Судове рішення #2176476
Справа №1-163/08

Справа №1-163/08

 

 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

20 травня 2008 року                                                                         Знам”янський міськрайонний суд

                                                                                                            Кіровоградської області

В складі: головуючого судді                                                                     Попової Н.І.

                 при секретарі                                                                              Магась Ю.О.

                 з участю прокурора                                                                    Пікінера В.Г.

                 з участю захисника                                                                    Бірюкова А.О.

розглянувши в порядку попереднього розгляду у відкритому судовому засіданні в місті Знам”янка кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.Знам”янка Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором Знам”янського ПТУ №12, мешкаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

 

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України,-

 

 В С Т А Н О В И В :

 

            ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що працюючи директором Знам”янського ПТУ №12, будучи службовою особою державного навчального закладу, маючи право видавати дипломи та свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації особам, які опанували курс професійно-технічного навчання в училищі і успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, здійснив службове підроблення за наступних обставин:

            В червні 1998 року директор Знам”янського ПТУ №12 ОСОБА_1, маючи умисел на службове підроблення, бажаючи допомогти ОСОБА_2 влаштуватись на роботу на Одеську залізницю, достовірно знаючи, що вона не навчалась за професією “прийомоздавач грузів і багажу”, використовуючи своє службове становище, підписав завідомо неправдивий документ - диплом кваліфікованого робітника НОМЕР_1 від 30.06.1998 року на ім”я ОСОБА_2 про закінчення нею училища за професією “квитковий, багажний касир, прийомоздавач грузів і багажу, провідник пасажирських вагонів”, тобто склав завідомо неправдивий документ. В подальшому вказаний диплом був завірений відбитком печатки Знам”янського ПТУ №12 та виданий ОСОБА_2.

            Крім цього, в листопаді 2002 року ОСОБА_1, маючи умисел на службове підроблення, бажаючи допомогти ОСОБА_3 влаштуватись на роботу на Одеську залізницю, достовірно знаючи, що вона не навчалась в ПТУ №12, випасав свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації НОМЕР_2 від 23.11.2002 року про закінчення ОСОБА_3 училища за професією “провідник пасажирських вагонів”. Після цього, використовуючи своє службове становище, він завірив виписане свідоцтво своїм підписом і поставив на ньому відбиток печатки Знам”янського ПТУ №12, тобто склав завідомо неправдивий документ.

            В книгах наказів про зарахування та випуск учнів, в журналах видачі свідоцтв, а також в касових і поіменних книгах Знам”янського ПТУ №12 відомості відносно ОСОБА_3 відсутні.

            Таким чином, своїми діями ОСОБА_1, будучи службовою особою державного навчального закладу, скоїв службове підроблення, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України.

2

 

            Під час попереднього розгляду кримінальної справи обвинувачений заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності так як з дня вчинення ним злочину минуло три роки, тому що фіктивний диплом на ім”я ОСОБА_2 виписаний у червні 1998 року, а фіктивне свідоцтво на ім”я ОСОБА_3 виписане в листопаді 2002 року.

            Прокурор заперечував проти звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України в зв'язку із закінченням строків давності, просив застосувати до нього Закони України «Про амністію» від 24.07.1998 р. та від 11.07.2003 року, так як ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

            Згідно з п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.

            Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року N12 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Відповідно до ст.11-1 КПК таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК.

            Враховуючи вищевикладене, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти закриття справи у зв”язку із закінченням строків давності, обвинуваченого, захисника, а також враховуючи те, що за даною кримінальною справою строк давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 закінчився, так як дане злочинне діяння відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості і з моменту його вчинення пройшло більш ніж 3 роки, а також те, що відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України таке звільнення є обов'язковим, суд вважає, що дана справа повинна бути закрита в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, керуючись постановою Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року N12 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності”, ст.11-1 КПК України, п.2 ч.1 ст.49 КК України, суд,-

                                     

                                                П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

 

            Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальну справу по його обвинуваченню закрити.

            Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд -  скасувати.

Речові докази по справі:

-диплом кваліфікованого робітника НОМЕР_1 від 30.06.1998 року на ім”я ОСОБА_2, та свідоцтво серії НОМЕР_2 від 23.11.2002 року та додаток до нього на ім”я ОСОБА_3, які зберігаються при кримінальній справі, залишити при кримінальній справі.

Постанова може бути оскаржена на протязі 7-ми діб до апеляційного суду  Кіровоградської області.

 

 

Суддя Знам”янського міськрайонного суду                                                                      Попова Н.І.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація