Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 березня 2012 р. справа № 2а/0570/1792/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12:50
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Полякової К.В.
при секретарі Міщенко І.Г.
За участю представників:
від прокурора: Профатило О. П. за посвідченням №3851,
від позивача: ОСОБА_1 за довір. № 759/05 від 23.02.2012року,
від відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора міста Дружківка в інтересах держави в особі Дружківського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5956,22 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор міста Дружківка звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Дружківського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5956,22 грн. у розмірі 2669,00 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.12.09 відповідачу був наданий статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю з 03.12.09 по 31.05.10 року. Проте, Дружківським міським центром зайнятості в результаті обміну інформації між Державним реєстратором та Дружківським міським центром зайнятості було встановлено, що ОСОБА_2 на день реєстрації в центрі зайнятості та у період його перебування на обліку як безробітного та отримання допомоги по безробіттю приховав факт реєстрації підприємницької діяльності, а саме був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 10.07.2009 року та відповідно до п.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» належав до категорії зайнятого населення і не підлягав реєстрації в державній службі зайнятості як безробітний. Загальна сума виплаченої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю складає 5956,22 грн. (а.с.2-3).
Представник позивача та представник прокурора у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, давши аналогічні пояснення тим, що викладені в позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, про що свідчить виписка із реєстру поштових відправлень, наявна у матеріалах справи. Крім того, про дату та час проведення судового засідання відповідач повідомлявся особисто з номером телефону, наявному у адміністративному позові.
У відповідності до ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення сторін, з’явившихся до судового засідання дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення» від 02.03.2000 року № 1522-ІІІ (надалі – Закон № 1522-ІІІ) для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 01.03.1991 року № 703-ХІІ (надалі – Закон № 703-ХІІ) для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, створюється Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Відповідно до статті 12 Закону № 703-ХІІ та уповноважений, зокрема, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводити розслідування страхових випадків та обґрунтованість виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Як вбачається з матеріалів справи, що 01.12.09 відповідач звернулась до Дружківського міського центру зайнятості із заявою, в якій просив надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с. 7), персональна картка № 051722009112400002 (а.с. 8). У своїй заяві відповідач зазначив, що він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.
На підставі заяви від 01.12.09 відповідач перебував на обліку у позивача, як безробітний та відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» в період з 03.12.09 по 31.05.10 отримував допомогу по безробіттю в сумі 5956,22 грн., підтвердженням чому є Довідка від 10.01.12 № 168/05 (а.с. 9).
У жовтні 2011 року посадовими особами Дружківського міського центру зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним.
За результатами перевірки складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 10 від 18.10.11, яким встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований у Дружківському міському центрі зайнятості з 01.12.09 по 31.05.10 року як безробітний. Під час перебування на обліку відповідач був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності (а.с. 5).
19.10.11 листом за № 3412/05 Дружківським міським центром зайнятості відповідача повідомлено про виявлення відомостей стосовно того, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності з 10.07.09 та запропоновано добровільне повернення боргу у добровільному порядку (а.с. 22). Даний лист позивачем надіслано на адресу ОСОБА_2 рекомендованим листом який було повернено на адресу відправника за закінченням терміну зберігання (а.с. 21).
Між тим, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідачем не погашена.
Факт того, що підприємницька діяльність ОСОБА_2 на час перебування на обліку в Центрі зайнятості, як безробітного, не була припинена, підтверджується наступними доказами, отриманими судом під час судового розгляду справи.
Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.03.12, запис про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця внесений 10.07.2009 року, запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 внесений 20.06.11 року (а.с. 26-27).
Відповідно до статті 2 Закону № 1522-ІІІ (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
На підставі пункту «б» частини 3 статті 1 З Закону № 1522-ІІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону № 703-ХІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
У відповідності до ч. 3 ст. 36 Закону № 703-ХІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з п. 6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.12.2000р, за № 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Таким чином, з встановлених під час розгляду справи обставин вбачається, що з боку ОСОБА_2 не повернуті безпідставно отримані суми допомоги по безробіттю у сумі 5956,22 гривень за період з 03.12.09 по 31.05.10 року. Відповідачем, також, не надано доказів щодо сплати суми заборгованості на час розгляду справи.
Згідно ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (надалі – Закон № 755-ІV) державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов`язано з банкрутством фізичної особи-підприємця встановлений статтею 49 Закону № 755-ІV, якою передбачено, що суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону.
Так, згідно ч. 9 статті 47 Закону № 755-ІV, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, остання чи уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу документи, перелічені в даній частині статті.
Згідно ч.ч. 15,16 ст. 47 Закону № 755-ІV, за відсутності підстав для залишення документів без розгляду, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи, строк якої не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем. Датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємцем.
З аналізу вищевказаних вимог законодавства вбачається, що законодавець пов`язує припинення статусу підприємця та проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності з певною процедурою щодо внесення запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця та з дати внесення державним реєстратором запису про держану реєстрацію припинення підприємницької діяльності, але ж ніяк з внесенням державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
З довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 31.05.11, вбачається, що внесення державним реєстратором до даного реєстру судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, що не пов’язано з її банкрутством відбулося 20.06.11 року (а.с. 26-27).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дружківського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 03.12.09 по 31.05.10 у сумі 5956,22 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 94, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Прокурора міста Дружківка в інтересах держави в особі Дружківського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5956,22 грн. – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Дружківського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на р/р 37178001004250 УДК у Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 20385539, допомогу по безробіттю у сумі 5956,22 грн. (П’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят шість гривень 22 копійок).
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України, проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20 березня 2012 року.
Повний текст постанови виготовлено 23 березня 2012 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Полякова К.В.