Справа № 2а-463 2007 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2007 року Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді Ванівського О.М.,
при секретарі Грицко P.P.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання недійсним рішення Комісії при ГУМВС України у Львівській області,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ГУМВС України у Львівській області про визнання недійсним рішення Комісії при ГУМВС України у Львівській області.
В обґрунтування заявленого адміністративного позову покликається на те, що ним була подана заява до ГУМВС України у Львівській області про визнання його учасником бойових дій. Листом від 11.07.2007 року № 1/3-ОП-180 Комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасників війни та учасників бойових дій ГУМВС України у Львівській області йому було відмовлено у визнанні учасником бойових дій. Вважає вказаний висновок безпідставним, оскільки, проходячи службу у Львівському пожежно-технічному училищі МВС СРСР він в 1989 році у складі батальйону сформованого з числа курсантів та офіцерів училища за рішенням Уряду СРСР та розпорядженням МВС СРСР він був направлений на службу для виконання спеціального завдання в умовах надзвичайного стану та при вирішенні збройних конфліктів по нормалізації обстановки, відновлення законності і правопорядку на територію НКАО Азейбаржанської Радянської Соціалістичної Республіки. У зазначений період на території республіки Азербайджан, зокрема в Нагірно-Карабахській автономній області відбувався збройний конфлікт між вірменським та азербайджанським населенням, для припинення якого були введені війська та підрозділи МВС СРСР. Під час проходження служби ним, в бойовій екіпіровці з пістолетом та автоматом, а також правом їх застосування, виконувалися завдання по охороні державних установ, військових комендатур, територіальної оборони населених пунктів, осіб партійно-радянського та господарського активу. Крім того, позивач брав участь у військових операціях, брав участь у вилученні зброї, забезпечував громадський порядок у населених пунктах. За сумлінне виконання обов'язків нагороджувався Почесною грамотою та нагрудним знаком „За відзнаку в службі 2-го ступеня". Враховуючи вищенаведене просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати визнати його учасником бойових дій.
Позивач в судовому засіданні свій адміністративний позов підтримав, дав пояснення, аналогічні його мотивам. Крім того уточнив, що просить визнати неправомірними дії Комісії при ГУМВС України у Львівській області.
Представник відповідача - ГУМВС України у Львівській області адміністративний позов ОСОБА_1 заперечив, дав пояснення, що заява відповідача про надання йому статусу учасника бойових дій була розглянута і 11.07.2007 року Комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасників війни та учасників бойових дій ГУМВС України у Львівській області йому було відмовлено у визнанні учасником бойових дій на підставі Постанови KM України № 63 від 08.02.1994 року, оскільки Азербайджанська РСР не входить до переліку, що затверджений вищевказаною постановою Враховуючи вищенаведене, просить в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
2
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно листа №1/3-ОП-180 від 11.07.2007 року, Комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасників війни та учасників бойових дій ГУМВС України у Львівській області позивачеві відмовлено у визнанні учасником бойових дій.
Як вбачається з наказу Львівського пожежно-технічного училища № 37 від 06 квітня 1989 року (а.с. 8-12) „Про створення окремого батальйону для виконання завдання МВС СРСР в Закавказькому регіоні", позивач відряджений в республіки Закавказзя для виконання завдань, пов'язаних з охороною громадського порядку.
Відповідно до наказу Львівського пожежно-технічного училища № 46 л/с від 11 травня 1989 року (а.с. 15), за добросовісне виконання службових обов'язків по виконанню спеціального завдання в Нагірно-Карабаській автономній області, ОСОБА_1 оголошено подяку, а відповідно до посвідчення до нагрудного знаку від 29.04.1989 року (а.с. 22), позивач нагороджений нагрудним знаком „За відзнаку в службі" 2-го ступеня.
Згідно наказу №59 л/с від 20.06.1989 року Львівського пожежно-технічного училища (а.с. 20), вбачається повернення позивача з службового відрядження.
Відповідно до Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1994 року № 63 „Про організаційні заходи щодо застосування Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в такий включено і інші країни після грудня 1979 року.
Є загально відомими факти, що в період, що передував відокремленню колишніх союзних республік СРСР та створення на їх території незалежних держав, а саме з 1988 по 1991 роки в СРСР, зокрема в кавказьких республіках виникали непоодинокі етнічні конфлікти, що супроводжувались збройними сутичками. Збройні сили СРСР і органи внутрішніх справ в даних регіонах виконували бойові завдання, метою яких були захист мирного населення та приборкання конфліктуючих сторін. На час існування СРСР та партійної ідеології, яка панувала в той період, не визнавалось, що в союзних республіках могли вестись бойові дії, і реальна інформація про їх трагічні наслідки замовчувалась.
Хоча Азербайджан не включений в перелік держав і періодів бойових дій на їх території, що затверджений постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1994 року № 63 „Про організаційні заходи щодо застосування Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", при розгляді справи встановлено, що позивач виконував завдання в умовах збройних конфліктів в Нагірно-Карабаській автономній області із застосуванням вогнепальної зброї і піддавав ризику своє життя та здоров'я.
В постанові Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 63 „Про організаційні заходи щодо застосування Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є примітка, що бойові дії велися і в інших країнах після грудня 1979 року, інформацію про участь в них надає Генеральний штаб Збройних Сил колишнього СРСР відносно військових фахівців. Щодо осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які приймали участь в бойових діях, питання отримання інформаційних документів законодавством не передбачено.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.6 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року, учасниками бойових дій визнаються особи які працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ.
Судом встановлено, що позивач перебував у відрядженні в Азербайджанській РСР, де в цей період велися бойові дії і брав участь у військових операціях.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що дії Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників війни та учасників бойових дій ГУМВС України у Львівській області, якою позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій слід визнати неправомірними, зобов'язавши відповідача визнати ОСОБА_1 учасником бойових дій.
3
Керуючись ст. ст.7-12, 86, 161, 162, 167 КАС України, Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 63 „Про організаційні заходи щодо застосування Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати неправомірними дії Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників війни та учасників бойових дій ГУМВС України у Львівській області по відмові у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Зобов'язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасників війни та учасників бойових дій ГУМВС у Львівській області визнати Лебігу Миколу Миколайовича учасником бойових дій і видати йому посвідчення встановленого зразка.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі виготовлена 16.08.2007 року в 12.00 год.