Справа № 2-НОМЕР_1/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2012 року Овідіопольський районний суд Одеської області, у складі:

головуючого судді Кириченко П.Л.

при секретарі Осадченко С.В., позивача ОСОБА_1, та  представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4        

розглянувши у відкритому засіданні в смт. Овідіополь Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Комунального Підприємства «Овідіопольське РБТІ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача приватний нотаріус Овідіопольського нотаріального округу ОСОБА_7, Овідіопольська державна нотаріальна контора Одеської області  

- про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним,

- про витребування  майна  з чужого незаконного володіння ,

- про зобов’язання не перешкоджати в користуванні об’єктом нерухомості ( будівлі та земельної ділянки),

- про визнання рішення сільської ради не дійсним та його скасування ,

- про визнання права власності ,

- про заборону відповідачам перешкоджати  у користуванні власністю

- про встановлення  порядку користування земельною ділянкою,

- про встановлення  меж  земельної ділянки в натурі ,

- про зобов’язання  сільської  ради встановити порядок користування земельною ділянкою,

- про зобов’язання сільської  ради вчинити певні дії та внести запис у господарську книгу ,

- про зобов’язання  сільської ради вчинити певні дії по наданні дозволу на виготовлення технічної документації ,

- про заборону відповідачу перешкоджати мені в користуванні власністю,

- про зобов’язання вчинити певні дії посадових осіб Овідіопольського РБТІ,

- про визнання права користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ :

          15 листопада 2007 року позивачка звернулась з  вищевказаним позовом , який  в порядку ст. 31 ЦПК України вточнила та зазначила , що 24 серпня 1990 року вона за договором купівлі-продажу придбала  житловий будинок АДРЕСА_1 . В свою чергу відповідач ОСОБА_3  згідно договору купівлі-продажу  придбала житловий будинок  по АДРЕСА_2, при укладанні даного договору відповідач порушила її права .В зв’язку з цим позивачка просить:  

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_7 від 01.07.2005 р. за реєстровим № 1706, між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (в частині продажу літньої кухні «Ее»та надвірної споруди за № 3, яка фактично є моєю цистерною 6 кв. м.);

- витребувати із чужого незаконного володіння належні її на праві власності споруди –частину мого старого будинку, позначеного на схематичному плані, як літня кухня «Ее», площею 23,8 кв. м., цистерну, ємкістю 6 куб. м., розташованих на відповідній земельній ділянці;

- зобов’язати ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_9 в користуванні будівлею літньої кухні та цистерни, які знаходяться на земельній ділянці, яка згідно наказу  № 111-К від 30.07.1990 року радгоспу «Авангард»була мені надана у користування;

- визнати  незаконними та скасувати: рішення Прилиманської сільради № 141 від 14.12.2006 р.; рішення Прилиманської сільради № 228 від 30.03.2007 р.;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за № НОМЕР_2, що складається з одного житлового будинку, позначеного на схематичному плані літ. «А-Іаа1», загальною площею 98.5 кв.м., гараж літ. «Б», площею 24.8 кв. м., та літньої кухні «Ее», площею 23,8 кв. м., навісу літ. «В», площею 7,9 кв.м., сараю літ. «Г», площею 6 кв.м, санвузлу літ. «Д» площею 3,3 кв.м., цистерни, ємкістю 6 куб.м., по АДРЕСА_1, що розташовані на земельній ділянці, розміром 0,10 га. З межами, встановленими та зафіксованими в акті та на плані-схемі доданими до наказу № 111-к від 30.07.1990 р. радгоспу «Авангард», та в рішенні за № 73 Виконкому Прилиманської сільради Овідіопольського району Одеської області від 26 липня 1990 року.;

- заборонити відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_5  перешкоджати  їй в користуванні власністю ,

- установити порядок користування земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 згідно з планом;

- встановити межі земельної ділянки в натурі, що відповідають площі 0,10 га та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов’язати Прилиманську сільську раду Овідіопольського району Одеської області встановити порядок землекористування земельною ділянкою, яка знаходиться по АДРЕСА_1 виходячи із первістнонаданої, а саме 0, 10 га;

- зобов’язати Прилиманську сільську Овідіопольського району Одеської області внести зміни до господарської книги за № 8 за 2001-2005 рік площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 з 0, 07 га на 0,10 га.;

- зобов’язати  Прилиманську сільську раду Одеської області надати дозвіл на виготовлення технічної документації для виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0, 10 га розташовану по АДРЕСА_1.  (л.с.48-49);

- заборонити ОСОБА_3, ОСОБА_5  перешкоджати позивачці  в користуванні її власністю;

- зобов’язати КП «Овідіопольське РБТІ»зареєструвати рішення суду, в якості правовстановлюючого документу . Представник відповідача заперечує проти даних вимог.  Дані  вимоги стосуються дій відповідача в майбутньому , а тому задоволенню не підлягають.  

- визнати право користування земельною ділянкою, площею 0.10 га .

Позивачка та її представники на своїх позовних вимогах наполягають .

          Відповідачі ОСОБА_3 та її представник позов не визнали , відповідач ОСОБА_5 позов не визнав та просить справу розглянути в його відсутність, його представник позов не визнав.

Відповідач Прилиманська сільська рада до суду не з’явилась , з вимогами до сільської ради не погоджувались (а.с.139,140) свої заперечення суду не надала , просить справу розглянути відповідно до чинного законодавства без їх участі .

Представник відповідача –КП «Овідіопольське РБТІ»до суду не з’явився, при цьому надав заяву в якої зазначив , що з позовом не згодний, просить справу розглянути в їх відсутності .  

Представник третьої особи –Овідіопольська держнотконтора Одеської області до суду не з’явилася, позовну заяву отримали та матеріали до неї, в зв’язку з завантаженістю на роботі   справу просять розглянути без їх участі.  

Представник третьої особи –приватний нотаріус ОСОБА_7  до суду не з’явилася, позовну заяву отримала та матеріали до неї, в зв’язку з завантаженістю на роботі   справу просять розглянути без їх участі.  

          Заслухавши пояснення сторін ,дослідивши докази по справі, доводи та заперечення сторін , суд прийшов до висновку, що  дані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 203 ч.1 ЦК України  зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства .  

          Відповідно до ст. 216 ч.1 ЦК України недійсний правочин не створює наслідків , крім тих , що пов’язані з його створення .

          Так судом встановлено, що 24 серпня 1990 року між ОСОБА_10  та ОСОБА_9 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, який складається  з цілого одноповерхового житлового будинку, загальною площею 28 кв.м. корисною площею 28 кв.м., загальною житловою площею 22 кв.м. та надвірних споруд: цистерна 6 куб. метрів, розташованого на присадибній земельній ділянці радгоспу «Авангард». Даний житловий будинок ОСОБА_10 отримав після смерті ОСОБА_11, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Овідіопольською держнотконторою Одеської області 16 червня 1990 року за реєстровим № 1502 та зареєстрованого в погосподарській книзі Прилиманської с/ради №7, особистий рахунок № НОМЕР_1, що стверджується довідкою Прилиманської с/ради. Померлій ОСОБА_11 належав житловий будинок з господарськими спорудами, який складався: кам’яний будинок одноповерховий довоєнної забудови, загальна площа будинку складає 28 кв.м., житлова 22 кв.м; господарські споруди та будівлі (інші будівлі, як вказано в по господарській книзі) сарай, цистерна, підвал, літня кухня, що підтверджується довідкою виконкому Прилиманської сільської ради № 832 за травень 1990 року та записи з погосподарської книги сільської ради за № 7, особистий рахунок № НОМЕР_1.

Земельна ділянка, площею 0,10 га перебувала у користуванні ОСОБА_10, за вищевказаною адресою на підставі належного ввіділу радгоспу «Авангард», що підтверджується наказом № 111/К від 20 липня 1990 року. ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, довідка про отримання одноразової допомоги була видана на ім’я ОСОБА_3.

01 липня 2005 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, яка перебувала у шлюбі з ОСОБА_5, був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, який складається в цілому з одного бутового житлового будинку під літ. «Аа»житловою площею 43 кв. м., загальною площею 53,3 кв. м., надвірними спорудами: котельна літ. «Б», вбиральня під літ. «В», дві літні кухні літ. «Г», «Е,е», вхід в підвал під літ. «Д», спорудження під № 1-4, І, розташований у земельній ділянці у фактичному користуванні площею 0, 11 га. Вищевказаний житловий будинок належав ОСОБА_8 на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно виданого Прилиманської с/р Овідіопольського району Одеської області 01.06.2005 року згідно рішення Виконкому Прилиманської сільської ради від 31.05.2005 року за № 135, який належним чином було зареєстровано в Овідіопольському РБТІ. Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 та внесений до реєстру за № 1706 01.07.2005 року та зареєстрований в КП Овідіопольське РБТІ.  

Відповідно до технічної  документації складеною КП Овідіопольським РБТІ літня кухня під літ. «Е,е»є площею 23,8 кв.м., спорудження № 3 є цистерною.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01.06.2005 року ОСОБА_8 отримала на підставі рішення Виконкому № 135 від 31.05.2005 року.  Підстави для прийняття даного рішення послужила заява ОСОБА_8 та інвентаризація вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка була проведена з участю ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

1.Позивачка ОСОБА_1 просить визнати частково недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 від 01.07.2005 року в частині продажу літньої кухні під літ. «Е,е»площею 23,8 кв.м. та спорудою № 3- цистерною. Суд вважає, що в цій частині дані вимоги підлягають задоволенню з наступного, так із матеріалів справи вбачається, що літня кухня під літ. «Е, е»та цистерна належала ОСОБА_11 на праві приватної власності, що знайшло своє підтвердження з виписки з погосподарської книги № 7, особистий рахунок № НОМЕР_1, свідоцтва на право на спадщину  за законом  від 16.06.1990 року, виданого на ім’я ОСОБА_10

ОСОБА_8 отримала рішення Виконкому Прилиманської селищної ради № 135 від 31.05.2005 року та свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 01.06.2005 року на підставі її заяви. Рішення компетентних установ Прилиманської сільської ради було прийнято помилково без урахування виписки з погосподарської книги № 7, особистий рахунок № НОМЕР_1, свідоцтва про право на спадщину  за законом  від 16.06.1990 року, виданого на ім’я ОСОБА_10 з яких видно, що літня кухня під літ. «Е,е»та цистерна належала не ОСОБА_8, а іншим особам.

При укладанні договору купівлі-продажу між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 від 01.07.2005 року ОСОБА_8 як продавець, безпідставно включила до майна, яке підлягає відчуженню літня кухня під літ. «Е,е»та спорудження № 3 –цистерна, а тому суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

2.Позивачка просить витребувати із чужого незаконного володіння належні позивачці документи на право власності,  споруди –частину старого будинку, позначеного на схематичному плані, як літня кухня «Ее», площею 23,8 кв. м., цистерну, ємкістю 6 куб. м., розташованих на відповідній земельній ділянці;

          Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право власник має право витребувати своє майно від особи , яка незаконно , без відповідної правової підстави заволоділа ним .

          Позивачка наполягає витребувати у відповідачів літню кухню «Ее»площею 23.8 кв.м., але згідно правоустановчих документів та технічної документації у відповідачів даного майна не має інших належних та допустимих доказів відповідно до ст.ст. 58,59 ЦПК України позивачка не надала, а тому підстав для задоволення позовних вимог в частині даного майна відсутні.

          Відповідно до договору купівлі-продажу від 01.07.2005 року відповідачка ОСОБА_3 є власником спорудження № 3 цистерна 5 к/м , яка на час розгляду справи спільно з відповідачем ОСОБА_5 користуються даним майном . Під час розгляду справи позивачка надала належні докази того , що дане майно є цистерна  6 к/м не 5 к/м , як зазначено у правоустановчому документі відповідачки ОСОБА_3 , що підтверджується  записом  у погосподарської книзі № 7 , особистий рахунок № НОМЕР_1 ,свідоцтва про право на спадщину по закону від 16.06.1990 г.,  договором купівлі-продажу від 24.08.1990 року. Виходячи з вищевказаного суд вважає, що відповідачі ОСОБА_3та ОСОБА_5 користуються та володіють  цистерною 6 к/м  незаконно та без відповідної правої підстави , а тому позивачка обґрунтовано ставить питання про витребування свого майна із чужого незаконного володіння .

          3.Позивачка просить відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5 не перешкоджати її в користуванні  літньою кухнею «Ее»площею 23.8 кв. та  цистерною   6 к/м .  та земельною ділянкою площею 0,03 га.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності , якщо це право оспорується або не визнається іншою особою , а також у разі втрати ним документу , який засвідчує його право власності .

Позивачка просить зобов’язати відповідача ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні її земельною ділянкою, площею 0,03 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, яка була виділена наступним землекористувачам на підставі наказу радгоспу «Авангард»№ 111/к від 30.07. 1990 року  і розташованими на ній  господарською будівлею літньою кухнею під літ. «Е»і верандою літ. «е», спорудження № 3 цистерною. Сторонами не оскарджується, що дійсно в користуванні відповідачки ОСОБА_3 знаходиться вищевказане нерухоме майно та земельна ділянка площею 0,03 га. При розгляді справи суд прийшов до висновку, що договір купівлі-продажу між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 від 01 липня 2005 року в частині спірного нерухомого майна є недійсним, тому відповідачка безпідставно користується спірним нерухомим майном, а тому вимоги в частині зобов’язання не чинити перешкоди у користуванні власністю у вигляді нерухомого майна та земельною ділянкою є обґрунтованими.

4.Позивачка просить визнати  незаконними та скасувати: рішення Прилиманської сільради № 141 від 14.12.2006 р. про видачу державного акту на право приватної власності на ім’я ОСОБА_1; рішення Прилиманської сільради № 228 від 30.03.2007 р. про затвердження технічної документації щодо передачі земельної ділянки ОСОБА_3 (далі по тексту-спірні рішення сільської ради).

          Відповідно до ст. 12 ч. 1 п. б ЗК України до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян.

          Відповідно до ст. 120 ч. 2 ЗК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою на якій вони розташовані, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.  

          Судом встановлено що, позивачка ОСОБА_1 придбала житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі –продажу з ОСОБА_10. Житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,10 га., який був у фактичному користуванні у ОСОБА_11 та ОСОБА_10 Відповідачка ОСОБА_3 придбала житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований  за адресою  АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу з ОСОБА_8 Житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,11 га., який був у фактичному користуванні у ОСОБА_8 Схема-план фактичного користування вищевказаних земельних ділянок знаходиться при технічній документації на житлові будинки.

          Вищевказані спірні рішення сільської ради були прийняті з порушенням ст. 120 ЗК України, а саме не були виконані умови передання земельних ділянок на тих самих умовах, у тому ж самому обсязі, що були у попереднього землекористувача. Тому суд вважає, що рішення Прилиманської сільради № 141 від 14.12.2006 р. про видачу державного акту на право приватної власності на ім’я ОСОБА_1; рішення Прилиманської сільради № 228 від 30.03.2007 р. про затвердження технічної документації щодо передачі земельної ділянки ОСОБА_3 , відповідно до ст.. 152 ЗК України є недійсним та підлягає скасуванню.

          Представник відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5  проти даних позовних вимог заперечує мотивуя те, що дані рішення були прийняті на законних підставах, а самі  вимоги повинні розглядатись в рамках адміністративного судочинства .

          Відповідно до ст.15 ч.1 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права  у разі  його порушення , невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ч.1 п.10 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути .. визнання незаконних рішень .. органу місцевого самоврядування .

          Виходячи з правовідносин, які виникли між сторонами, суд вважає, що дані вимоги повинні бути між собою взаємопов’язані та повинні розглядатись в цивільному проваджені.    

          Представник відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5 заперечує проти визнання рішення Прилиманської сільської ради від 14.12.2006 року ,  дане рішення не стосується прав та інтересів відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Представник відповідач - Прилиманської сільська рада до суду не з’явився , з вимогами до сільської ради не погоджувались (а.с.139,140) свої заперечення суду не надала , просить справу розглянути відповідно до чинного законодавства без їх участі , тому суд приходить до висновку , що сільська рада фактично погоджується з позовними вимогами в даній частині .

5.Позивачка ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на житловий будинок за №НОМЕР_3, що складається з одного житлового будинку, позначеного на схематичному плані літ. «А-Іаа1», загальною площею 98.5 кв.м., гараж літ. «Б», площею 24.8 кв. м., та літньої кухні «Ее», площею 23,8 кв. м., навісу літ. «В», площею 7,9 кв.м., сараю літ. «Г», площею 6 кв.м, санвузлу літ. «Д»площею 3,3 кв.м., цистерни, ємкістю 6 куб.м., по АДРЕСА_1, що розташовані на земельній ділянці, розміром 0,10 га. З межами, встановленими та зафіксованими в акті та на плані-схемі доданими до наказу № 111-к від 30.07.1990 р. радгоспу «Авангард», та в рішенні за № 73 Виконкому Прилиманської сільради Овідіопольського району Одеської області від 26 липня 1990 року, однак дані вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Так, відповідно до статті 392  ЦК України, власник має право звернутись до суду з позовом про визнання права власності у разі оскарження його права. Позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який складається: житловий будинок під літ. «А-Іаа1»,  гараж літ. «Б», навісу літ. «В», сараю літ. «Г», санвузлу літ. «Д», спорудження № 1-3,І, який розташований за вищевказаною адресою  на підставі свідоцтва про право власності від 08.09.2004 року. Дане свідоцтво належним чином зареєстровано в бюро технічної інвентаризації. Вищевказане нерухоме майно ніким не оскарджується, а тому суд вважає, що підстав для задоволення позову про визнання права власності на дане нерухоме майно не має. Позивачка просить визнати право власності на літню кухню літ. «Е», площею 20,7 кв.м., «е»площею 3,1 кв.м.  та на цистерну ємкістю 5 н/л, яке знаходиться у користуванні відповідачки ОСОБА_3 Суд прийшов до висновку, що договір купівлі-продажу між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 в частині продажу літньої кухні під літ. «Е», веранди «е», спорудження № 3 цистерни є недійсним. Відповідачка ОСОБА_3 є неналежним власником вищевказаного майна, а тому в цій частині позовні вимоги позивачки про визнання права власності на вищевказане нерухоме майно є обґрунтованими.

6.Позивачка ОСОБА_1 просить заборонити ОСОБА_3 перешкоджати їй в користуванні її власністю, яка розташована за місцем її проживання,  але в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. Так відповідно до ст..15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права  у разі  його порушення , невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ч.1 п.10 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути .. визнання незаконних рішень .. органу місцевого самоврядування . Позивачка просить суд заборонити відповідачці  користуватися її власністю, при цьому позивачка не вказує яким самим майном, однак суд розглядає спір між сторонами у разі виникнення правовідносин, а не тих правовідносин які можуть статися між сторонами в майбутньому.

7. Позивачка просить установити порядок користування земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1 згідно з планом, але спору між членами сім’ї позивачки або співвласниками житлового будинку  про порядок користування земельною ділянкою не має, тому суд вважає , що ці позовні вимоги не стосуються даного предмету ,а відповідачі по справі є не належною стороною , тому ці вимоги задоволенню не підлягають.

8. Позивачка просить встановити межі земельної ділянки в натурі, що відповідають площі 0,10 га та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до ст. 12 ЗК України до виключної  компетенції сільської ради входить встановлення меж на території громади, відмову у встановленні меж позивачка від сільської ради не отримала , а тому суд вважає , що дані позовні вимоги є передчасні, а тому задоволенню не підлягають.

9. Позивачка просить  зобов’язати Прилиманську сільську раду Овідіопольського району Одеської області встановити порядок землекористування земельною ділянкою, яка знаходиться по АДРЕСА_1 виходячи із первістнонаданої, а саме 0, 10 га., але суд вважає ,що дані позовні вимоги стосуються не сільської ради , а інших осіб інтереси та права яких порушуються , а тому дані вимоги задоволенню не підлягають .

10.Позивачка просить зобов’язати Прилиманську сільську Овідіопольського району Одеської області внести зміни до господарської книги за № 8 за 2001-2005 рік площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 з 0, 07 га на 0,10 га. , але внесення будь-яких відомостей до господарської книги не тягне за собою виникнення будь-яких правовідносин , а тому ці вимоги є не обґрунтовані та задоволенню не підлягають .

11. Позивачка просить  зобов’язати  Прилиманську сільську раду Одеської області надати дозвіл на виготовлення технічної документації для виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0, 10 га розташовану по АДРЕСА_1 але в свою чергу позивачка до сільської ради у письмовій формі не зверталась, відмови не отримала, тому дані вимоги суд вважає передчасні і задоволенню не підлягають.

12. Позивачка ОСОБА_1 просить заборонити ОСОБА_3 перешкоджати їй в користуванні її власністю, яка розташована за місцем її проживання, але в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. Так відповідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання. Позивачка просить суд заборонити відповідачці  користуватися її власністю, при цьому позивачка не вказує яким самим майном, однак, суд розглядає спір між сторонами у разі виникнення правовідносин, а не тих правовідносин, які можуть статися між сторонами в майбутньому.

          13.Позивачка просить  визнати право користування земельною ділянкою площею 0.10 га , яка була раніше їй виділена. Відповідно до ст.. 15 ЦПК України кожна особа  має право на захист свого цивільного права  у разі його порушення , невизнання  або оспорювання . Позивачка просить  визнати право користування земельною ділянкою , але це  право, яке передбачено Конституцією  сторонами не оспорується. Належних та допустимих  доказів того, що право позивачки на користування земельною ділянкою було порушено або не визнано не надала, а тому суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають .   

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5 та їх представник стверджують , що позивач пропустив строк позовної давності , позивач надав клопотання про поновлення строку позовної давності , так як був пропущений з поважних причин (а.с. 84). З матеріалів цивільної справи вбачається, що комісія сільської ради 04 липня 2007 року склала акт в ході розгляду земельного спору, позивач до суду звернувся з позовною заявою від 15 листопада 2007 року, тому виходячи з вищевказаного суд проходить до висновку, що фактично про порушення своїх прав позивач дізнався у липні 2007 року, що суд розглядає , як поважну причину та поновлює строк для звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів.  

При поданні позову позивачка сплатила судовій збір, при цьому питання про стягнення судових витрат не ставить, а тому відповідно до ст. 88 ЦПК України , судові витрати розподілу не підлягають .

Керуючись ст.ст..10,11,60,88,209, 214-215 ЦПК України , ст.ст. 15,  203 ч.1 ,216 ч.1 , 387,392, ЦК України , ст. 12 ч.1 п.б ЗК України , ст. 120 ч.2 ЗК України ,  суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Комунальне Підприємство «Овідіопольське РБТІ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача приватний нотаріус Овідіопольського нотаріального округу ОСОБА_7, Овідіопольська державна нотаріальна контора Одеської області  про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним,  про витребування  майна  з чужого незаконного володіння, про зобов’язання не перешкоджати в користуванні об’єктом нерухомості ( будівлі та земельної ділянки),  про визнання рішення сільської ради не дійсним та його скасування,  про визнання права власності, про заборону відповідачам перешкоджати  у користуванні власністю, про встановлення  порядку користування земельною ділянкою, про встановлення  меж земельної ділянки в натурі,  про зобов’язання  сільської  ради встановити порядок користування земельною ділянкою,  про зобов’язання сільської  ради вчинити певні дії та внести запис у господарську книгу, про зобов’язання  сільської ради вчинити певні дії по наданні дозволу на виготовлення технічної документації,  про заборону відповідачу перешкоджати  в користуванні власністю, про зобов’язання вчинити певні дії посадових осіб Овідіопольського РБТІ, про визнання права користування земельною ділянкою задовольнити частково .

          Визнати договір купівлі-продажу від 01 липня 2005 року житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами , що знаходиться  в АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом  Овідіопольського нотаріального округу  Одеської області , зареєстрований в реєстрі № 1706 , в частині купівлі-продажу літньої кухні «Е,е», спорудженні за №3 –цистерна об’ємом 6 куб.м. - недійсним .   

Зобов’язати  ОСОБА_3, ОСОБА_5  не чинити перешкоди  у користуванні ОСОБА_9 земельною ділянкою площею 0,03 га , господарськими спорудами, які складаються з  літньої кухні, веранди під літ. «Е.е»площею 23.8 кв.м. , спорудження під № 3 –цистерна 6 куб.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Витребувати у ОСОБА_3, ОСОБА_5 з чужого незаконного володіння спорудження під № 3 –цистерна 6 куб.м. , які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

          Визнати рішення Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 228 від 30 березня 2007 року відносно ОСОБА_3 про затвердження технічної документації, передання  у безкоштовну приватну власність та видачу державного акту  незаконним та  його скасувати.

          Визнати рішення Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 141 від 14 грудня  2006 року відносно ОСОБА_9  про затвердження технічної документації, передання  у безкоштовну приватну власність та видачу державного акту  незаконним та  його скасувати .

          Визнати право приватної власності за ОСОБА_9 на  літню кухню, веранду під літ. «Е.е» площею 23.8 кв.м., спорудження під № 3 –цистерна 6 куб.м. , які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, розташовані на земельній ділянці площею 0.03 га., яка знаходиться у фактичному користуванні .

          В іншої частині позовні вимоги задоволенню не підлягає.

Рішення  суду може бути оскаржено в палату по цивільним справам Апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 діб з дня його проголошення.

Суддя:П. Л. Кириченко