Справа №11-204/12   06.03.2012   06.03.2012    06.03.2012  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-204/12                   Головуючий у 1-й інстанції: Кішковській З.А.

          Категорія: ст.84 КК                          Доповідач апеляційної інстанції: Семенчук О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 березня 2012 року                                                                      м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого  судді                              Пустовара М.Л.

суддів:                              Кателіна В.П., Семенчука О.В.          

за участю:                              

прокурора                              Максимишина О.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали подання за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 січня 2012 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, громадянина України

- відмовлено в задоволені подання начальника Снігурівської виправної колонії №5 Миколаївської області  про звільнення від відбуття покарання у зв’язку з захворюванням на тяжку хворобу.

Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.06.2009 року, ОСОБА_2 засуджено за  ч.3 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до  4 років 9 місяців позбавлення волі.

Начальник Снігурівської виправної колонії №5 Миколаївської області звернувся до суду з поданням, в якому просить звільнити  ОСОБА_2, у зв’язку з тим, що під час знаходження у кримінально-виконавчій установі він захворів на тяжку хворобу.

Відмовляючи в задоволені подання, суд послався на те, що ОСОБА_2 неодноразово засуджений за вчинення злочинів, в тому числі й після виявлення у нього захворювання на туберкульоз. Під час умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, вчинив тяжкий злочин. Також, зазначив, що засуджений не має сталих соціальних зв’язків, власного житла, роботи і доходів для забезпечення лікування, яке отримує у виправній колонії у повному обсязі.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати та звільнити його від відбування покарання за хворобою.

Посилається на те, що суд при розгляді подання не врахував тяжкість його хвороби  на туберкульоз і СНІД, постійне погіршення  стану здоров’я. Вважає, що наявні у нього хвороби перешкоджають  подальшому відбуванню покарання та загрожують його життю, оскільки він не може отримувати належного лікування в місцях позбавлення волі.  Також вказує на те, що став на шлях виправлення, працював санітаром, має 3 заохочення та 1 погашене стягнення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, якій просив скасувати постанову суду та направити справу на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали подання та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 84 КК України, особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає  відбуванню покарання,  може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину,  характер захворювання,  особу  засудженого  та інші обставини справи.

Згідно п.7 Пленуму Верховного Суду України від  28.09.1973 р. № 8 (з подальшими змінами), постанова про звільнення засудженого від відбуття покарання через тяжку хворобу або про відмовлення в цьому судом має бути мотивовано і містити докладне обґрунтування висновків, яких дійшов суд внаслідок розгляду подання.

Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги судом 1-ї інстанції не виконані.

Відмовляючи в задоволенні подання, суд пославшись лише на данні, які характеризують засудженого та тяжкість вчиненого ним злочину, зробив висновок про неможливість звільнення ОСОБА_2

Тобто, вирішуючи питання про звільнення від відбуття покарання, суд 1-ї інстанції фактично не врахував і  не надав оцінки:  тяжкості захворювання засудженого,  його поведінки під час відбування покарання, ставленню до праці, ступеню його виправлення, належного проходження призначеного лікування  та іншим обставинам справи (чи не перешкоджає хвороба   відбуванню покарання та,  до яких наслідків може  призвести подальше відбування покарання).

Крім того, зазначення судом в постанові про відсутність у засудженого сталих соціальних зв’язків, власного житла не відповідає матеріалам справи.

Так, з характеристики адміністрації ВК №5, наявної в матеріалах подання (а.с. 2), вбачається, що  засуджений підтримує зв'язок  з матір’ю, сестрою, співмешканкою та донькою.

 За таких обставин, колегія суддів визнає  прийняте судом рішення   передчасним,  тому постанова  підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд.

При такому розгляді суду слід усунути зазначені недоліки, більш ретельно дослідити надані матеріали та данні про особу ОСОБА_2, розглянути подання у відповідності до вимог цієї категорії справ та постановити законне і обґрунтоване рішення.  

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

          У Х В А Л И ЛА :

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову  Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 січня 2012 року про відмову у задоволені подання начальника Снігурівської виправної колонії №5 Миколаївської області про звільнення ОСОБА_2 від відбуття покарання у зв’язку з захворюванням на тяжку хворобу – скасувати.    

Матеріали подання направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суду.  

Головуючий

Судді