ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.03.2012 року Справа № 14/5005/12322/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач)
суддів: Пруднікова В.В., Широбокової Л.П.,
секретар судового засідання: Фузейникова В.О.,
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.09.2011 року,
від відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2011 року у справі №14/5005/12322/2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Енерго Ресурс», м.Дніпропетровськ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ
про стягнення 114 000 грн.
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Енерго Ресурс»(далі по тексту ТОВ «Бізнес Енерго Ресурс») звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту ФОП ОСОБА_2.) на свою корись 114 000 грн. збитків та понесених судових витрат по справі.
В обґрунтування позовних вимог послалось на порушення відповідачкою прийнятого на себе зобов’язання щодо вчасної поставки попередньооплаченої їй позивачем продукції за умовами укладеного між сторонами договору №0016/06 від 16.06.2011 року, внаслідок чого позивач втратив інтерес до поставки, відмовився від прийняття виконання зобов’язання відповідачки за договором, розірвав його в односторонньому порядку, як це передбачено умовами договору та вимагав відшкодувати збитки, що ї є предметом позову у справі.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2011року у справі №14/5005/12322/2011 (суддя Панна С.П.) позов задоволено; стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «Бізнес Енерго Ресурс»114 000 грн. збитків у вигляді здійсненої передоплати, 1 140 грн. витрат по сплаті державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення ним норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2011 року у справі №14/5005/12322/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Бізнес Енерго Ресурс»відмовити.
Скаржниця зазначає, що:
- пред’явлена до стягнення позивачем сума до складу збитків, в розумінні ст.22 Цивільного кодексу України, ст.224 Господарського кодексу України не підпадає; місцевий господарський суд безпідставно застосував у спірних взаємовідносинах сторін ч.3. ст.612 Цивільного кодексу України, яка передбачає відшкодування збитків;
- в оскарженому рішенні суд першої інстанції невірно встановив факт щодо розміру здійсненої позивачем передплати; не врахував, що частина з цих грошових коштів повернута відповідачкою позивачу;
- місцевим господарським судом необґрунтовано відмовлено у прийнятті зустрічного позову про стягнення боргу з ТОВ «Бізнес Енерго Ресурс»за договором поставки №0016/06 від 16.06.2011 року, який подано ФОП ОСОБА_2 до початку розгляду справи по суті, що унеможливило в судовому процесі розглянути всі обставини справи в їх сукупності;
- суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання відповідачки про зупинення провадження у справі №14/5005/12322/2011, оскільки в провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа за позовом ФОП ОСОБА_2 до ТОВ «Бізнес Енерго Ресурс»про визнання недійсним договору поставки №0016/06 від 16.06.2011 року, що є підставою пред’явленого позову, результат розгляду якої прямо вплинув би на розгляд даної справи.
Позивач в частині безпідставного стягнення місцевим господарським судом оскарженим рішенням з відповідачки на його користь 30 000 грн. погоджується з доводами апеляційної скарги; проти решти її вимог заперечує, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити частково, прийняти нове рішення, яким стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «Бізнес Енерго Ресурс»збитки в розмірі 84 000 грн. та віднести на відповідачку витрати по справі.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, на предмет повноти з’ясування місцевим господарським судом обставин справи та відповідності висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.626 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).
Між позивачем - ТОВ «Бізнес Енерго Ресурс»та відповідачкою - ФОП ОСОБА_2 укладений договір поставки №0016/06 від 16.06.2011 року (далі по тексту договір), за умовами якого продавець (відповідачка у справі) прийняв на себе зобов’язання продати матеріали (щебінь, шлак, відсів –далі по тексту товар) покупцю (позивачу у справі) по найменуванню, кількості, строкам зберігання, встановленими попередньо узгодженим асортиментом товару на кожну партію, згідно відвантажувальних накладних, та покупець, відповідно, зобов’язання прийняти вказаний товар та його сплатити.
Згідно п.2 договору ціна товару встановлюється на кожну його партію, що постачається, та фіксується в рахунках на оплату або у відвантажувальних накладних. Товар відвантажується після 100% оплати виставленого рахунку продавця на протязі 5 днів.
Відповідно до п.3 договору оплата товару здійснюється за цінами (з ПДВ), які діють у продавця на момент продажу у відповідності з виставленим рахунком. Порядок оплати – 100% перерахування грошових котів на розрахунковий рахунок продавця.
На підставі виставленого відповідачкою рахунку–фактури за №СФ-0000100 від 08.07.2011 року (а.с.9), на виконання умов договору позивачем перераховано на її розрахунковий рахунок в якості оплати за гранітний відсів 114 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №214 від 08.07.2011 року та №217 від 12.07.2011 року (а.с.10, 11).
ФОП ОСОБА_2 частково, в сумі 30 000 грн. повернуто позивачу отримані від нього грошові кошти, що підтверджується платіжним дорученням №109 від 20.07.2011року (а.с.109).
Апелянтка стверджує, що в період: червень-вересень 2011 року на виконання умов договору нею поставлено позивачу гранітного відсіву в кількості 8 243т. 216кг. на загальну суму 131 891 грн. 46 коп. Проте на вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду (ухвала від 21.02.2012 року) належних доказів в обґрунтування свого твердження нею не подано.
Лист-відповідь на адвокатський запит від 28.10.2011 року товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар’єр»від 28.11.2011 року (а.с.108), з якого вбачається, що в період з 16.05.2011 року по 01.10.2011 року вантажоотримувачем ТОВ «Бізнес Енерго Ресурс»на підставі заявки ФОП ОСОБА_2 по договору поставки №53/02-11-К від 01.02.2011 року, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар’єр»та ФОП ОСОБА_2 на умовах самовивозу отриманий граніт відсівний в кількості 8 243 т. 216 кг., колегія суддів не може прийняти в якості належного, в розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України, доказу поставки відповідачкою позивачу товару за договором. Поставка продукції має бути доведена первинними документами, які на вимогу суду апелянткою не подані, в матеріалах справи вони відсутні.
Отже відповідачкою не доведено належного виконання свого зобов’язання за договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України).
Посилання скаржниці стосовно того, що місцевий господарський суд безпідставно застосував у спірних взаємовідносинах сторін п.3 ст.612 Цивільного кодексу України, яка передбачає відшкодування збитків, оскільки пред’явлена до стягнення позивачем сума до складу збитків, в розумінні ст.22 Цивільного кодексу України та ст.224 Господарського кодексу України, не підпадає, колегія суддів вважає помилковим з огляду на наступне.
Закріплене в Цивільному кодексі України право на відшкодування збитків відповідає таким принципам цивільного права як стабільність цивільного обороту, збереження балансу інтересів учасників цивільних правовідносин.
Збитки –це грошовий вираз майнової шкоди.
З урахуванням того, що збитки є загальною цивільно-правовою санкцією, будь-яке порушення зобов’язання, згідно зі ст.623 Цивільного кодексу України, має своїм наслідком обов’язок щодо їх відшкодування.
Покладення на правопорушника цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків може мати місце за наявності повного складу цивільного правопорушення (протиправність поведінки, наявність майнової шкоди (збитків), їх причинний зв'язок та вина). Наявність збитків, завданих порушенням зобов’язання, та їх розмір має доводитись кредитором.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (п.1 п.2 ст.612 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання, у відповідності із ст.611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Згідно п.3 ст.612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Пунктом 8 договору сторонами узгоджено, що він може бути розірваний як за їх взаємною згодою, так і в односторонньому порядку, при цьому сторона, яка бажає розірвати договір, зобов’язана повідомити іншу сторону за 15 днів до моменту його розірвання.
Листом за вих.№08/08-01 від 08.08.2011 року (а.с.54, 55), отриманим ФОП ОСОБА_2 09.08.2011 року, про що свідчить відповідний підпис особи, що його одержала, засвідчений печаткою ФОП ОСОБА_2, позивач повідомив відповідачку про втрату інтересу на поставку товару в зв’язку з простроченням нею свого зобов’язання за договором; його відмову від прийняття виконання продавцем зобов’язання за договором; розірвання в односторонньому порядку договору. Крім того вимагав відшкодувати збитки, завдані ФОП ОСОБА_2 простроченням виконання свого зобов’язання щодо вчасної поставки позивачу товару, шляхом повернення йому передоплати за договором в сумі 114 000 грн.
Отже, порушення зобов’язання однією з сторін надає право другій стороні відмовитись в односторонньому порядку від зобов’язання частково або в повному обсязі, якщо це встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від зобов’язання у повному обсязі воно припиняється.
Цивільне законодавство визначає спосіб захисту цивільного права покупця в разі відсутності передачі товару у встановлений строк, а саме покупець, у відповідності із п.2 ст.693 Цивільного кодексу України, має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав своє зобов’язання за договором та відмовився в односторонньому порядку від прийняття виконання зобов’язання відповідачкою за ним, наслідком чого, згідно п.3 ст.612 Цивільного кодексу України, є відшкодування збитків.
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно покладено на відповідачку цивільно-правову відповідальність саме у формі відшкодування збитків.
Разом з тим судом першої інстанції в оскарженому рішенні допущено помилку у визначенні суми оплаченого позивачем товару (зазначено 144 000 грн., замість 114 000грн.); не враховано часткового повернення відповідачкою отриманої від позивача передоплати.
Стосовно посилання скаржниці на порушення судом першої інстанції норм процесуального права слід зазначити наступне.
Згідно ст.60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).
ФОП ОСОБА_2 не доведено належними, в розумінні діючого процесуального законодавства, доказами звернення до суду першої інстанції із зустрічним позовом та відмови місцевим господарським судом в його прийнятті.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Посилання апелянтки на ті обставини, що місцевий господарський суд необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання відповідачки про зупинення провадження у справі №14/5005/12322/2011, оскільки в провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа за позовом ФОП ОСОБА_2 до ТОВ «Бізнес Енерго Ресурс»про визнання недійсним договору поставки №0016/06 від 16.06.2011 року, що є підставою пред’явленого позову, результат розгляду якої прямо вплинув би на розгляд даної справи, колегія суддів вважає недоречним, оскільки рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року у справі №17/5005/15026/2011, яке на момент розгляду апеляційної скарги набрало законної сили, у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 до ТОВ «Бізнес Енерго Ресурс»про визнання недійсним договору поставки №0016/06 від 16.06.2011 року відмовлено, а отже, на результат вирішення спору у даній справі зазначені відповідачкою обставини не вплинули.
З огляду на вищевикладене оскаржене рішення підлягає скасуванню на підставі неповного з’ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків, викладених в рішенні, обставинам справи.
Керуючись ст.ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2011 року у справі №14/5005/12322/2011 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (49083, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1, НОМЕР_2 у ВАТ "Актабанк", МФО 307397) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Енерго Ресурс»(49105, м.Дніпропетровськ, вул.Політехнічна, б.115, кв.1, код ЄДРПОУ 36296246, р/р 26000900697770 в ДФ ПАТ "ПУМБ", МФО 305813) 84 000 грн. збитків, 840 грн. витрат по сплаті державного мита, 173 грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Енерго Ресурс»(49105, м.Дніпропетровськ, вул.Політехнічна, б.115, кв.1, код ЄДРПОУ 36296246, р/р 26000900697770 в ДФ ПАТ "ПУМБ", МФО 305813) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (49083, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1, НОМЕР_2 у ВАТ "Актабанк", МФО 307397) 299 грн. 93 коп. витрат по сплаті судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст.116, 117 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя В.В. Прудніков
Суддя Л.П. Широбокова
(Повний текст постанови складено 26.03.2012р.)