Справа № 2-18/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2007 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                              Вікторович Н.Ю.

при секретарі                                      Сальниковій О.С.

за участю:

позивача                                             ОСОБА_1

представника позивача                     ОСОБА_2

відповідача                                          ОСОБА_3

представника відповідача                 ОСОБА_4ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої джерелом підвищенної небезпеки

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, суду пояснив, що 30 жовтня 1998 року о 06.30 годині по дорозі, яка веде в м.Інгулець в м.Кривому Розі сталося ДТП, в результаті якого був пошкоджений його автомобіль ВАЗ -2103 державний номер НОМЕР_1.

По даному факту була порушена кримінальна справа за ознаками ч.1 ст.215 КК України, по якій він був визнаний потерпілим.

Постановою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 02Л2.2003 року кримінальна справа була закрита у зв"язку із строків давності, тобто по нереабілітуючим обставинам.

Відповідачем йому була спричинена матеріальна шкода /згідно висновку автотоварознавчої експертизи/ у розмірі 3 934,70 грн. На проведення вказаної експертизи ним було витрачено 120 гри.

Крім того, йому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді забиття, гематоми правої ключиці, забиття грудної клітини, забиття лівого колінного суглобу, правого гомілкостопного суглобу, ссадини лівого колінного суглобу,які за характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров"я.

Під час проведення розслідування в кримінальній справі було призначено та проведено декілька автотехнічних експертиз.

Згідно першого висновку експерта - автотехніка, він, керуючи автомобілем ВАЗ -2103, не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем ВАЗ -2107 під керівництвом відповідача, який при пересуванні в темний час доби на неосвітлені при наявності зустрічного транспортного засобу повинен був застосовувати ближнє світло фар, а не підфарників, та при виявлені непозначеного автопоїзда КаМАЗ на своїй смузі повинен був застосувати гальмування.

Згідно висновку експерта автотехніка від 13.12.2000 року водій Коваленко мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом своєчасного гальмування на своїй смузі. Згідно цього ж висновку невиконання водієм автопоїзду КаМАЗ ОСОБА_6. вимог ПДР України, не могло перебувати у причинному зв"язку з наслідками технічного характеру ДТП.

Згідно висновку спеціалістів Дніпропетровського відділення Харківського НДІ судових експертиз в дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля ВАЗ 2107, тобто відповідач, мав технічну можливість запобігти ДТП і його дії не відповідали вимогам п.10.1 і п.12.3 ПДР України та перебували в причинному зв"язку з цим ДТП. В діях волія автомобіля КаМАЗ ОСОБА_6невідповідностей ПДР, які перебували в причинному зв"язку з цією ДТП не виявлено.

2

Що ж стосується висновку експертизи 03.12.2002 року, яку проводив експерт Цепелєв Ю.М. то вважає, що в даному випадку він, відступаючи від принципу чіткості та лаконічності викладення висновків експертних досліджень, сформулював їх так, що в результаті даного ДТП не виявилось винної особи, що протирічить як здоровому глузду, так і наявній практиці розслідування кримінальних справ такої категорії. До того в цьму випадку експерт використовував зовсім інші вихідні дані, тоб то ті, кі надав відповідач в ході останнього відтворення обстановки обставин ДТП, не враховуючи того, що відповідач це зробив з метою уникнення відповідальності, оскільки раніше ним надавались зовсім інші відомості. Які й були використані при проведенні попередніх експертиз.

Отримавши цей висновок, слідчий обгрунтовано і правомірно не взяв його до уваги і не використав як доказ. Відповідно кримінальна псрава не була закрита особисто слідчим за реабілітючими обставинами, а направлена ним до суду для закриття у зв"язку з закінченням строків давності притягнення відповідача до кримінальної відповідальності. Тобто вина відповідача у вчиненні злочину була об"єктивно доведена, що повинно при розгляді цивільної справи мати преюдиційне значення.

Що стосується висновку автотоварознавчої експертизи, олгяд його автомобіля проводився в присутності відповідача, який на той час був згоден з висновками експерта. Через непридатність його автомобіля для подальшого використання за безпосереднім призначенням, він вимушений був зняти його з обліку та здати   на  маталобрухт.

Протиправними діями відповідача йому було спричинено матеріальну шкоду в розмірі 4054,70 грн.

Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України "про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди від 27.03.1992 року № 6 згідно якого шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодування в повному обсязі особую, яка її заподіяна, за умови, що дії останьої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв"язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищенної небезпеки, - незалежно від наявності вини".

Наслідки ДТП також стали причиною його моральних страждань. Крім пережитого сильного фізичного болю через отримані тілесні ушкодження, він втратив душевний спокій, багато часу витратив на лікування, оформлення необхідних документів, проведення експертизи, поїздок до правоохоронних органів різного рангу.

Втрата автомобіля та необхідність вирішення багатьох проблем, які виникли з його втратою, значним чином вплинула на реалізацію його намірів та ділових зв"язків, що викликало негативні емоції та переживання. Вони підсилились у зв"язку з категоричною відмовою відповідача придбати йому інший автомобіль або сплатити відповідну грошову суму.

Вважає, що неправомірними діями відповідача йому спричинено моральну шкоду у розмірі 10 000 /десять тисяч/ грн.

Просить стягнути з відповідача на його користь суму спричиненої йому матеріальної шкоди в розмірі 4054 /чотири тисячі п"ятьсот чотири/ гривні 70 копійок та суму спричиненої йому моральної шкоди у розмірі 10 000 /десять тисяч гривень/, а також судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що він допустив зіткнення з автомобілем позивача з вини водія автомобіля КаМАЗ, який здійснював стоянку в темну добу часу без габаритних вогнів на полосі руху. Це винудило його з метою уникнення зіткнення з автомобілем КаМАЗ виїхати на зустрічну смугу руху. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Вислухав позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідив письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини.

30 вересня 1998 року близько 06.30 годині на дорозі смт. Широке м.Інгулець трапилось дородньо- транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_3, керуючого автомобілем "ВАЗ -2107", державний номерний знак 04295 ДН, ОСОБА_1, керуючого автомобілем "ВАЗ-2103", державний номерний знак НОМЕР_1 та ОСОБА_6, керуючого автомобілем "КаМАЗ -5410"   в   результаті   якої      ОСОБА_1  були   спричинені   легкі   тілесні   ушкодження   з

3

короткочасним   розладом здоров"я., ОСОБА_4 - пасажиру автомобіля "ВАЗ -2107" -тілесні   ушкодження   середньої   тяжкості,   автомобіль   ОСОБА_1   отримав      механічні пошкодження .

Вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 21.08.2001 року відповідач ОСОБА_3 визнаний винним в здійсненні злочину передбаченому ст.215 ч.1 КК Украни. У хвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.11.2001 року вирок було відмінено, справа повернута на додаткове розслідування.

Постановою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 02.12.2003 року кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_3 за ст.286 ч.1 КК України провадженням закрито на підставі ст.7-1 п.5 КПК України /а.с.12/.

Згідно довідки відділення ДАТІ 4-го MB ДАІ приналежний ОСОБА_1 автомобіль ВАЗ -2103, державний номерний знак НОМЕР_1 знятий з обліку в ДАІ 09.06.2001 року у зв"язку з вибракуванням.

Згідно акту № 17 дослідження спеціаліста - автотоварознавця скаденого 14.10.1998 року матеріальний збиток завданий ОСОБА_1 власникові автомобіля ВАЗ "2103" , державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 3934,70 гривень /а.с.4-7/.

Також беручи до уваги результати висновку № 203 по кримінальній справі № 200365 від 30.03.2001 року /а.с.43-50/ , висновку судової автотехнічної експертизи проведеної 20.03.2007 року за клопотанням сторін згідно яких водій ОСОБА_3 мав технічну можливість службовим гальмуванням зупинити свій автомобіль до стоячого автомобіля КаМАЗ, без використання маневру його об'їзду, чим міг не допустити зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 /а.с.184-188/ суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 відносно стягнення матеріальної шкоди підлягають часковому задоволенню у відповідності до установленого матеріального збитку спеціалістом-автотоварознавцем по акту № 17 від 14.10.1998 року .

Викладеним оставинам відповідають правовідносини, що витікають з відшкодування шкоди спричиненої джерелом підвищеної небезпеки.

Крім того ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду зв"язану з душевними хвилюваннями з приводу порушення його майнових прав та пошкодження здоров"я.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд бере до уваги глибину, тривалість моральних страждань позивача, причини, що призвели до настання шкоди їх майну і вважає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.440,440-1,450 ЦК України /в редакції від 18.07.1963 року/, ст.ст.10,11,60,88,212,218 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої джерелом підвищенної небезпеки -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 3934 /три тисячі дев"ятьсот тридцять чотири/ гривні 70 копійок, моральну шкоду у розмірі 3 000 /три тисячі/ гривень та судові витрати у сумі 418 /сотириста вісімнадцять/ гривень 46 копійок, всього стягнути 7 353 /сім тисяч триста п"ятьдесят три/ гривні 16 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не подано. Заява подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо заяву подано, але скарга не надійшла в зазначений строк рішення набирає законної сили після закінчення 20-денного строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заяви та скарги подаіоться до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу.