Справа №11-194/12 06.03.2012 06.03.2012 06.03.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-194/12 Головуючий у 1-й інстанції: Закревського В.І.
Категорія: ч.1, 2 ст.185 КК Доповідач апеляційної інстанції: Семенчук О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого судді Пустовара М.Л.
суддів: Значок І.С., Семенчука О.В.
за участю:
прокурора Максимишина О.Л.
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 грудня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Первомайська Миколаївської області, громадянин України, раніше не судимий в силу 89 КК України,
- засуджений за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі; за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання – 2 роки позбавлення волі.
Постановлено стягнути з засудженого відшкодування майнової шкоди на користь:
- ЦТУ №16 ПАТ «Укртелеком» в сумі 279 гривень 61 копійку;
- КП «Первомайський міській водоканал» - 2595 гривень.
Згідно вироку, ОСОБА_2, 19.10.2011 р., о 23 годині, таємно викрав металеву кришку люку з колодязя кабельної каналізації, який розташований біля будинку АДРЕСА_1, чим завдав ЦТУ №16 ПАТ «Укртелеком» збитків на суму 279 гривні 61 копійку.
В ніч на 20.10.2011 р. в такий же спосіб, він же, повторно таємно викрав майно, розташоване біля будинків АДРЕСА_2, яке належало КП «Первомайський міській водоканал», а саме: шість металевих кришок каналізаційних колодязів, загальною вартістю 2595 гривень.
В апеляції засуджений, не оспорюючи висновки суду щодо кваліфікації дій та доведеності вини, просить вирок в частині покарання змінити та призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі або звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Зазначає, що суд не врахував пом’якшуючі покарання обставини, які на його думку істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме: повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, позитивну характеристику, а також, що він раніше не судимий, проживає з вагітною дружиною і має на утримані двох малолітніх дітей.
В запереченнях на апеляцію прокурор, якій брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить апеляцію залишити без задоволення, вирок суду без змін, як постановлений з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням вимог ст. 323 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав апеляцію та просив призначити йому покарання, не пов’язане з позбавленням волі, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у скоєнні вказаних у вироку злочинів, за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами та в апеляції не оспорюються.
Що стосується призначеного засудженому покарання, то воно має бути змінено, зважаючи на такі обставини.
Призначаючи покарання у виді позбавлення волі, суд зазначив у вироку, що враховує ступень тяжкості вчинених злочинів, дані про особу, який за місцем проживанням характеризується посередньо, в силу ст.89 КК України не судимий, а також пом’якшуючі покарання обставини – визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Разом з тим, колегія суддів визнає, що судом 1-ї інстанції не достатньо враховано, що засуджений вчинив злочини середньої тяжкості, повністю визнав свою вину, щиро покаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, проживає разом з співмешканкою, яка на даний час вагітна, а також відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину та обтяжуючих покарання обставин.
Крім того, з додатково наданих апеляційному суду документів вбачається, що матеріальна шкода заподіяна злочином, на даний час повністю відшкодована, що підтверджується відповідними квитанціями, а з досліджених у судовому засіданні оригіналів свідоцтв про народження дітей слідує, що ОСОБА_2 має на утримані двох неповнолітніх дітей.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що при наявності зазначених обставин та характеристики особи ОСОБА_2, виправлення засудженого може бути досягнуте за умов відбування покарання без позбавлення волі, з пом’якшенням покарання, як за окремі злочини, так і за їх сукупністю.
Враховуючи зазначене, вирок підлягає зміні в частині призначеного покарання внаслідок його надмірної суворості.
Разом з тим, колегія суддів визнає за необхідне, відповідно до вимог ч.2 ст.57 Кримінально-виконавчого кодексу України, з урахуванням даних про особу, а також конкретних обставин справи, запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 у виді взяття під варту - залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И ЛА :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 грудня 2011 року у відношенні ОСОБА_2 в частині призначеного покарання - змінити.
Призначити ОСОБА_2 покарання:
- за ч.1 ст.185 КК України у виді 240 годин громадських робіт;
- за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ч.2 ст.57 КВК України запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 – взяття під варту, залишити без змін до прибуття засудженого до кримінально-виконавчої установи відкритого типу.
У відбуте ОСОБА_2 покарання зарахувати строк перебування його під вартою, починаючи з 14 грудня 2011 року та до прибуття його до кримінально-виконавчої установи відкритого типу.
В іншій частині, вищезазначений вирок залишити без змін.
Головуючий
Судді