Справа №  2-14/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 березня 2012 р.                                                                                      м.Шахтарськ

          Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шахтарського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Житлове підприємство «Городок» до ОСОБА_1, треті особи виконавчий комітет Шахтарської міської ради, Управляння житлово-комунального господарства та комунальної власності Шахтарської міської ради, про стягнення заборгованості з квартирної плати та вивозу твердих побутових відходів у сумі 1 768,51 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 підприємство «Житлове підприємство «Городок» (далі – КП «ЖП «Городок») звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, треті особи виконавчий комітет Шахтарської міської ради, Управляння житлово-комунального господарства та комунальної власності Шахтарської міської ради, про стягнення заборгованості з квартирної плати та вивозу твердих побутових відходів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідача, будучи власником квартири АДРЕСА_1, у період з серпня 2006 року по 01 серпня 2009 року не сплачує квартирну плату та за послуги з вивозу твердих побутових відходів. З урахуванням уточнень до позовної заяви, станом на 01.08.2009 року за відповідачем числиться заборгованість по квартирній платі у сумі 1 708,34 грн., за послуги з вивозу твердих побутових відходів у сумі 60,17 грн., а всього у сумі – 1 768,51 грн. На цій підставі позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з квартирної плати та вивозу твердих побутових відходів у сумі 1 768,51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,0 грн. та судовий збір в розмірі 51,0 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 пояснила, що відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. В цій квартирі вона зареєстрована та здійснює підприємницьку діяльність. Але квартира належить до житлового фонду та знаходиться на обслуговуванні позивача. Згідно із договором про надання послуг з обслуговування житлового фонду Шахтарської міської ради, укладеного між КП «ЖП «Городок» та Шахтарською міською радою 01.04.2008 року, позивач проводить розрахунки із наймачами та власниками приміщень в житлових будинках, надає платні послуги населенню. За відповідачем станом на 01.08.2009 року числиться заборгованість в сумі 1 768,51 грн. в межах строку позовної давності. Згідно бухгалтерської довідки про нарахування та оплаті з серпня 2006 року по 01.08.2009 року була нарахована квартирна плата в сумі 1 708,34 грн. та оплата за вивіз твердих побутових відходів (далі - ТВП) в сумі 60,17 грн. За цей період оплата відповідачем проводилася, але не регулярно та не в повному обсязі. Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572, ст.ст.64, 66, 68 Житлового кодексу України відповідач та члени його сім’ї повинні вносити плату за найм жилого приміщення. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала, надала зустрічну позовну заяву до позивача про визнання бездіяльності КП «ЖП «Городок» незаконною та зобов’язання КП «ЖП «Городок» зробити перерахунок суми нарахувань на утримання будинку та прибудинкової території, в подальшому надала заяву про залишення зустрічного позову без розгляду та пояснила, що в 2005 році вона придбала у власність  квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2. Житловий будинок за цією адресою знаходиться на обслуговуванні позивача. Того ж року вона зробила перепланування в цій квартирі. 30.05.2005 року Державною технічною комісією виконкома Шахтарської міської ради квартира, загальною площею 68,5 кв.м. була прийнята в експлуатацією. До складу комісії входив представник позивача. В цій квартирі вона проживає та здійснює підприємницьку діяльність, що не заборонено законом. У зв’язку із тим, вона під час ремонту своєї квартири власним коштом зробила ремонт частини фасаду будинку, покрівлі, димової труби, враховуючи, що до квартири, яка розташована на 1 поверсі двоповерхового будинку, зроблений окремий вхід, прибудинкова територія огороджена, в квартирі є індивідуальне опалення, окремі лічильники  на водопостачання та газ, протягом 2005-2009 років вона на свій розсуд неодноразово сплачувала позивачу деякі суми в якості накопичувальних платежів  на ремонт будинку, покрівлі, за вивіз сміття. У цей період позивач неодноразово звертався до неї щодо необхідності здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги в повному обсязі, на що вона неодноразово зверталася  до позивача з проханнями укласти з нею передбачений Законом України «Про житлово-комунальні послуги» договір. На теперішній час договір про надання житлово-комунальних послуг між ними не укладений. Позивач здійснює утримання будинку частково, нерегулярно та переважно коштом мешканців, про що свідчать акти встановлення факту проведення ремонтних робіт, надання послуг по утримання будинку за адресою: пл..Театральна, буд.5,  підписані мешканцями будинку. Просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала та пояснила, що відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Як на підставу для стягнення з відповідачки заборгованості по квартирній платі та вивозу ТПВ в сумі 1 768,51 грн., позивач в своїй позовні заяві посилається на п.17 Правил користування житловими приміщеннями та ст.64, 66, 68 Житлового кодексу Української РСР від 30.06.1983 № 5464-Х. Ці статті Житлового кодексу Української РСР передбачають права і обов'язки членів сім'ї наймача (члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні  з  наймачем  усіма  правами  і  несуть усі обов'язки,  що випливають з договору найму жилого  приміщення), порядок обчислення плати за користування житлом (плата за користування житлом (квартирна  плата)  обчислюється виходячи із загальної площі квартири. Розмір плати   за  користування   житлом встановлюється Кабінетом Міністрів України) та строки внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги (наймач зобов'язаний  своєчасно  вносити  квартирну  плату  та плату за комунальні послуги). Але, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3, власницею якої є ОСОБА_5,  є приватизованою, і тому не підлягає під нарахування квартирної плати, тобто плати за користування житлом. Однак позивач безпідставно нараховує відповідачці квартирну плату. Окрім того, в своєму позові про стягнення заборгованості з квартирної плати та вивіз ТПВ позивач фактично вказує нараховану оплату за житлово-комунальні послуги згідно затвердженого тарифу, що в даному випадку явно не відповідає змісту позову його вимогам. З 01 січня 2005 року набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875. Відповідно до ст.32 цього Закону плата за житлово-комунальні нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Відповідно до ч.1 ст.19 цього Закону відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а п.1 ч.3 ст.20, п.3 ч.2 ст.21 цього Закону зобов’язують сторони укладати відповідний договір, типова форма якого затверджена постановою КМУ від 12.07.2005 № 560, за ініціативою виконавця. При цьому договір може бути укладений тільки на підставі явно вираженого волевиявлення сторін та досягнення їх згоди по всій істотним умовам. Не може бути оголошеним або «призначеним» учасником договору громадянин, який його не підписав, або не погодився з ним будь-яким іншим належним чином. Згідно із ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язання можуть виникати з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Ч.2 ст.11 ЦК України містить перелік підстав виникнення цивільних прав та обов’язків. Це договори та інші правочини, інші юридичні факти, акти цивільного законодавства. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» є спеціальним, а тому інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що йому не суперечать. Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд  та прибудинкової території у спірний період між сторонами укладений не був. На вирішення суду спір щодо зобов’язання відповідачки укласти такий договір позивачем не передавався. Таким чином між сторонами не виникло цивільних зобов’язань з надання житлово-комунальних послуг та їх оплати. Відповідно до ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», вимога оплати товарів або послуг, наданих у відсутності прямої та недувзначної згоди споживача на їх придбання визнається агресивною підприємницькою практикою та заборонена законом. В цьому випадку навіть факт надання послуги, якщо споживач її не замовляв та не укладав відповідний договір, не є підставою для вимоги оплати. До того ж, факт надання будь-якої послуги однією особою іншій може бути підтверджений лише підписаним ними актом виконаних робіт (наданих послуг), але такого акту між сторонами не підписувалося. Просила в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Представник третьої особи Шахтарської  міської ради ОСОБА_6 підтримала позовні вимоги та пояснила, що відповідачка фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а за спірною адресою здійснює підприємницьку діяльність. Окрім того, квартира за адресою: АДРЕСА_2, не виведена з житлового фонду. Заяву до Шахтарської міської ради щодо виведення квартири з житлового фонду відповідачка не надавала. Відповідно до п.3.5 рішення Шахтарської міської ради № 677 від 26.12.2008 року, громадяни, які встановили індивідуальне опалення не звільняються від оплати послуг за осбуговування і ремонт внутрибудинкових мереж тепло-, водопостачання та зливної каналізації. Відомостями про наявність у відповідачки встановленого лічильника з водопостачання вони не володіють. Просить позовні вимоги КП «ЖП «Городк» задовольнити.

Представник третьої особи Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Шахтарської міської ради ОСОБА_7 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

           З’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були  досліджені в судовому засіданні,  суд встановив:

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7745371 від 12.07.2005 року квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2, знаходиться у приватній власності ОСОБА_1.

Згідно акту Державної технічної комісії, яка призначена виконавчим комітетом Шахтарської міської ради рішенням № 362 від 13.08.2003 року житлова квартира,  розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 68,5 кв.м. прийнята в експлуатацію 30.05.2005 року.

Відповідно листів від 22.02.2007 року, 26.12.2007 року, 03.01.2008 року, 03.08.2009 року ОСОБА_1 зверталася до КП «ЖП «Городок» із проханням укласти з нею договір про надання житлово-комунальних послуг, а листом від 16.05.2007 року направляла позивачу відповідний договір.   

Відповідно листів від 28.03.2007 року, 25.05.2009 року, 15.09.2009 року КП «ЖП «Городок» направляло відповідачці примірники договору про надання послуг по утриманню будинків та споруд і прибудинкової території.

Згідно статуту КП «ЖП «Городок», затвердженого рішенням сесії Шахтарської міської ради № 26 від 29.05.2002 року та зареєстрованого виконкомом Шахтарської міської ради від 05.06.2002 за № 04053074 Ю 0010153,  підприємство утворено Шахтарською міською радою і існує як підприємство комунальної власності. Предметом діяльності підприємства є забезпечення на належному рівні експлуатації житлового фонду міської комунальної власності, облік та забезпечення належної експлуатації житла та іншого майна, яке знаходиться в міській комунальній власності (п.3). До обов’язків підприємства належить забезпечення належного збереження, правильної експлуатації і своєчасного ремонту, а також підтримання належного санітарно-гігієнічного рівня житлового фонду, зелених насаджень і територій (п.4). Джерелами формування майна підприємства є також доходи, отримані від квартирної плати та комунальних послуг (п.5.2). Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах виробничої діяльності здійснюються на основі договорів (п.9.5).

Згідно договору про надання послуг з обслуговування житлового фонду Шахтарської міської ради № 40, укладеному 01.04.2008 року між Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Шахтарської міської ради та КП «ЖП «Городок», останньому надані повноваження укладати договори з населенням, проводити розрахунки з наймачами та власниками житлових та нежитлових приміщень в житлових будинках, подання заяв до суду про стягнення заборгованості за надані послуги, заяв про спонукання до укладення договорів (п.1.3). Для населення тарифи з обслуговування будинків і прибудинкових територій встановлюються  Управлінням житлово-комунального господарства та комунальної власності Шахтарської міської ради (п.2.1.6). Надані КП «ЖП «Городок» послуги оплачуються безпосередньо квартиронаймачами, власниками житлових і нежитлових приміщень у вигляді квартирної плати, плати за утримання будинків і прибудинкових територій (п.3.1).

Згідно довідок, доданих позивачем до позовної заяви від 28.08.2009 року та до уточненої позовної заяви від 04.06.2010 року, сума заборгованості, яка числиться за ОСОБА_1  за період з серпня 2006 року по 01 серпня 2009 року, складає: по квартирній платі – 1 708,34 грн; по вивозу твердих побутових відходів – 60,17 грн.(з урахуванням сплачених 8,12 грн). Розрахунки проведені із загальної площі 63,2 кв.м.

Згідно платіжного доручення № 857 від 25.08.2009 року позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30,0  грн.

Згідно рішення Шахтарської міської ради №V/19-1028  від 24.12.2008 року позивач звільнений від сплати державного мита.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875, споживач – це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Споживач, власник будинку та виконавець або виробник є учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.19,  ст.32 цього Закону відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Плата за житлово-комунальні нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Стаття 20 ч.3 п.1 та стаття 21 ч.2 п.3 цього Закону зобов’язують сторони укладати відповідний договір за ініціативою виконавця. Типова форма договору затверджена постановою КМУ від 12.07.2005 № 560.

Згідно із ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язання можуть виникати з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Частина 2 статті 11 ЦК України містить перелік підстав виникнення цивільних прав та обов’язків. Це договори та інші правочини, інші юридичні факти, акти цивільного законодавства.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» є спеціальним, а тому інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що йому не суперечать.

В судових засіданнях було встановлено, що договір про надання послуг з утримання будинків і споруд  та прибудинкової території у спірний період між сторонами укладений не був, позивач до суду із позовною заявою про спонукання відповідача до укладення такого договору не звертався.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст.212 ЦПК України).

Суд не приймає до уваги  надані позивачем в якості доказів фактичного надання відповідачці  житлово-комунальних послуг  договори із постачальниками послуг та акти виконаних робіт за цими договорами, графіки проведення робіт та технічного обслуговування, лімітні картки, розрахунки матеріальних затрат, як належний доказ, оскільки вони не містять відомостей про те, що послуги надавались саме ОСОБА_1 Такі висновки підтверджуються колегією суддів Донецького апеляційного господарського суду в постанові від 15.03.2010 року по справі №29/298.

Відповідно до положень ч.3 ст.213 ЦПК України, абз.4 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.11, 203, 509, 626  Цивільного кодексу України, ст.. 7, 10, 11, 11-1, 60, 208, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294  Цивільного процесуального кодексу України,

                                                     В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Житлове підприємство «Городок» до ОСОБА_1, треті особи виконавчий комітет Шахтарської міської ради, Управляння житлово-комунального господарства та комунальної власності Шахтарської міської ради, про стягнення заборгованості з квартирної плати та вивозу твердих побутових відходів у сумі 1 768,51 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,0 грн. та судового збору в розмірі 51,0 грн - відмовити.

            Рішення  набирає законної сили  після закінчення строку  для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається  до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду  подається протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення  можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти   днів з дня отримання копії рішення.

Суддя  Шахтарського міськрайонного

суду Донецької області                                                                                       ОСОБА_8