Дата документу 21.03.2012                                                                                                                                                                                                                                                                           

Справа № 1-63/2011 року.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого                                                                                судді          Шкуренкова М.В.                            за участю секретаря                                                                                Голосної О.В., Корой І.М.                       прокурора                                                                                           Притули Є.С., Іванова О.А.

адвоката                                                                                          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Фрунзівка кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого інженером з охорони праці Фрунзівської ЦРЛ, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України,

                                                ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 01 вересня 2010 року, приблизно о 12 годині, в ході перевірки помічником прокурора Фрунзівського району Одеської області ОСОБА_3 спільно з державним інспектором екологічної інспекції Одеської області ОСОБА_4 дотримання природоохоронного законодавства в сфері водокористування на території Фрунзівського району навмисно, підриваючи авторитет органів державної влади, з метою перешкоджання працівнику правоохоронного органу –помічнику прокурора Фрунзівського району ОСОБА_8. здійснення своїх службових повноважень по подальшому проведенню перевірки, з метою завдання тілесних ушкоджень наніс останньому удари рукою в область лівої скулової дуги, в тім’яно –потиличну область голови, живота і грудей, та удар ногою у область мошонки, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми в формі струсу мозку, синців в області лівої скулової дуги, тім’яно-потиличної області, епігастрії і в області мошонки, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 3611 від 21 вересня 2010 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягнули короткочасний розлад здоров’я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину не визнав і показав суду, що                 01 вересня 2010 року, приблизно біля 12 години, він знаходився на урочистій лінійці в Мар’янівському НВК с. Мар’янівка Фрунзівського району Одеської області. Він сидів за столом, коли до кабінету зайшла директор та повідомила йому, що його викликають. Він не виходив, але вийшов Мар’янівський сільський голова ОСОБА_5 Повернувшись до кабінету, ОСОБА_5 повідомив йому, що приїхав ОСОБА_4 ще з однією особою і він домовився зустрітися з ними біля сільської ради. В зазначений час, біля сільської ради, їх не було. Потім ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 сіли в автомобіль та поїхали до ферми. Там знаходився ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Вони зупинилися біля їхнього автомобіля. Потім до них підійшов ОСОБА_4 для здійснення перевірки водокористування. Вони перевіряли як закачується вода, які є лічильники та повідомили ОСОБА_2, що все знаходиться в поганому стані. ОСОБА_3 почав задавати ряд питань, при цьому ОСОБА_2 ніяких документів не пред’явив. Під час бесіди з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він звертався до них на «ти». ОСОБА_3 сказав, що за таке відношення можна отримати удар по обличчю, при  цьому підскочив до          ОСОБА_2, схопив за краватку та потягнув її до себе. Потім ОСОБА_2 отримав удар в обличчя, але від удару не впав та не втратив свідомість, у відповідь ударів він не наносив. Після словесної перепалки ОСОБА_3 пред’явив посвідчення. ОСОБА_2 з ОСОБА_5 сіли в автомобіль та поїхали до лікарні. Приїхавши в смт. Фрунзівку ОСОБА_2 пішов до прокуратури, але там нікого не було, тому він поїхав до Фрунзівського РВ ГУМВС України в Одеській області та написав відповідну заяву. ОСОБА_2 також суду повідомив, що він змінив показання надані ним на досудовому слідстві в зв’язку з тим, що слідчий, який розслідував дану кримінальну справу здійснював відносно нього психологічний тиск, а саме говорив, що треба визнавати вину. З приводу того, що слідчий його примушував підписувати документи, він ні до кого не звертався та нікому не скаржився. Пояснити, чому ОСОБА_5 дав пояснення про те, що він вдарив ОСОБА_3, та про те, що він казав йому, що приїхав представник екології та прокуратури він не може, але з цим не згоден, каже, що не знав, що ОСОБА_3 співробітник прокуратури та не бив його.

   Несмотря на не визнання своєї провини підсудним, його вина у скоєні злочину, передбаченого ст.345 ч.2 КК України, підтверджуються матеріалами справи, дослідженими у судовому засідані:

- свідченнями потерпілого ОСОБА_3, який суду показав, що 01 вересня 2010 року, приблизно біля 11:10 годин він разом з державним інспектором екологічної інспекції Одеської області ОСОБА_4 виїхали для запланованої перевірки на місці природоохоронних вимог законодавства і для безпосереднього дослідження артезіанської свердловини, що розміщена в с. Мар’янівка Фрунзівського району Одеської області, якою користується ТОВ «Апікс». Приблизно біля 11:30 годин вони приїхали в с. Мар’янівка Фрунзівського району Одеської області до будівлі школи, в якій знаходились голова Мар’янівської сільської ради ОСОБА_5 та директор ТОВ «Апікс»ОСОБА_2, де він попередив ОСОБА_5, що буде проводитись перевірка використування водонапірних свердловин, які знаходяться на території Мар’янівської сільської ради, однією з яких користується ТОВ «Апікс». В ході проведення перевірки і дослідження артезіанської свердловини ТОВ «Апікс», яка знаходиться на північно –західній околиці с. Мар’янівка Фрунзівського району, вони встановили, що свердловина знаходиться в незадовільному санітарному стані, оголовок свердловини знаходився на рівні ґрунту, санітарна зона в натурі огорожею не виділена, виявлене протікання з трубопроводу. Крім того, був вільний доступ до електролічильника свердловини. Також відсутній водомірний лічильник, внаслідок чого не можна було визначити, яку кількість води використало ТОВ «Апікс». Приблизно через 15-20 хв. до місця перевірки під’їхав директор ТОВ «Апікс»ОСОБА_2 і голова Мар’янівської сільської ради ОСОБА_5 Він з ОСОБА_4 в цей час майже закінчили перевірку і дослідження вищевказаної свердловини ТОВ «Апікс»і направлялись до свого автомобіля. Коли вони підійшли до машини, ОСОБА_2 і ОСОБА_5 вже чекали їх там. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не представлялись ОСОБА_2 та ОСОБА_5, оскільки вони раніше були знайомі і кожен із них знав хто вони і на якій посаді працюють, тобто до цього ОСОБА_3 декілька разів зустрічався з ОСОБА_2 по роботі і той знав, що він працює помічником прокурора Фрунзівського району. Біля машин ОСОБА_4 запитав ОСОБА_2, чи є в того документи на користування свердловиною, на що той відповів, що не знає, про яку документацію йде мова і що в нього з документами все в порядку. У відповідь на це ОСОБА_4 відповів, що напередодні розмовляв з інженером облводгоспу   ОСОБА_6, який обслуговує Фрунзівський район і той сказав, що ТОВ «Апікс»ніяких звітів не надає, не має дозволу  на спеціальне водокористування і не здає звіти по формі 2-ТП про користування водою. Почувши це та зрозумівши, що його спіймали на тому, що він говорить не правду, ОСОБА_2, почав помітно нервувати і в грубій, категоричній формі задавати йому питання, при цьому кричав, звертався до нього на «ти». Він зробив зауваження ОСОБА_2, але той не припиняв кричати, принижуючи його перед присутніми. Далі він сказав ОСОБА_2, що при проведенні дослідження свердловини виявлено ряд порушень. У відповідь ОСОБА_2 заявив, що він являється господарем цієї території і почав вимагати, щоб вони поїхали звідти. Далі ОСОБА_3 впритул підійшов до ОСОБА_2, той різко підхопився і він на мить взяв ОСОБА_2 за галстук, після чого той почав розмахувати руками ударив його в область обличчя. Застосовуючи міри самозахисту, ОСОБА_3 витягнув руку, у результаті чого розбив ОСОБА_2 бровь. Побачивши кров, ОСОБА_3 злякався та відійшов від ОСОБА_2 і попросив ОСОБА_5, щоб той його заспокоїв. ОСОБА_5 почав тримати ОСОБА_2 за руку і просив його заспокоїтись, але той продовжував кричати і погрожував фізичною розправою. Після цього ОСОБА_2  повільно підійшов до ОСОБА_3 і зненацька вдарив кулаком в плече, одразу ж після цього наніс йому удар ногою в пах, після чого той відійшов вбік, але ОСОБА_2 продовжував кричати і погрожувати фізичною розправою, при цьому висловлювався нецензурною лайкою. В цей час підійшов ОСОБА_5 і забрав ОСОБА_2, після чого вони сіли в автомобіль і поїхали в невідомому напрямку. Про те, що сталось, він одразу повідомив по телефону прокурору Фрунзівського району ОСОБА_10. і в чергову частину Фрунзівського РВ ГУ МВС України в Одеській області.

-  свідченнями свідка ОСОБА_4, який показав суду, що він працює державним інспектором відділу екологічного контролю за використанням водних ресурсів державної екологічної інспекції Одеської області. Згідно запиту прокуратури Фрунзівського району Одеської області, він 01 вересня 2010 року з’явився в прокуратуру Фрунзівського району Одеської області, де узгодив з помічником прокурора даного району ОСОБА_3 список підприємств, в яких в першу чергу відсутні дозволи на спеціальне водовикористання з власних артезіанських свердловин. При цьому перед початком перевірки він зустрічався з начальником облводгоспу ОСОБА_6, який обслуговує кілька районів, в тому числі і Фрунзівський. Від того ОСОБА_4 дізнався, що ТОВ «АПІКС»не має дозволу на водокористування і не здає відповідні звіти. Того ж дня, 01 вересня 2010 року, приблизно в 11 год. 10 хв. вони почали перевірку. Він разом з помічником прокурора ОСОБА_8. виїхали для перевірки на місці водоохоронних вимог законодавства і безпосереднього огляду артезіанської свердловини, розташованої в с. Мар’янівка Фрунзівського району Одеської області, якою користується ТОВ «АПІКС». В ході проведення перевірки і огляду даної свердловини, яка знаходиться на північно-західній околиці с. Мар’янівка Фрунзівського району, на відкритій місцевості, приблизно в 150-200 метрах від молочно - товарної ферми ТОВ «АПІКС»вони встановили, що санітарний стан артезіанської свердловини перебуває в незадовільному стані, оголовок свердловини знаходився на рівні ґрунту, санітарна зона навколо свердловини в натурі огорожею не виділена, виявлено течію з трубопроводу, що веде зі свердловини.  Крім того, був вільний доступ до електролічильника свердловини. Також був відсутній водомірний лічильник, внаслідок чого неможливо було визначити, яку кількість води використало ТОВ «АПІКС». Приблизно через 15-20 хв. на місце перевірки прибув директор ТОВ «АПІКС»ОСОБА_2 і голова Мар’янівської сільської ради ОСОБА_5, яких вони раніше визвали із школи. Він з    ОСОБА_3 представились, при цьому ОСОБА_2 і ОСОБА_5 знали, хто вони і де працюють. Потім ОСОБА_3 пояснив, що вони приїхали для перевірки водокористувачів ТОВ «АПІКС»та Мар’янівської сільської ради і попросив документи на дану свердловину та користування нею. У відповідь на це ОСОБА_2 почав вводити їх в оману, говорити неправду, що нібито вся документація знаходиться в інженера облводгоспу  Фрунзівського району. Він відповів, що напередодні розмовляв з інженером облводгоспу ОСОБА_6 і той сказав, що керівництво ТОВ «АПІКС»ніяких звітів не надає та не має дозволу на спеціальне водокористування. Почувши його слова і зрозумівши, що його спіймали на тому, що він говорить не правду, ОСОБА_2 почав помітно нервувати та в грубій категоричній формі задавати питання помічнику прокурора ОСОБА_8. Потім він відійшов поговорити по телефону, який в нього задзвонив. Поговоривши по телефону ОСОБА_4 побачив, як ОСОБА_2 наніс кулаком правої руки удар в область голови ОСОБА_3 Від удару ОСОБА_3 трохи подався назад. Проте ОСОБА_2 продовжував поводити себе агресивно, підходив до ОСОБА_3 з метою нанести удари. В ту мить, коли ОСОБА_2 завдав йому другого удару правою рукою, ОСОБА_3, захищаючись від даного удару руками, вдарив ОСОБА_2 в область правої брови, що викликало кровотечу. В цей час він з ОСОБА_5 намагались зупинити ОСОБА_2, але останній завдав удару ногою в пах ОСОБА_3 Через кілька хвилин ОСОБА_4 з ОСОБА_5 заспокоїли ОСОБА_2, який продовжував висловлюватись лайкою і погрожував звільненням з роботи ОСОБА_3 Після цього ОСОБА_4 з ОСОБА_3 з даного місця поїхали.

- свідченнями свідка ОСОБА_7, суду показав, що він працював головою Мар’янівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області. На території Мар’янівської сільської ради у власності ТОВ «АПІКС»перебувають всі споруди, будівлі, рухоме та нерухоме майно, яке раніше належало ТОВ «Мар’янівське», в тому числі і була передана водонапірна свердловина, яка знаходиться біля молочно-товарної ферми. 01 вересня 2010 року він з ОСОБА_2 знаходились в Мар’янівській школі, туди прибули інспектор екологічного контролю ОСОБА_4 і помічник прокурора Фрунзівського району Одеської області ОСОБА_3, які викликавши його та повідомили, що вони приїхали для перевірки по водовідводу і водокористуванню підприємством ТОВ «АПІКС»та Мар’янівською сільською радою. Потім, коли ОСОБА_5 та ОСОБА_2 прибули до молочно-товарної ферми, директор ТОВ «АПІКС»ОСОБА_2 почав розпитувати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про мету їх приїзду. Ті пояснили, що прибули з метою перевірки дозволів на водокористування даного підприємства. При цьому ОСОБА_2 знав, хто вони і де працюють, крім того він казав йому про це у школі. Далі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла словесна перепалка з приводу пред’явлення ними своїх документів. ОСОБА_3 схопив його за краватку, в свою  чергу ОСОБА_2 ударом руки по обличчю відштовхнув ОСОБА_3 від себе. Потім між ними почалася бійка. Хто і кому далі наносив удари, він не пам’ятає, так як все відбулось дуже швидко. Побачивши це, ОСОБА_5 підбіг до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, та розтягнув їх в різні сторони. У ОСОБА_2 було тілесне ушкодження у вигляді кровотечі з правого боку обличчя, а у ОСОБА_3 було тілесне ушкодження у вигляді почервоніння обличчя. Після цього між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжувалась словесна перепалка, в ході якої вони ображали один одного різними нецензурними словами. Далі він,        ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 роз’їхалися.

Крім того, вина підсудного підтверджується матеріалами кримінальної справи:

- заявою ОСОБА_3 (а.с.13);

- протоколом відтворення обстановки обставин події з фототаблицями за участю потерпілого ОСОБА_3 (а.с.120-137);

- протоколом відтворення обстановки обставин події з фототаблицями з участю свідка   ОСОБА_4 (а.с.138-146);

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_2, в ході якої ОСОБА_2 повністю підтвердив покази ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_3 (а.с.187-191);

- висновком судово-медичної експертизи № 3611 від 21.09.2010 року, згідно якої у ОСОБА_3 наявні тілесні ушкодження у вигляді закритої  черепно - мозкової травми у формі струсу головного мозку, синців в області лівої скулової  дуги, тім'яно - потиличній області, епігастрії і в області мошонки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. (а.с.197-198);

- протоколом допиту обвинуваченого від 19.10.2010р., згідно якого ОСОБА_2 власноруч написав, що 01.09.2010р. він наніс ОСОБА_3 тілесні ушкодження, вину визнав повністю.

- протоколом судового засідання від 16.12.2010р., в якому ОСОБА_2 вину у вчиненому злочині визнав повністю, просив закрити відносно нього кримінальну справу за ст..7 КПК України. (а.с.253-254);

- ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24.02.2011р., згідно якої ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_9 просили залишити постанову районного суду про закриття відносно нього кримінальної справи за ст..7 КПК України без змін, тим самим визнав свою провину у даному злочині.(а.с.269).

Таким чином, суд вважає доведену вину підсудного і кваліфікує його дії, як вчинення злочину, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень в зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.

Негативну характеристику ОСОБА_2 за  місцем роботи, яка була надана у судовому засіданні 06.02.2012р., суд не сприймає, оскільки раніше тим самим керівником, а також головами Затишанської та Фрунзівської сільських рад (а.с.265-267) відносно підсудного були надані позитивні характеристики і у суду не має підстав не довіряти їм.

Аналізуючи пояснення, які давав підсудний під час проведення досудового слідства та під час судового розгляду справи щодо примушування його підписувати показання, суд приходить до висновку, що змінюючи  вище зазначені показання, підсудний переслідує мету ухилитися від покарання за скоєний ним злочин. Крім того, показання підсудного про те, що він не наносив тілесні ушкодження ОСОБА_3 суперечать висновку судово-медичної експертизи та показанням свідків, тому суд вважає вказані показання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки вони об’єктивно не підтверджуються іншими доказами, добутими на досудовому слідстві та в судовому засіданні.

Твердження захисника, про те, що потерпілий працюючи на посаді стажиста, не будучи атестованим, не міг вважатись працівником правоохоронного органу та не мав права брати участь у перевірці є такими, що не відповідають дійсності, оскільки згідно п.4.1 Положення про порядок стажування в органах прокуратури України: «Особи, які проходять стажування на посадах стажистів або на вакантних посадах помічників прокурорів чи слідчих, мають однаковий правовий статус, права і обов`язки, у тому числі щодо оплати праці. На стажистів поширюються права внутрішнього трудового розпорядку, права і пільги, встановлені для прокурорсько-слідчих працівників. Відповідно до статті 55 Закону України «Про прокуратуру»їм видаються службові посвідчення».

При призначенні виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.

За викладених обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді одного року обмеження волі.

Відповідно ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

Згідно ст. 76 КК України зобовґязати ОСОБА_2 періодично зґявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередню –підписку про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Одеської області через Фрунзівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

                 Суддя:                               підпис

Копія вірна суддя: