ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

                  

11.10.06                                                                                           Справа  № 10/114

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого-судді Городечна М.І., суддів Юркевича М.В. та Кузя В.Л. у м.Львові розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства (надлалі ПП) Фірма «Ром», м. Рівне від 20.06.2006 р. № 20/6-6 на постанову Господарського суду Рівненської області від 24.05.2006 року у справі № 10/114 за позовом ПП Фірма «Ром», м. Рівне, до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області про визнання нечинним рішення № 45 від 28.04.2006 року.

За участі представників сторін: від позивача  - Герасимчук О.П., від відповідача  - Булавський В.О., Мельничук Є.С.

Представникам сторін роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст.ст. 51, 54 КАС України.

Постановою господарського суду Рівненської області від 24.05.2006 р. у справі 10/114 відмовлено в позові ПП Фірми «Ром»до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області про визнання нечинним рішення № 45 від 28.04.2006 року, згідно якого до позивача застосовано економічні санкції у вигляді стягнення в доход бюджету необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 871, 83 грн. та штрафу в розмірі 1 743, 66 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, позивач –ПП Фірма «Ром»(надалі Підприємство) оскаржила його в апеляційному порядку.

В обгрунтування своїх вимог, апелянт в поданій ним на розгляд апеляційного суду апеляційній скарзі на постанову господарського суду Рівненської області від 24.05.2006 р. у справі 10/114, зазначає, що відповідачем в порушення ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», а також «Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», затвердженої Наказом Міністерства економіки та Міністерства фінансів № 298/519 від 03.12.2001 року при здійсненні розрахунку отриманої позивачем виручки від реалізації цукру було взято за основу не видаткові накладні, які є первинними документами обліку, що посвідчують реалізацію, а сформовані картки-рахунків ТМЦ. Апелянт зазначає, що на час видання розпорядження Рівненської обласної державної адміністрації № 354 від 09.07.2003 р. «Про граничні розміри рентабельності та торговельних надбавок на продукти харчування»постанова Кабінету міністрів України № 1548 від 25.12.1996 року не надавала державним адміністраціям повноважень щодо встановлення граничних рівнів рентабельності на хліб, борошно, крупи, макаронні вироби та цукор-пісок. Скаржник вказує також на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права.

Враховуючи зазначені доводи, апелянт просить постанову господарського суду Рівненської області від 24.05.2006 року у справі 10/114 скасувати та прийняти нову постанову, якою задоволити поданий ним позов.

Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області  (відповідач у справі, надалі Інспекція) вимоги апеляційної скарги заперечила та просить рішення місцевого суду залишити без змін з підстав зазначених у запереченні на апеляційну скаргу № 02-15/1004 від 14.08.2006 року (вх. № 7495 від 17.08.2006 року).

Дана справа в силу п.п. 1,7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України, ч. 1 ст. 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення” підлягає розгляду в порядку зазначеного Кодексу.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, в порядку ст.ст. 195-196 КАС України, суд встановив наступне.

Державною інспекцією з контролю за цінами у Рівненській області проведено 10-14.04.2006 року перевірку з питань дотримання Приватним підприємством «Фірмою «Ром»державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні цін на продукти харчування відповідно до п. 15 розділу V плану роботи державної інспекції з контролю за цінами на І півріччя 2006 року, якою встановлено, що Підприємством за період з 01.04.2005 року по 01.04.2006 року при формуванні реалізаційних цін на цукор було допущено порушення Розпорядження голови Рівненського ОДА від 09.07.2003 року № 354 «Про граничні розміри рентабельності та торгівельних надбавок на продукти харчування», внаслідок чого необгрунтовано нараховано та одержано виручки на суму 871,83 грн.  Результати перевірки оформлені актом від 17.04.2006 року.

За результатами перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області прийнято рішення від 28.04.2006 року № 45, яким до ПП Фірма «Ром»застосовано економічні санкції у вигляді вилучення у нього в дохід державного бюджету 871,83 грн. безпідставно одержаної виручки та накладення штрафу у розмірі 1743,66 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням Інспекції, ПП Фірма «Ром»оскаржила його в судовому порядку.

Постановою господарського суду Рівненської області від 24.05.2006 р. у справі 10/114 відмовлено в позові ПП Фірми «Ром»до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області про визнання нечинним рішення № 45 від 28.04.2006 року.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про ціни та ціноутворення” (надалі Закон) вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно з ст. 8 Закону, державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

В разі надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів. Урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.

Перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, відповідно до ст. 4 цього ж Закону, визначається Кабінетом Міністрів України. Крім цього, даний орган виконавчої влади визначає також повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів) та щодо контролю за ціними.

Зокрема, розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 09.07.2003 року № 354 “Про граничні розміри рентабельності та торгівельних надбавок на продукти харчування”, як вбачається з преамбули даного розпорядження прийнятого в зв»язку з формуванням на ринку цін на продукти харчування з розміром торгівельної надбавки вище 20%, затверджено тимчасово граничні розміри рентабельності та торгівельної надбавки на основні продукти харчування на період стабілізації цін згідно з додатком, яким, зокрема встановлено, що граничний розмір торгівельної надбавки на цукор складає 10% до ціни виробника (постачальника (в т.ч. ПДВ). Також п. 3 даного Розпорядження встановлено, що у разі доставки продуктів харчування із-за меж населеного пункту понад рівень торгівельної надбавки можуть включатись транспортні витрати від виробника (постачальника) до першого покупця. Для підприємств споживчої кооперації включаються всі транспортні витрати.

Заперечення апелянта про те, що вищенаведене розпорядження ОДА прийнято всупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст.ст. 1, 8 Закону України “Про ціни та ціноутворення” апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки не вбачає невідповідності даних нормативно-правових актів ст.ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України “Про ціни та ціноутворення” та прийняття їх в порушення ст. 19 Конституції України.

Також слід зазначити, що розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 09.07.2003 року № 354, як правильно зазначено місцевим судом, не було на час прийняття оскаржуваного рішення Інспекції скасовано в порядку зазначеному в ст. 43 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” або визнано незаконним судом. Доказів протилежного, ПП «Фірма “РОМ” не представлено.

Твердження апелянта про те, що при здійсненні розрахунку отриманої позивачем виручки від реалізації цукру було взято за основу не видаткові накладні, які є первинними документами обліку, що посвідчують реалізацію, а сформовані картки-рахунків ТМЦ, як це видно, продовжує апелянт, з акту перевірки, зокрема розрахунку необґрунтовано отриманої виручки (додаток № 1 до акту перевірки), апеляційний суд вважає таким, що не заслуговує на увагу, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи.

Зокрема, як вбачається з акту перевірки від 17.04.2006 року, розрахунку необґрунтовано отриманої виручки (додаток № 1 до акту перевірки), вбачається, що Інспекцією здійснено розрахунок суми необгрунтовано отриманої виручки на підставі даних первинних документів –приходних та видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 20-31) та реєстрів бухгалтерського обліку (ТМЦ).  При цьому посилання скаржника на те, що дані додатку № 1 до акту не відповідають даним накладних, зокрема що по накладних було реалізовано більше цукру, ніж зазначено відповідачем в розрахунку суми необґрунтовано отриманої виручки, оскільки Інспекцією не було враховано, що відпускна партія формувалась Підприємством з цукру, який було отримано від двох а інколи й трьох постачальників за різними цінами, є безпідставними, оскільки як правильно зазначено Інспекцією  в разі формування реалізаційної партії із цукру, що надійшов від двох та більше постачальників, за різними цінами, Підприємством здійснювався облік надходження товарів, їх вибуття та залишків за собівартістю кожної конкретної партії, що було враховано перевіркою при розрахунку суми необгрунтовано отриманої виручки. При цьому Інспекція виходила з того, що Відповідно до наказів Позивача від 04.01.2005 р. № 1-Б “Про організацію бухгалтерського обліку й облікову політику на підприємстві на 2005 рік” та від 03.01.2006 р. №3-1-6 “Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики на підприємстві на 2006 рік” оцінка запасів Підприємством здійснювалась за методом ідентифікованої собівартості (п. 2.6.). Таким чином, врахувавши дані первинних документів (приходних та видаткових накладних) та реєстрів бухгалтерського обліку пов'язаних з реалізацією продуктів харчування, що підлягають державному регулюванню, Інспекцією обґрунтовано встановлено факт формування реалізаційних цін з торговельною надбавкою вище гранично допустимої, а саме граничного розміру торгівельної надбавки на цукор в розмірі 10% до ціни виробника (постачальника (в т.ч. ПДВ) згідно розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 09.07.2003 року № 354.

Прикладом правильності проведення Інспекцією розрахунку розміру необґрунтовано отриманої виручки з врахуванням даних накладних та реєстрів бухгалтерського обліку є розрахунок по отриманню цукру позивачем від ПП “Агрос” (Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городище, вул. Рівненська, 88/1) по накладних від 19.08.2005 року №1486, від 30.08.2005 року № 1517, від 19.08.2005 року №1497, з врахуванням картки субрахунку 281 “Товари на складі”ТМЦ: “Цукор-пісок”. Так, по даних розрахунку Інспекції економічно - обґрунтована ціна цукру з торговельною надбавкою 10% розрахована перевіркою, становить 4125,00 грн., (3750,00 грн. + 10%), відповідно необгрунтовано виручка склала 75,00 грн. (4200,00 грн. - 4125,00 грн.).

Також апеляційний суд не погоджується з доводами апелянта про безпідставність неврахування Інспекцією при розрахунку розміру необґрунтовано отриманої виручки лише даних загальної закупівельної вартості цукру  без врахування підтверджених первинними бухгалтерськими документами транспортних витрат, оскільки як підставно зазначено місцевим судом, доставка товару здійснювалась в межах міста, що підтверджується товарно-транспортними накладними перевізника (а.с. 32-39). Тобто Інспекцією правомірно встановлено порушення позивачем п. 3 розпорядження голови Рівненської ОДА від 09.07.2003р. № 354, яким визначено, що  понад рівень торговельної надбавки (10%) можуть включатися транспортні витрати лише у разі доставки продуктів харчування із-за меж населеного пункту.

Отже, рішення Інспекції № 45 від 28.04.2006 року про застосування до Приватної фірми “РОМ” економічних санкції прийнято Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області у відповідності до законодавства і в межах її компетенції, а тому, виходячи з вищенаведеного, місцевий господарський суд дійшов підставного висновку про відмову в задоволенні позову Приватного підприємства «Фірма “РОМ” про визнання недійсним згаданого рішення Інспекції.

Оскаржуване рішення місцевого суду відповідно до ст. 195 КАС України переглянуте в межах апеляційної скарги, так як судом апеляційної інстанції під час здійснення апеляційного провадження не встановлено порушень, які призвели до неправильного вирішення справи.

Таким чином, постанова господарського суду Рівненської області від 24.05.2006 року у справі 10/114 є законною та обгрунтованою, оскільки місцевим судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні встановленні ст.ст. 201-204 КАС України підстави для його скасування чи зміни.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 94, 196, 197, 198, 200, 205, 206, ч.ч. 1, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,  Львівський апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л  И В :

1.  В задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства Фірма «Ром», м. Рівне, відмовити.

2.  Постанову господарського суду Рівненської області від 24.05.2006 року у справі 10/114 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

4.  Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.  Касаційна скарга на дану ухвалу може бути подана протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

5.  Справу повернути в Господарський суд Рівненської області.

     Головуючий-суддя                                             Городечна М.І.

      Судді                                                                     Юркевич М.В.

                                                                           Кузь В.Л.