ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
16.10.06 Справа № 4/112-22/21
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Гнатюк Г.М.
суддів Кравчук Н.М.
Мирутенко О.Л.
розглянув апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” №12-2000 від 04.08.2006р.
на рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2006р.
у справі № 4/112-22/21
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м.Львів
до відповідача Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”,м.Львів
Про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією
за участю представників сторін:
від позивача: Борис В.Ю. –юрисконсульт (дов.№12-3351 від 30.11.05р.)
від відповідача: Оприск Л.Є.- адвокат (дов. №23 від 26.07.2006р.)
Учасникам судового процесу роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 18.07.2006р. (суддя Желік М.Б.) по даній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м.Львів до Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією позовні вимоги задоволено частково.
Позивач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою про перегляд вищевказаного рішення в порядку апеляційного провадження, в якій зазначає, що останнє прийняте при неповному з’ясуванні всіх обставин по справі, з порушенням норм права, а також наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення суду, просить суд прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
В засіданні суду скаржник повністю підтримує вимоги апеляційної скарги, просить суд апеляційну скаргу задоволити, рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог і позов задоволити в повному об”ємі.
Відповідач явку свого представника в судове засідання забезпечив, вимоги апеляційної скарги заперечує з мотивів наведених у засіданні суду та з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції вважає законним і правові підстави для його скасування відсутні.
В судовому засіданні 10.10.2006р. оголошено перерву до 16.10.2006р. для підготовки вступної та резолютивної частини постанови.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши доводи і заперечення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:
15.12.2005р. позивач направив відповідачу два примірники проекту Договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.
Листом від 28.12.2005р. відповідач повернув позивачу підписаний проект договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами від 23.12.2005р. з протоколом розбіжностей від 28.12.2005р., згідно якого відповідач вилучив п.5.1 договору з тексту проекту Договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами від 23.12.2005р. та п.2.2., п.2.7., п.6.2 виклав у своїй редакції.
Позивач погоджується з рішенням суду щодо залишення п.п.2.2, 2.7 та 6.2 договору в редакції відповідача.
Щодо вилучення пункту 5.1 з договору, то в цій частині за твердженням скаржника рішення слід скасувати, оскільки суд першої інстанції невірно застосував законодавство про коригування розбіжностей по договору.
Проте, на думку колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду суд першої інстанції цілком законно і правомірно даний пункт виключив із договору. За твердженням скаржника п.5.1 договору є видом оперативно-господарських санкцій і буде застосовуватись позивачем виключно з метою припинення порушення відповідачем договірних зобов”язань за договором щодо несвоєчасної оплати послуг позивача з передачі електроенергії за відповідний розрахунковий період.
Однак, в даному пункті договору викладена умова про право позивача на відмову від ПНТ у погоджені Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ та повідомлення на заявлений обсяг купівлі електроенергії власного виробництва на наступний розрахунковий період у разі виникнення заборгованості ПНТ за послуги з передачі електроенергії, що порушує становище відповідача.
ЛМКП „Львівтеплоенерго” є комунальним підприємством, яке надає послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення. Відповідно до чинного законодавства України тарифи на теплову енергію затверджуються органом місцевого самоврядування. На виконання даної норми Львівською міською радою прийнято рішення №138 від 15.02.2005року про впорядкування тарифів на теплову енергію та послуги з теплопостачання, що становить з виконавцями комунальних послуг 76,16грн. за 1 Гкал. Рішенням №1445 від 23.12.2005р. Львівською міською радою визначено величину видатків на виробництво теплової енергії для виконавців комунальних послуг за економічно обґрунтованими витратами без ПДВ становить 86,58 за 1 Гкал. Таким чином, затверджений тариф на теплову енергію є нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, тому згідно п.п.1.8 п.1 ст.22 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” та ст.191 Господарського кодексу України зобов’язані відшкодовувати в даному випадку ЛМКП „Львівтеплоенерго” втрати шляхом надання дотації. Однак враховуючи економічну ситуацію, яка склалася в місті та країні наведені вище втрати від різниці в тарифах підприємству бюджетом не відшкодовано, та враховуючи показники, які містяться в Довідці „Дебіторська заборгованість ЛМКП „Львівтеплоенерго” –2006 рік заборгованість споживачів, в тому числі державного бюджету, становить 725000,4 тис.грн.
Вищевикладене підтверджує, що дані обставини призвели до збитковості підприємства та важкого економічного становища, що унеможливлює здійснення попередньої оплати за передачу електричної енергії.
Крім того, відповідно до п.6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28, підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.
Пункт 5.1 в редакції позивача це прояв фактичного зловживання монопольним становищем на ринку послуг з передачі електричної енергії.
Позивачем також не враховано норми статті 193 ГК України –„Загальні умови виконання господарських зобов'язань”, а саме п. 7, відповідно до якого не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 207 ГК України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов.
Зважаючи на вищевикладене, п.5.1 договору в редакції позивача передбачає саме односторонню відмову від виконання зобов’язання, що згідно чинного законодавства, яке слід застосовувати до спірних правовідносин є недопустимим.
Отже, проаналізувавши чинне законодавтсво і спірний пункт договору суд першої інстанції правомірно і об»ктивно його виключив із договору.
У відповідності із статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Скаржник при наданому йому праві та можливостях доводи відповідача не спростував, належних доказів, які б підтверджували підставність спірного пункту у договорі не навів.
З огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і правові підстави для його скасування відсутні, отже, його слід залишити без змін. Зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника документально не обґрунтовані та не підтверджені, а тому визнаються такими, що не можуть бути підставою, згідно ст.104 ГПК України для скасування рішення господарського суду Львівської області.
Державне мито по розгляду апеляційної скарги в порядку ст..49 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду від 18.07.06р. по справі №4/112-22/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу №4/112-22/21 передати в місцевий господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя Г. Гнатюк
Суддя Н.Кравчук
Суддя О.Мирутенко