоги конкурсних кредиторів, що надходили після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство.

Частиною 6 статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон) передбачено, що вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Згідно ч. 3 цієї ж статті Закону про наслідки спільного розгляду з боржником вимог конкурсних кредиторів саме розпорядник майна повідомляє письмово заявників та господарський суд.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Із норм ст. 32 цього ж Кодексу вбачається, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні данні, які встановлюються наступними засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово

Але колегія суддів апеляційної інстанції не може прийняти до уваги такий довід, оскільки скаржник у встановленому законом порядку не надав будь-яких письмових доказів, які б свідчили про невиконання розпорядником майна вимог Закону щодо розгляду кредиторських вимог до боржника разом з його посадовою особою. Також такі докази відсутні і в матеріалах справи № 29/5009/5854/11.

Доводи апелянта про безпідставність включення вимог КП «Водоканал»у сумі 11 144,75грн. в реєстр вимог кредиторів до четвертої черги, оскільки на його думку, вимоги цього кредитора ґрунтуються на рішенні господарського суду Запорізької області від 12.10.2010р. у справі №8/145/10, на підставі якого стягнено неустойку, тому такі вимог КП «Водоканал»підлягають задоволенню у шосту чергу, апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими з урахуванням наведеного:

В матеріалах справи є рішення господарського суду Запорізької області від 07.06.2010р. у справі № 8/145/10 (а.с.43-44 т. 3), яким у зв’язку з порушенням умов договору № 92 про надання послуг з питного водопостачання та прийняття стічних вод у систему каналізації від 01.01.2006р. та законодавства у цій галузі з боржника на користь КП «Водоканал»стягнуто плату за скид наднормованих забруднень у сумі 10 800,74грн. та судові витрати у сумі 344, 01грн.

Отже, твердження скаржника про стягнення судом неустойки є неправильним, оскільки судом стягнуто лише заборгованість за неналежне виконання ПП «Фабрика делікатесних сирів»умов договору, тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірне включення кредиторських вимог КП «Водоканал»у сумі 11 144,75грн. до реєстру, які у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону підлягають задоволенню у четверту чергу.

Стосовно заперечень апелянта про те, що вимоги ФОП ОСОБА_7 у сумі 28 330,61грн. включати до четвертої черги неможливо, оскільки необхідно застосувати строк позовної давності, то апеляційний суд їх до уваги не приймає, обґрунтовуючи наступним:

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, боржником до суду першої інстанції було надано заперечення на заяви кредиторів у справі про банкрутство ПП «ФДС» № 29/5009/5854/11 від 28.12.2011р. вих. № 265, в яких також посилається на закінчення перебігу строку позовної давності для пред’явлення кредиторських вимог ФОП ОСОБА_7

Однак в матеріалах справи відсутній документ, а саме заява боржника про застосування строку позовної давності щодо невизнання кредиторських вимог ФОП ОСОБА_7 у сумі 28 330,61грн., як цього конкретно вимагає ч. 3 ст. 267 ЦК України. Посилання боржника у запереченнях на вимоги кредиторів на пропущений строк позовної давності суд сприймає як викладення боржником обставин, які стосуються спірних правовідносин, та не ототожнює такі заперечення із його заявою про застосування позовної давності. За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно визнання вимог цього кредитора та їх включення до відповідного реєстру.

Доводи апеляційної скарги ПП «Фабрика делікатесних сирів»щодо кредиторських вимог ТОВ «Компанія «Укренергосервіс-М»колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, тому що останній підтвердив свої вимоги документально, надав суду розрахунок пені за невиконання договору № 106 від 11.08.2009р. та розрахунок штрафних санкцій за період з 05.03.2010р. по 16.09.2011р. Крім того, як вказав господарських суд Запорізької області в оскаржуваній ухвалі, листом №222 від 07.07.2010р. боржник визнав існування заборгованості за підрядні роботи перед ТОВ «Компанія "Укренергосервіс-М", що свідчить про їх безспірність та відображення у бухгалтерському обліку боржника.

Також колегія суддів не може погодитись з посиланням апелянта на безпідставність включення до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ», оскільки вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку про включення вимог банку до реєстру вимог кредиторів, які ґрунтуються на кредитних договорах та судовому рішенні. Посилання скаржника на неукладеність кредитних договорів не приймається судом до уваги, оскільки вказані кредитні договори не визнавалися у встановленому законом порядку неукладеними чи недійсними, окрім цього, були предметом розгляду у справі №34/387  господарського суду міста Києва та судах апеляційної та касаційної інстанцій. Стосовно періоду нарахування пені, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та запереченнями банку, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Ствердження апелянта про відсутність у представленому розпорядником майна реєстрі вимог кредиторів відомостей про вимоги щодо виплати заробітної плати як підставу для скасування ухвали суду за результатами попереднього засідання, не приймається до уваги колегією суддів Донецького апеляційного господарського суду, оскільки на підставі вимог ст.. 14 ч. 6 Закону розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника. Із матеріалів справи вбачається, що заяв до суду від працівників боржника із вимогами по заробітній платі не надходило, тому вказані кредитори в персональному порядку обґрунтовано не були включені до реєстру розпорядником майна. Що стосується включення таких кредиторів до реєстру за даними обліку боржника, то виконання розпорядником майна цього обов’язку не залежить від результатів розгляду судом в попередньому засіданні заявлених в персональному порядку вимог інших конкурсних кредиторів. Представлений до судового засідання реєстр вимог кредиторів підлягає в будь-якому разі коригуванню розпорядником майна на підставі ухвали суду щодо визнання або відхилення кредиторських вимог, що також передбачено ст. 15 ч. 2 Закону. Тобто, кінцевий варіант реєстру вимог кредиторів, який повинен відповідати у повному обсязі вимогам Закону (в тому числі щодо відомостей про заборгованість із заробітної плати) та ухвалі суду за результатами попереднього засідання, розпорядник майна зобов’язаний надати до господарського суду вже після винесення судом оскаржуваної ухвали.

Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновки господарського суду Запорізької області, викладені в ухвалі від 20.01.2012р. за результатами попереднього засідання, обґрунтованими, оскаржувана ухвала винесена з дотримання вимог Закону, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ПП «Фабрика делікатесних сирів». За таких обставин, ухвала господарського суду від 20.01.2012р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК  України, Донецький апеляційний господарський суд,-

                                             ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»м.Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.01.2012р. у справі №29/5009/5854/11 –залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.01.2012р. за результатами попереднього засідання у справі №29/5009/5854/11 про банкрутство залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом  двадцяти днів.

Головуючий                                                                      К.В. Богатир

      Судді:                                                                Н.М. Дучал

          О.І. Склярук

Надруковано: 21 прим.:  

1. скаржнику/боржнику,

15. кредиторам,

1. розпоряднику майна,

1.прокурору,

1. ДАГС,

1. до справи,

                                                                                                                        1. ГС3О