1-23/12

ВИРОК

Іменем України

          22.03.2012      року    Талалаївський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючої судді                    Тіщенко Л.В.

при секретарі                              Зірка В.П.

з участю прокурора                    Розенка Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,  українця,  громадянина України, не одруженого, освіта середня,  не працюючого,  раніше не судимого,  

в скоєнні злочину, передбаченого  ч.1 ст. 263 КК України, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

В  жовтні 2011 року мешканець с. Основа ОСОБА_1 знайшов в сараї придбаного ним в листопаді 2010 року господарства,  розташованого за адресою АДРЕСА_2, речовину, яка згідно висновку експерта № 131(х) від 14.02.2012 року є вибуховою речовиною метальної дії - нітрогліцериновим бездимним порохом  масою 158 г.  Після цього відніс порох до будинку, де поклав до дерев’яної тумби, що знаходиться в загальній кімнаті, маючи на меті в подальшому використати для власних потреб, без мети збуту. 28.11.2011 року порох у будинку ОСОБА_1 було виявлено та вилучено працівниками Талалаївського РВ УМВС.

          У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю, та пояснив, що дійсно він у 2010 році придбав у с. Основа будинок, і коли прибирав у сараї, то знайшов там банку з порохом, яку вирішив залишити собі, щоб у подальшому витратити на полювання. Банку з порохом переніс в хату і поклав у дерев’яну тумбу в загальній кімнаті. В кінці листопада 2011 року працівники міліції виявили в нього цей порох і вилучили. Про те, що в нього був порох, він нікому не розповідав, продавати нікому не збирався.

           Підсудний ОСОБА_1 свою винність у вчиненому діянні визнав повністю і суду дав показання, що вчинив злочин саме при викладених обставинах, повністю погодився з усіма доказами у справі, що були зібрані в ході досудового слідства і підтверджують його вину в інкримінованому злочині згідно пред’явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження  в ході судового розгляду, у вчиненому щиро розкаюється та просить суд суворо не наказувати.  Після роз’яснення йому суті обвинувачення за ч.1 ст. 263 КК України та змісту ст. 299 КПК України дав згоду на скорочене судове слідство.

          З’ясувавши правильність розуміння підсудним суті пред’явленого обвинувачення, не маючи сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, так як підсудний не оспорює їх і його показання відповідають фактичним обставинам, а обмежився допитом підсудного та вивченням матеріалів справи, що характеризують його особу.

          Суд встановив, що підсудний  правильно розуміє зміст цих обставин і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції. Підсудному ОСОБА_1 роз’яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

          Аналізуючи добуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 в пред’явленому обвинуваченні є повністю доведеною, його дії вірно кваліфікованими досудовим слідством за ч.1 ст. 263 КК України, оскільки він незаконно придбав та зберігав вибухову речовину без передбаченого законом дозволу.  

Призначаючи покарання підсудному суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України злочин, за яким кваліфіковано дії підсудного, відноситься до злочину середньої тяжкості.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. За місцем проживання підсудний характеризується позитивно.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання  підсудному ОСОБА_1, судом не встановлено.

З урахуванням фактичних обставин справи, особи винного, суд вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції статті обвинувачення, за якими кваліфіковано дії підсудного,  із застосуванням ст. 75 КК України, і яке на думку суду буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.   

Долю речових доказів по справі вирішити у відповідності зі ст. 81 КПК України.

          Судові витрати по справі підлягають стягненню із засудженого.  

Керуючись ст.ст.  323, 324 КПК України, суд, -  

ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч.1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком  1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України, обов’язки, а саме:

- не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи  кримінально-виконавчої системи  про зміну місця проживання;

- періодично  з’являтися  для  реєстрації в органи  кримінально-виконавчої  системи;            

Речовий  доказ по справі – вибухову речовину у вигляді пластинчатих частинок сіро-зеленого кольору масою 157, 7 г., поміщену в жерстяну ємність циліндричної форми  -  знищити.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу  ОСОБА_1 залишити попередню – підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в розмірі 900 грн. 48 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області через Талалаївський районний суд  протягом 15 (п”ятнадцяти ) діб з моменту його проголошення.  

           Суддя                                                                                       Л.В.Тіщенко