УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді: Притуленко О .В.,
суддів: Мудрової В.В., Мамасуєвої Л.О.,
при секретарі: Апостолові О.О.,
за участю позивача ОСОБА_1., представника позивача ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0156 про стягнення заборгованості з виплати щомісячної надбавки за безперервну службу та допомоги на оздоровлення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до військової частини А 0156 про стягнення заборгованості з виплати щомісячної надбавки за безперервну службу у Збройних Силах України.
Вимоги обґрунтовані тим, що він проходив військову службу у військовій частині А 0156, де знаходився на грошовому забезпеченні до 08.12.2004 року. З травня по листопад 2003 року та з лютого по вересень 2004 року відповідач виплачував щомісячну надбавку у розмірі 15 % замість належних йому 70%., з жовтня по грудень 2004 - у розмірі 70 % замість 90 %, тобто не в повному обсязі, визначеному Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389 і розпорядженням Міністра оборони України від
26.05.2003 року № 146.
Крім того, в 2003 році та липні 2004 року йому була виплачена грошова допомога на оздоровлення з розрахунку відсоткової надбавки 15 % замість 70 %.
Загальна сума недоплаченого грошового забезпечення склала 10558,25 грн.
Вважає, що це є порушенням норм чинного законодавства в частині визначення системи і розміру його грошового забезпечення, тому просив стягнути з відповідача заборгованість з виплати грошового забезпечення за період з травня 2003 року по грудень 2004 року з урахуванням індексів споживчих цін по Україні у розмірі 12671,74 грн.
Постановою суду від 11 травня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального закону; вважає, що суд дав неналежну оцінку зібраним по справі доказам. В обґрунтування своїх доводів апелянт вказує на те, що суд не взяв до уваги вимоги Указу Президента України від 05.05.2003 року № 389/2003, яким встановлено розмір щомісячної надбавки за безперервну службу, а ухвалив рішення на підставі наказів та розпоряджень Міністра оборони України, які не спрямовані на виконання Указів Президента України, а суперечать їм.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу у військовій частині А 0156. Наказом Міністра Оборони України № 948 від 15.11.2004 року був звільнений у запас у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та з
08.12.2004 року виключений зі списків особового складу військової частини А 0156.
Справа № 22-а-1373/06
Стаж безперервної служби позивача як військовослужбовця станом на час звільнення складав повні 25 років 03 місяця.
Надбавка за безперервну військову службу в Збройних Силах України позивачу сплачувалась: у період з травня 2003 року по вересень 2004 року (за винятком грудня 2003 року та січня 2004 року) у розмірі 15 %, з жовтня по грудень 2004 року -70 %.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1. суд виходив з того, що надбавка за безперервну військову службу в Збройних Силах України виплачувалась позивачу у відповідності до розпоряджень Міністра оборони України, з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення відповідача на 2003 і 2004 роки. Відповідач діяв в межах своєї компетенції і правомірно.
Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи.
Так, зі змісту Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 року, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України № 1227/2003 від 29.10.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» випливає, що Міністрові оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10; понад 10 років - до 30; понад 15 років - до 50; понад 20 років - до 70; понад 25 років - до 90 відсотків. Порядок і умови виплати зазначеної надбавки визначаються Міністром оборони України.
Відповідно до п. 2 наказу Міністра оборони України від 26 травня 2003 року № 149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 травня 2003 року за № 411/7732 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України», розміри щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України щорічно встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України.
При цьому згідно з пунктом 2.4 зазначеної Інструкції, виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин.
На виконання Указу Президента України, щодо виплати вказаної надбавки, розпорядженнями Міністра оборони України від 26.05.2003 року № 146/2095, від 13.11.2003 року № 146/1/11/463, від 08.10.2004 року №220/2098, від 16.01.2004 року №146/1/11/26 виплата щомісячної надбавки за. безперервну військову службу особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), а також особам рядового, сержантського (старшинського) складу, які проходять службу за контрактом і мають високі результати у службовій діяльності, встановлена у відсотках до грошового забезпечення при стажу служби понад 20 років відповідно: на період з травня по жовтень 2003 року, з січня по серпень 2004 року у розмірах 15 %; у листопаді і грудні 2003 року - 70 %, у жовтні 2004 року - 50 %, а при стажі служби понад 25 років - 70 %.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу виплачувалась щомісячна надбавка виходячи зі вказаних розмірів.
Виходячи зі вказаного розміру надбавок позивачу також була нарахована й грошова допомога на оздоровлення, яка визначалась йому у місяці, якому він йшов у відпустку, з липня 2003 року та липня 2004 року.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач визначав відсотковий розмір щомісячної надбавки за безперервну службу, яка належала до виплати позивачу відповідно до розпоряджень Міністра оборони України.
Рішення суду відповідає дійсним обставинам справи, вимогам закону і підстав для його скасування немає.
ВИРІНЕНО
Не можна визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що розмір надбавки, яка повинна була йому призначатися у спірний період, вказана в Указі Президента України № 389 від 05.05.2003 року, оскільки Указ обмежує лише верхній граничний розмір надбавки, не фіксуючи початкового її розміру, а питання щодо порядку і умов зазначеної надбавки відносить на розв'язання Міністру оборони України.
Доказів тому, що розмір надбавки, встановлений розпорядженнями Міністра оборони України змінювався відповідачем та сплачувався позивачу в меншому розмірі,
матеріали справи не містять.
Також неспроможні доводи апелянта щодо неправильності висновків суду про встановлення надбавки виходячи з наявного грошового забезпечення за рішенням Міністра оборони України, оскільки відповідно до пункту 2 Указ Президенту України виплата надбавок здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, тобто розмір надбавки залежить від розміру асигнувань, які затверджуються Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік на утримання Збройних Сил України. Таким чином, вказана норма приписує Міністру оборони України дотримуватися бюджетного законодавства. І ому наказ Міністра оборони України від 26.05.2003 року № 149 „Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України»", згідно з яким розміри надбавки встановлюються виходячи з наявного фонду грошового забезпечення (пункт 2), виданий в межах чинного
законодавства.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а тому скасуванню рішення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205 і 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.