ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.12 Справа № 29/5014/244/2012
За позовом: Фізичної особи –підприємця
ОСОБА_1,
м. Луганськ,
до відповідача: Дочірнього підприємства «Луганськоблтурист»
Приватного акціонерного товариства
«Укрпрофтур», м. Луганськ,
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
у сумі 61 923 грн. 00 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.,
секретар судового засідання: Опренко М.В.,
в присутності представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий
Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області
21.09.2000;
ОСОБА_2, представник за довіреністю
№ 2197 від 27.10.2011;
від відповідача: повноважний представник у судове засідання
не прибув.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням відповідача розгляд справи здійснювався із звуковою фіксацією судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: 27.01.2012 Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1, позивач у справі) звернулася до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Луганськоблтурист»Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур»(далі –ДП «Луганськоблтурист»ПрАТ «Укрпрофтур», відповідача у справі) з вимогами:
- стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 56 923 грн. 00 коп.;
- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
Позивач з посиланнями на норми статті 55 Конституції України, статей 22, 23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги наступним.
19.11.2010 між сторонами за позовом було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 25, відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2, 2.1 якого Орендодавець, відповідач у справі, передав, а Орендар, позивач у справі, прийняв у тимчасове платне користування (оренду) з моменту підписання акту приймання –передачі нежитлове приміщення, загальною площею 329 м2, на першому поверсі Луганського туристичного готелю «Турист», що розташовано за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, буд.112«а», для організації та проведення спортивної та іншої діяльності. Разом з приміщенням в орендне користування передане майно, що також зазначене в акті приймання –передачі (додаток № 1) (а.с.12-15).
Майно, що є предметом договору, передане позивачем відповідачеві за відповідним актом прийому –передачі від 19.11.2010 б/н, який підписаний обома сторонами без заперечень (а.с.16).
Дане приміщення позивач використовував для зайняття підприємницькою діяльністю, а саме: для організації більярдного клубу «177», який був обладнаний відповідачем відповідним устаткуванням (більярдними столами, диванами, освітленням та іншим).
З 29 на 30 червня 2011 року близько 2-х годин ночі з причин несправності крівлі, сталося затоплення орендованого приміщення.
В результаті затоплення майну позивача було причинено значну матеріальну шкоду в розмірі 56 923 грн. 00 коп., яка складається із:
- 1 108 грн. 92 коп., що підтверджується чеками про сплату витрат на будівельні матеріали № 0118 від 24.07.2011, № 0136 від 02.07.2011, № 0182 від 02.07.2011, товарним чеком від 30.06.2011 (а.с.24);
- 53 315 грн. 14 коп., про що свідчить акт на проведення оціночної експертизи по завданої шкоди більярдному обладнанню у більярдному клубі «177»від 04.07.2011 (а.с.21);
- 2 500 грн. 00 коп., що підтверджується договором про надання послуг від 30.06.2011 (а.с.22).
Позивач неодноразово письмово звертався до відповідача листами з проханням належним чином відреагувати у даній ситуації, а саме скласти акт про затоплення та ліквідувати наслідки затоплення (листи № 11 від 29.07.2011, № 12 від 23.08.2011 - а.с.25,26).
30.06.2011 до орендованого приміщення заходили повноважні особи відповідача у складі: директора Луганського туристичного готелю «Турист»ОСОБА_3, юрисконсульта ДП «Луганськоблтурист»ОСОБА_4, головного інженера ДП «Луганськоблтурист»ОСОБА_5, але акт про залиття так і не був складений та підписаний сторонами.
Всі роботи по ліквідації наслідків затоплення проводилися за рахунок позивача, але причиною затоплення та пошкодження майна, на думку позивача, стала несправність крівлі, яку відповідач повинен обслуговувати та ремонтувати з метою запобігання порушення прав та інтересів орендарів.
Обґрунтовуючи вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. 00 коп. позивач зазначив, що у зв’язку з викладеним вище позивач не мав можливості належним чином займатися підприємницькою діяльністю та отримувати бажаний прибуток. Зазначені обставини призвели до вкрай скрутного фінансового становища позивача, тому що інші джерела доходів у позивача відсутні. Позивач не міг вести нормального образу життя, так позивач із малолітньою дитиною був вимушений з’їхати з орендованого житла та посилитися у родичів, з цього постійно виникають сварки у її родині, що дуже впливає на душевний стан позивача. Також коли позивач дізнався про затоплення приміщення та пошкодження свого майна, з ним взагалі відбувся емоційний зрив.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Дочірнє підприємство «Луганськоблтурист»Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» (далі –ДП «Луганськоблтурист»ПрАТ «Укрпрофтур») відповідач у справі, подав відзив на позовну заяву від 15.02.2012 № 45, в якому з посиланнями на умови договору оренди нежитлового приміщення № 25 від 19.11.2010 не погоджується з вимогами позивача та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, оскільки позивачем не надано суду належних доказів самого факту спричинення їй матеріальної та моральної шкоди, доказів вини відповідача у спричиненні їй матеріальної та моральної шкоди та доказів розміру шкоди.
Посилання позивача на те, що 30.06.2011 в орендоване приміщення була направлена повноважна комісія у складі представників ДП «Луганськоблтурист»ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не відповідають дійсності у зв’язку з тим, що ніяких повідомлень з боку орендаря ОСОБА_1 на адресу ДП «Луганськоблтурист»про виникнення залиття у орендованому нею приміщенні не надходило, про що свідчить журнал вхідної та вихідної кореспонденції, витяг із якої залучено до матеріалів.
Представлені позивачем до матеріалів справи листи на адресу відповідача за вих. № 11 від 29.07.2011 та № 12 від 23.08.2011 були отримані відповідачем тільки у серпні 2011, тобто через місяць після події, а тому виявити сам факт та обставини залиття приміщення не виявилось можливим, тим більше визначити причину залиття, якщо таке сталося, або виявити особу винну у залитті орендованого приміщення.
Щодо питання про стягнення суми матеріальної шкоди 58 923 грн. 52 коп., то зазначене питання вже було предметом спору у господарському суді Луганської області по справі № 9/226/2011, про що свідчать ухвала суду від 28.11.2011 та рішення суду від 12.12.2011, згідно якого позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 58 923 грн. 52 коп. Дане рішення позивачем не оскаржено і на цей час набрало законної сили. Копії вказаних доказів залучено до матеріалів справи.
Під час розгляду справи, при з’ясуванні фактичних обставин, судом встановлено, що 29.07.2011 позивач вперше звернувся до відповідача з листом вих. № 11 про складання акту щодо затоплення в ніч з 29 на 30 червня 2011 року орендованого приміщення та пошкодження майна позивача, що знаходиться в цьому приміщенні.
Другий лист позивач направив відповідачу 23.08.2011 за вих. № 13.
Отримання вказаних листів відповідач підтверджує у відзиві на позов.
Причиною затоплення орендованого приміщення за доводами позивача стала несправність крівлі, яка протекла в результаті зливи.
На підтвердження погодних умов 29-30 червня 2011 року позивач надав довідку № 29-01/1-21/386 від 19.03.2011 Луганського обласного центру гідрометеорології, відповідно до якої у вечері 29.06.2011 та ніччю 30.06.2011 відзначалися зливи, сильна гроза.
На підтвердження факту залиття майна позивач надав фотографії, копії компакт дисків (а.с.72) з відеозаписом та аудіозаписом, які залучені до матеріалів справи.
Доповнюючи заперечення проти позову відповідач зазначив, що приміщення, яке орендується ОСОБА_1, розташоване на першому поверсі трьохповерхової будівлі. Приміщення другого поверху цієї будівлі, яке розташоване безпосередньо над приміщенням, яке орендується ОСОБА_1, з 1994 року орендується ВАТ «Укртелеком»під розміщення телефонної станції (обладнання) та робочих місць обслуговуючого її персоналу. Будь –яких претензій щодо залиття орендованого за зазначеним договором оренди приміщення від ВАТ «Укртелеком»на адресу ДП «Луганськоблтурист»не надходило, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вхідної кореспонденції підприємства (прошитим та пронумерованим належним чином).
Проте доказів на підтвердження вказаних заперечень суду не подав.
Позивач заперечував проти доводів відповідача та зазначив, що факт появи у затопленому приміщенні посадових осіб відповідача зафіксований на аудіо запису, де комерційний директор позивача ОСОБА_6 підтверджує обставини приходу представників відповідача до орендованого приміщення 30.06.2011, а також той факт, що головний інженер ОСОБА_5 надавала допомогу у ліквідуванні наслідків затоплення.
Судом ухвалами від 27.02.2012 та 15.03.2012 від відповідача були витребувані документальні підтвердження заперечень та зобов’язано забезпечити у судовому засіданні участь головного інженера ОСОБА_5 для дачі пояснень по суті спору.
Вказані ухвали належним чином були направлені відповідачу за адресою, місцезнаходженням юридичної особи: 91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд.112-А згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб серія ААБ № 633519 від 10.06.2011 (а.с.52,53).
Відповідач не виконав вимог суду без повідомлення причин не виконання.
Неподання відповідачем витребуваних доказів суд вважає спрямованим на затягування судового процесу та розцінюється судом як зловживання відповідачем процесуальними правами.
Такі дії відповідача є підставою для винесення окремої ухвали в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).
Враховуючи те, що строк розгляду справи встановлений статтею 69 ГПК України закінчується 27.03.2012 справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Оцінивши обставини справи, надані сторонами докази, вислухавши у судовому засіданні позивача у справі та його представника, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору оренди нежитлового приміщення № 25 від 19.11.2010 та регулюються умовами Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), Господарським кодексом України (далі –ГК України) та іншими актами цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2010 між сторонами за позовом було укладено договір оренди нежитлового приміщення, за яким відповідач передав позивачу в оренду нежитлові приміщення, загальною площею 329 м2, на першому поверсі Луганського туристського готелю «Турист», що розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, буд.112-А, строком до 17.11.2013 (а.с.12-15).
За доводами позивача в ніч з 29 на 30 червня 2011 року близько 2 годин ночі сталося затоплення орендованого приміщення, внаслідок якого позивачу заподіяна шкода в розмірі 56 923 грн. 52 коп., оскільки були пошкоджені більярдні столи, що знаходилися в орендованому приміщенні.
Причиною затоплення орендованого приміщення стала несправність крівлі нежитлового приміщення, яка протекла в результаті зливи.
Загальні підстави притягнення до відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок цивільного правопорушення визначені статтею 1166 ЦК України.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом цієї статті обов’язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на особу, яка її заподіяла і той, хто заподіяв шкоду, може бути звільнений від відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. Крім застосування принципу вини шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв’язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Відсутність хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої статтею 1166 ЦК України.
Частиною 1 статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується лише за наявності вини особи, яка завдала шкоди. Також обов’язковою підставою для деліктної відповідальності за завдання моральної шкоди є встановлення причинного зв’язку між шкодою і протиправною поведінкою особи.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (частина 1 статті 32 ГПК України).
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При з’ясування фактичних обставин справи судом встановлено, що сторонами за позовом акт про залиття в ніч з 29 на 30 червня 2011 року орендованого позивачем приміщення та пошкодження майна позивача не складався.
Матеріали справи свідчать, що позивач вперше повідомив відповідача про залиття орендованого приміщення майже через місяць листом від 29.07.2011 вих. № 11, що позбавляє можливості відновити події, що відбулися в ніч з 29 на 30 червня 2011 року.
Не знайшли підтвердження за матеріалами справи доводи позивача стосовно того, що затоплення сталося через несправність крівлі відповідача, яка протекла в результаті зливи. Будь –які докази про технічний стан крівлі, в тому числі і на дату затоплення, відсутні.
Надані суду позивачем фотографії, відео та аудіо записи на 2-х компакт дисках на підтвердження факту затоплення орендованого приміщення не є належними доказами обставин справи.
Зміст аудіо запису не надає можливості встановити дату події, яка саме подія відбулася та в якому місці, хто розмовляє та до яких висновків дійшли учасники переговорів.
Переглянувши відеозапис та фотографії, суд встановив, що у приміщенні, в якому відбувалася зйомка, дійсно відбулося залиття, але встановити, що це за приміщення, коли відбулося залиття, з яких причин, з чиєї вини, стан крівлі - неможливо.
Отже, позивач не надав суду належних доказів протиправної поведінки відповідача у справі, яка потягла спричинення матеріальної та моральної шкоди позивачу, причинного зв’язку між заявленими витратами та протиправною поведінкою відповідача, а тому за відсутності складу правопорушення суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача цивільно –правової відповідальності у вигляді відшкодування як матеріальної так і моральної шкоди, понесеної позивачем внаслідок затоплення орендованого ним приміщення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову повністю.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп. слід покласти на нього.
Під час звернення до господарського суду з даним позовом позивачем за квитанцією від 10.01.2012 № 2396.101.2 сплачено судовий збір у розмірі 1 610 грн. 00 коп., у той час як сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1 609 грн. 50 коп.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин, позивачу слід повернути з Державного бюджету України зайве сплачений при зверненні з позовом до суду судовий збір у розмірі 00 грн. 50 коп.
Керуючись статтями 43, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. У задоволені позовних вимог відмовити повністю.
2. Судовий збір покладається на позивача.
3. Повернути Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з Державного бюджету України зайве сплачений при зверненні з позовом до суду судовий збір у сумі 00 грн. 50 коп., за квитанцією від 10.01.2012 № 2396.101.2, яка знаходиться у матеріалах справи.
Підставою для повернення судового збору є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою господарського суду Луганської області.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –30.03.2012.
Суддя Р.Є. Якушенко