Справа № 33-30/12      15.02.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  Справа № 33 - 30/2012 року                                               Головуючий суду 1-ї інстанції:

Категорія: ст.124 КУпАП                                                  суддя Чернієнко С.А.

                                                                                                            Головуючий апеляційної інстанції:

                                                                                                суддя Чернявський А.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

15 лютого 2012 року                                                              м. Миколаїв

                    апеляційний суд Миколаївської області у складі:

                  головуючого – судді -             Чернявського А.С.,

                при секретарі —                       Кельїній А.Г.,

                            особи, щодо якої

                          провадження по справі

                          закрито -                                    ОСОБА_2,

                          потерпілого -                             ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_3 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2012 року, якою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1.

закрито провадження по справі за ст. 124 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови суду, органами ДАІ складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 2 червня 2011 року, близько 20 год. 15 хв., ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «КАМАЗ 5511» державний номерний знак НОМЕР_1,  на 127 км. автодороги М-14 «Одеса - Миколаїв», порушивши вимоги п. 10.2 Правил дорожнього руху України, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав переваги в русі транспортному засобу «ДЕО» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, та допустив зіткнення вказаних транспортних засобів, в результаті чого автомобіль «ДЕО» отримав механічні пошкодження.

Пославшись на показання свідків та протокол огляду місця ДТП з долученою до нього схемою, суд першої інстанції закрив провадження по адміністративній справі в зв*язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

В апеляції ОСОБА_3 просить постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2012 року скасувати, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою.

Зазначає, що основними доказами, на які послався суд першої інстанції при винесенні постанови, стали покази ОСОБА_2 та його свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та надав критичну оцінку його показам та показам свідка ОСОБА_7, який на момент ДТП знаходився в його автомобілі «ДЕО»,

Крім того, апелянт вважає, що суд не врахував, що він рухався на своєму автомобілі «ДЕО»  по головній дорозі, не створював небезпеки чи перешкоду для руху та відповідно до п. 1.4 ПДР України мав право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ці Правила, але при цьому суд не врахував, що згідно матеріалів справи саме водій автомобіля «КАМАЗ» - ОСОБА_2 виїхав з другорядної дороги на головну, не надавши переваги в русі автомобілю під його керуванням, чого сам ОСОБА_2 не заперечував при наданні пояснень безпосередньо на місці ДТП.

Також звертає увагу, що зі схеми ДТП вбачається, що водій транспортного засобу «КАМАЗ» не міг перетнути дві суцільні смуги і одну смугу розгону без порушення ПДР України про розворот, тобто, водій ОСОБА_2, виїжджаючи з АЗС, з правої крайньої смуги перетнув три смуги по при всі правила дорожнього руху.  

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; апелянта ОСОБА_3, який просив задовольнити його апеляцію; особу щодо якої провадження по справі закрито – ОСОБА_2, який вважав що апеляція задоволенню не підлягає; вивчивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляції, суд не знаходить підстав для її задоволення.     

          Апелянт стверджує, що рухався у крайній лівій змузі  дороги, опереджуючи великогабаритний грузовий автомобіль, який рухався по правій смузі руху та закривав йому обзір правої частини дороги та узбіччя. В цей час, водій автомобіля КАМАЗ ОСОБА_2, не пропустивши ці трансортні засоби, став виїзджати на головну дорогу, підрізавши великогабаритний грузовий автомобіль та ставши перешкодою для руху автомобіля апелянта.

          Про таку ж дорожну ситуацію, розповів в суді першої інстанції і свідок  ОСОБА_7, який був пасажиром автомобіля апелянта.

          З такими доводами апелянта та свідка ОСОБА_7 погодитись неможливо, так як, за таких би обставин, завантажений автомобиль КАМАЗ, починаючий рух з автостоянки, в першу чергу, став би перешкодою для руху транспортних засобів, що рухались по правій полосі руху, тобто для великогабаритного грузового автомобіля і водій цього транспортного засобу був би свідком ДТП.

          Ці ж доводи спростовуються поясненнями ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідно до яких, автомобіль КАМАЗ, під керуванням ОСОБА_2, виїхавши з автостоянки, повернув направо, рухаючись по розгінній смузі, став перестроюватись у лівий крайній ряд руху, де доїхавши до повороту наліво, з вімкнутим світовим сигналом лівого повороту, зупинився, пропускаючи автотранспорт, який рухався в зустрічному напрямку. Автомобіль КАМАЗ перебував в стоячому положенні  більше однієї хвилини і тільки після цього на нього наїхав автомобіль під керуванням ОСОБА_3.

          Свідок ОСОБА_4 не бачила руху автомобіля КАМАЗ з автозупинки до повороту, але вказала, що цей автомобіль, з вімкнутим світовим сигналом лівого повороту, стояв та пропускав зустрічний транспорт і тільки після цього сталася зазначена ДТП.

          Ні ОСОБА_2, ні зазначені свідки не вказували, що в цей час була зайнята права крайня смуга руху, на що посилається апелянт.

          Крім того, сам ОСОБА_3, в апеляційній інстанції визнав, що перешкоду на смузі свого руху, тобто автомобіль КАМАЗ, він побачив занадто пізно, сподівався, що той проїде, та почав гальмувати.

          Шлях, який проїхав завантажений автомобіль КАМАЗ з автомобільної стоянки до зупинки на місці ДТП, пояснення вказаних вище свідків та ОСОБА_2, схема ДТП, відповідно до якої гальмівний шлях автомобіля під керуванням ОСОБА_3 складав 30 метрів, які узгоджуються між собою, свідчать про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

          Доводи апелянта про порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху шляхом перетинання суцільних ліній дорожньої розмітки є безпідставними, так як такі дії не знаходилися в прямому причинному зв*язку з даною ДТП і щодо них, протокол про адміністративне правопорушення не складався.

          На підставі викладеного, керуючись ст.293, ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

          Апеляцію ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 січня 2012 року про закриття провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного  правопорушення — без змін.

          Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

          Суддя апеляційного суду

          Миколаївської області

                                                                                                     А.С.Чернявський