Судове рішення #21752651

Справа №  554/1214/2012

 

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 березня 2012 р.                                                                                      м.Шахтарськ

          Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого cудді …..............................  ОСОБА_1,

при секретарі ...........................................  ОСОБА_2,

за участю позивачки ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Шахтарська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про визнання права на забезпечення побутовим вугіллям, -

                                                              В С Т А Н О В И В:

          

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права на забезпечення побутовим вугіллям, мотивуючи свої позовні вимоги наступним: з квітня 1984  року по жовтень 2011 року позивачка працювала на підприємствах вугільної промисловості, та має 12 років підземного стажу. Після того як позивачка з 01.11.2011 року пішла на пенсію, вона зверталася до ДП «Шахтарськантрацит», ВАТ «Фірма «Карбон» «Шахтоуправління ім.. Чапаєва» з проханням визнати її право на забезпечення побутовим вугіллям, але отримала відмову. За час своєї роботи на підприємствах вугільної промисловості вона 13 років та 8 місяців на поверхні та 2 роки і 3 місяці працювала на ДП «Шахтарськантрацит»; 1 рік та 6 місяців на поверхні на ВАТ «Шахта 2о»; 6 років та 7 місяців на підземних роботах на  ВАТ «Фірма «Карбон»; 3 роки та 7 місяців на підземних роботах на «Шахтоуправління ім.. Чапаєва». Позивачка зазначила що є пенсіонером ВАТ «Фірма «Карбон»але останнє відмовило їй в наданні права на отримання вугілля, тому позивачка була вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивачка в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача - ОСОБА_4, в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала на надала суду заперечення в якому зазначила, що право ОСОБА_3 на отримання пенсії виникло в період її роботи машиністом підземної установки з повним робочим днем під землею 28.05.2004 року на вугледобувному підприємстві ВАТ «Фірма «Карбон», яке до теперішнього часу існує та не виключено зі списку Держреєстру. Відповідно до п. 12.10 Галузевої угоди між міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками, що діють у вугільній галузі і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості з доповненнями та змінами – особи, що мають право на забезпечення побутовим вугіллям, забезпечуються тим підприємством, з якого особа пішла на пенсії, а тому  Державне підприємство «Шахтарськантрацит», жодних зобов’язань перед позивачкою не має.

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено.

Позивачка ОСОБА_3 з квітня 1984  року по жовтень 2011 року позивачка працювала на підприємствах вугільної промисловості, та має 12 років підземного стажу. Після того як позивачка з 01.11.2011 року пішла на пенсію, вона зверталася до ДП «Шахтарськантрацит», ВАТ «Фірма «Карбон» «Шахтоуправління ім.. Чапаєва» з проханням визнати її право на забезпечення побутовим вугіллям, але отримала відмову. За час своєї роботи на підприємствах вугільної промисловості вона 13 років та 8 місяців на поверхні та 2 роки і 3 місяці працювала на ДП «Шахтарськантрацит»; 1 рік та 6 місяців на поверхні на ВАТ «Шахта 2о»; 6 років та 7 місяців на підземних роботах на  ВАТ «Фірма «Карбон»; 3 роки та 7 місяців на підземних роботах на «Шахтоуправління ім.. Чапаєва».          

Статтею 2 Гірничого Закону України визначено, що сфера дії Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих  підприємств.

Об'єктами гірничих відносин згідно цього Закону є проектування, будівництво (реконструкція, технічне переоснащення), експлуатація, ліквідація або консервація гірничих підприємств. Суб'єктами гірничих відносин є юридичні та фізичні особи України, іноземні юридичні   та   фізичні   особи, особи без громадянства, які здійснюють геологічне вивчення родовищ   корисних   копалин,      проектування,   будівництво   (реконструкцію), експлуатацію, ліквідацію аварій та ліквідацію або консервацію підприємств з видобутку та переробки  корисних копалин, а також проводять гірничі роботи. Таким чином, позивач і відповідач є суб'єктами гірничих правовідносин в розумінні цього закону, зайняті ліквідацією  гірничого підприємства.

Відповідно до статті 43 Гірничого Закону України встановлені права та соціальні гарантії працівників гірничих підприємств. Так підприємства з видобутку вугілля та вугледобувні підприємства дійсно безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, певним категоріям працівників, в тому числі і пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вугледобувних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.

Постановою Кабінету ОСОБА_5 України від 17 березня 2011 р. N 303 затверджений перелік професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вугледобувних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля. При цьому встановлено, що після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби непрацевлаштованих працівників, професії яких включені до переліку, здійснюється відповідно до статті 48 Гірничого закону України.

Відповідно до п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України (з доповненнями і змінами) безоплатне забезпечення вугіллям робітників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється підприємством, з якого вони пішли на пенсію або працюють, за нормою 5, 9 тон на рік. При цьому зазначено що угода поширюється на працівників, що працюють на умовах найму на підприємствах, в об'єднаннях, компаніях, товариствах, організаціях і установах вугільної промисловості (видобувних, перероблювальних, шахтовуглебудівельних, вугільного машино будування, ДВГРС, реструктуризації підприємств галузі, вуглегеології, галузевої науки, інших підприємствах виробничої та соціальної інфраструктури галузі), що належать до сфери управління Мінпаливенерго України та інших підприємств галузі, у тому числі і ті, що знаходяться у процедурі банкрутства згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", незалежно від форм власності та господарювання (далі Підприємство), на учнів, що навчаються в галузевій системі підготовки і перепідготовки кадрів, а також на непрацюючих членів профспілок - інвалідів і пенсіонерів галузі, безробітних, звільнених з підприємств галузі. Положення Угоди є обов'язковими до застосування при укладанні угод на рівні компаній, об'єднань (комбінатів), трестів, колективних і індивідуальних трудових договорів для всіх підприємств, що перебувають у сфері дії сторін, незалежно від форм власності та господарювання, а також під час розгляду трудових спорів. Мінпаливенерго, профспілки зобов'язують підприємства, що належать до сфери управління Мінпаливенерго, при укладанні колективних договорів забезпечити виконання встановлених Угодою мінімальних соціальних гарантій працівникам та їхнім сім'ям та не обмежують права трудових колективів у розширенні цих гарантій з власних джерел. Інші Підприємства вугільної промисловості при укладанні колективних договорів можуть застосовувати положення зазначеної Угоди. Затвердження уставу відповідача ОСОБА_5 енергетики та вугільної промисловості України свідчить про його належність до сфери управління міністерства та взяття зобов'язань за цією Галузевою угодою.

Позивачка пішла на пенсію з ВАТ «Фірма «Карбон»

Відповідно до ст. 2,3 Гірничого закону, що регулює горні відносини, в тому числі забезпечення вугіллям відноситься Галузева угода між міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками, що діють у вугільній галузі і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості з доповненнями та змінами. Так відповідно до п.12.10 даної Галузевої угоди - особи, що мають право на забезпечення побутовим вугіллям, забезпечуються тим підприємством, з якого особа пішла на пенсії, а тому  Державне підприємство «Шахтарськантрацит», жодних зобов’язань перед позивачкою не має, а тому позов задоволенню не підлягає

          Таким чином суд вважає за можливе відмовити позивачеві в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 2, 43, 44 Гірничого Закону України, Закону України „Про колективні договори і угоди", Постановою Кабінету ОСОБА_5 України від 17 березня 2011 р. N 303, Галузевою угодою між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України, ст. ст. 3,10,15,60,79,88,197,209,212,-214,215,223,233 ЦПК Украіни, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про визнання права на забезпечення побутовим вугіллям – відмовити повністю

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його  проголошення.


Суддя:                                                                      М.І. Кобаль

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація